Чи чекають нас підривні іновації в смартфонах і якими вони можуть бути

Головна проблема сучасного стану ринку смартфонів полягає в тому, що вони поступово перетворились з новітніх технологічних пристроїв на буденну частину нашого життя. Та користувачі перестали бачити різницю між цьогорічними моделями та тими, що вийшли на ринок минулого року. Загалом це нормальний процес розвитку, для якого існує окремий термін — комодитизація. Тобто перетворення товару з такого, що має унікальні властивості на масовий товар, що є та доступний буквально кожному. Зараз ми всі чекаємо появу якихось по-справжньому нових, "підривних" іновацій в смартфонах, які нададуть їм новий імпульс розвитку та наше бажання отримати ці новинки. З якого боку можна чекати таких інновацій? Та ми можливі вони взагалі?

Зміст

• Що таке підривні інновації?
• Дисплеї: ера екранів, що складаються
• Процесори: революція неможлива
• Штучний інтелект: смартфон, що передбачає дії користувача
• Акумулятори: довгий час роботи та зарядка за лічені хвилини
• Камери: нічна відеозйомка "як вдень"
• В сухому залишку

Що таке підривні інновації?

Загалом термін "підривні інновації" (disruptive innovation) вперше використав Клейтон Крістенсен (Clayton M. Christensen) у своїй книзі 1997 року «Дилема інноватора: Як нові технології нищать сильні компанії» (The Innovator's Dilemma: When New Technologies Cause Great Firms to Fail). Насправді, на початку була його стаття 1995 року, а схожі принципи досліджували й інші автори, але в загальний вжиток фраза увійшла саме через цю популярну книгу. Крістенсен досліджував причини, завдяки яким великі компанії втрачають з часом свої лідерські позиції після появи нових технологій (часто не дуже довершених, але таких, що мають переваги для нових користувачів), що поступово радикально змінюють весь ринок та заміщують своїми новими товарами звичні для всіх. Дилема інноватора, за визначенням автора, полягає у тому, що компанії, які домінують на ринку, часто виявляються не готовими до впровадження нових технологій, які можуть підірвати їхній бізнес. Це відбувається тому, що великі компанії зосереджені на поліпшенні наявних продуктів і послуг, які вже приносять їм прибуток. Вони не хочуть ризикувати впроваджувати нові технології, які можуть бути не такими успішними, як наявні.

Прикладами таких інновацій є транзистори, що замінили електронні лампи. Або компакт-диски, що повністю замінили аудіокасети. Або ті ж самі смартфони, що витіснили кнопкові телефони. Чи SSD-накопичувачі, які приходять на заміну жорстким дискам (HDD). Загалом носії пам'яті є прикладом переходу з дискет до оптичних дисків, які, в свою чергу, замінили накопичувачі на флеш-пам'яті (USB-флешки та картки пам'яті, якими ми користуємось зараз).

Для тих, хто хоче знати більше

Звісно, насправді, все значно складніше і зараз теорія підривних інновацій розглядає суть речей значно глибше. Наприклад, поява автомобіля не вважається підривною інновацією, тому що на початку це була досить дорога "іграшка", що була доступна дуже-дуже обмеженому колу користувачів. Яка жодним чином не руйнувала гужових транспортних засобів у світі. Але поява конвеєрного виробництва (привіт, Ford Model T) змінила світ назавжди та перетворила автомобілі на масовий товар для більшості. Тобто не всі, навіть революційні, інновації стають підривними. Хоча вважається, що класичні підривні інновації створюють невеликі стартапи там, де для великі гравці просто не бачать ринку. Інновації можуть з'являтися з нижньої частини ринку підприємцями, що створюють новий ринок, що, в якийсь час, просто знищує традиційний стан речей. А можуть, навпаки, носити еволюційний характер і застосовуватися великими компаніями. Наприклад, рідко-кристалічні екрани витіснили екрани з електронно-променевою трубкою). Або карбюратори в автомобілях замістили системи електронного впорскування палива.

Дисплеї: ера екранів, що складаються

Поява перших смартфонів з екранами, що складаються, дійсно може сильно вплинути на ринок. Ні, такі смартфони не знищать ринок звичних "моноблоків", але, за аналогією з кнопковими мобільними телефонами, такі смартфони мають всі шанси отримати велику частку ринку — 40, а може й 60 відсотків у наступні 5-10 років. Бо мають кілька простих та легко зрозумілих переваг, що посилюються новим користувацьким досвідом та новими можливостями. На першому місці, звісно, здатність зменшувати розміри. У випадку з великими екранами ми отримуємо новий форм-фактор смартфонів, який нагадує електроні записні книжки (якщо ви пам'ятаєте, наприклад, про Psion). Тобто, річ про смартфон, який має здатність перетворюватися на невеличкий планшет. Це, у свою чергу, робить зручнішою роботу з сайтами, іграми та будь-яким контентом, бо великий екран — це добре. Особливо, якщо він може розміститися в кишені. З "розкладачками" все ще простіше — ми маємо справу зі смартфоном, який можна скласти навпіл та який теж займає менше місця у кишені чи жіночий сумочці.

Таким чином, застосування гнучких екранів у смартфонах створює нові форм-фактори — слово, про яке ми вже забули. Бо чули останній раз років 15 тому такі слова як розкладачка, слайдер чи ротатор. (До речі, першу розкладачку та ротатор винайшла компанія Motorola. Це були Motorola StarTAC та Motorola V70). А будь-які нові форм-фактори надають користувачеві вибір. Тобто саме те, чого ми хочемо сьогодні від смартфонів, коли жаліємося на те, що всі вони перетворились на однакові "лопати" з прямокутним силуетом.

Які переваги нам надає новий форм-фактор? По-перше, екран такого смартфону можна скласти під кутом та використати нижню частину як підставку. Це, наприклад, дозволяє використовувати його без штатива чи трипода під час зйомки. Або робити відеодзвінок без використання рук, просто встановив смартфон на столі. Ще у таких смартфонів з'являється зовнішній дисплей. Це дозволяє використовувати пристрій навіть без необхідності розкривати екран повністю. Та бачити повідомлення, відповідати на них, грати в прості ігри чи користуватись календарем або просто зручніше робити селфі однією рукою. Не можна не зазначити і іміджевий ефект — такий смартфон неодмінно привертає увагу, що оцінять всі, кому це подобається. Загалом смартфони зі екранами, що складаються, повертають нас до часів, коли мобільні телефони були чимось набагато цікавішим ніж смартфони сьогодні. Часів різних форм-факторів, зовнішніх дисплеїв та можливості відрізнятися від інших. Але все це відбувається на принципово іншому технологічному рівні, звісно. Тому залишається шанс, що з поверненням різних форм-факторів на нас ще очікує повернення іншої класифікації: пам'ятаєте, що 15-20 років тому існували іміджеві та музичні телефони? А також жіночі телефони та телефони бізнес-класу. Чому б комусь не винайти цю класифікацію знов, отримавши ринкову перевагу? Та додавши кілька нових рис чи можливостей до смартфонів у різних форм-факторах?

Для тих, хто хоче знати більше

Смартфон Motorola RAZR 40 Ultra вже сьогодні пропонує оновлений культовий дизайн з яскравим 6.9-дюймовим гнучким pOLED-дисплеєм. Його запатентований краплеподібний шарнір є провідним у галузі та робить так, що у розгорнутому стані дисплей виглядає практично без згинів. Зовнішній 3.6-дюймовий екран 1056x1066 пікселів відкриває новий користувацький досвід, якого немає у конкурентів (наприклад, має спеціальні ігри, що дозволяють зайняти час та розважитись у вільну хвилину). А два об'єктиви камери дозволяють робити фото в різних умовах — від ширококутних знімків до макрозйомки. Смартфон має потужний процесор Snapdragon® 8+ Gen 1 та швидку зарядку TurboPower™ потужністю 30 Вт, що забезпечує кілька годин роботи лише за декілька хвилин підзаряджання.

Motorola RAZR 40 Ultra

Процесори: революція неможлива

Незважаючи на те, що у світі ARM-процессорів постійно щось відбувається та вони стають все популярнішими (за прогнозами Canalys у 2026 році вже половина хмарних сервісів та третина ПК працюватимуть на процесорах ARM, також очікується ARM-процесор для встановлення в ПК) революції в процесорах, яка зможе зрушити ринок смартфонів, очікувати не можна. Так, процесори кожного року вдосконалюються, їх можливості щодо продуктивності та енергоефективності теж постійно покращуються. Але чи можуть це побачити та відчути користувачі смартфонів? Та однозначно зв'язати саме з процесорами? Навряд. Архітектурно процесори не міняються з часів Big.LITTLE (а вона з'явилася 10 років тому) — кілька потужних ядер та кілька "енергоефективних". Гонка гігагерц, здається, закінчилась. Як і часи, коли кожен рік можна було спостерігати перехід потужних можливостей процесорів, наприклад, з HD-відео до FullHD, а потім — до 4К чи навіть 8К зараз.

Звісно, не можна казати, що зміни в процесорах зовсім непомітні. Нові процесори ще краще інтегровані з можливостями нейромереж (те, що в маркетингу вже кілька років звуть штучним інтелектом) та мають окремі сопроцесори для обробки данних нейромереж, що навчані на великій кількості даних. Надають кращі результати для фотокамер (обробка фото стає все складнішою та враховує глибину сцени чи окремо розпізнає деталі обличчя: волосся, очі, одяг чи фон). Також покращуються можливості для ігор — ось вже трасування променів та Unreal Engine 5 приходять у смартфони. Але всі ці можливості, по-перше, однаково доступні для всіх виробників. По-друге, потребують від них надзвичайно високих навичок програмування. А програмування та створення програмного забезпечення не найкраща риса для тих, хто виробляє "залізо". Тут швидше можна очікувати якихось цікавих ідей від стартаперів — молодих, голодних та амбіційних. Які зможуть використати можливості процесорів та нейромереж якимось незвичним для нас чином, про який ми навіть зараз не здогадуємося. Але, якщо так станеться, то ми вважатимемо це інновацією в софті, а не процесорах.

Штучний інтелект: смартфон, що передбачає дії користувача

В якийсь час, коли камери смартфонів, що використовують нейромережі процесорів, почали розпізнавати об'єкти зйомки (пам'ятаєте той незабутній ефект, коли камера розпізнавала без доступу в інтернет що перед нею — кішка, собака, квітка чи їжа?) здавалося, що ці прояви штучного інтелекту повністю змінять світ смартфонів. Поки що цього так і не сталося, але надія ще є. Щоб зрозуміти чим може бути корисний так званий штучний інтелект,  треба з'ясувати що за ним стоїть.

По-перше, це — машинне навчання (англ. machine learning). Це галузь інформатики, яка вивчає, як навчати комп’ютер виконувати завдання без явного програмування. Машинні моделі можуть навчатися на величезних наборах даних (big data), і вони можуть використовуватися для вирішення широкого кола завдань, таких як розпізнавання образів (computer vision), чи переклад тексту. По-друге — це нейронні мережі або нейромережі. Це тип алгоритмів машинного навчання, які навчаються на даних, щоб виконувати завдання. Вони названі на честь нервової системи людини, оскільки вони використовують схожий підхід до обробки інформації. Нейронні мережі складаються з багатьох вузлів, які називаються нейронами. Нейрони з'єднані між собою зв'язками, які називаються синапсами. Кожен синапс має вагу, яка визначає, як сильно два нейрона пов'язані між собою. Коли нейронна мережа навчається, вона змінює ваги синапсів, щоб покращити свою здатність виконувати завдання. Цей процес називається навчанням на основі помилок.

З минулого року потужний поштовх у розвитку нейромереж зробили так звані Великі Мовні Моделі (Large Language Model або LLM). Найвідомішою з яких є ChatGPT компанії OpenAI (до речі, нещодавно ChatGPT став доступним у вигляді застосунку для Android). LLM навчаються на величезній кількості текстових даних (книги, статті, веб-сайти), і вони можуть використовувати ці дані для створення тексту, який схожий на текст, написаний людиною. LLM використовують ці дані для створення моделі мови. Модель мови – це математична модель, яка відображає зв'язки між різними словами та фразами. Тобто мовна модель не розуміє значення слів, як людина, вона просто знає, які слова і фрази зазвичай йдуть разом. Або не знає, а намагається передбачити яке наступне слово найкраще відповідатиме результату (бо навчалась, як ми вже знаємо, на основі помилок).

Тут треба сказати, що саме передбачення результату — це і є, насправді, головна перевага технологій, які ми вже звикли називати штучним інтелектом. Використовуючи велику кількість даних штучний інтелект не просто дає якусь відповідь. А може визначити, що за заданих умов з високою ймовірністю відбудеться те і те. І ось ця риса штучного інтелекту дійсно відкриває простір для підривних інновацій. На жаль, поки що можливості для передбачень смартфонів обмежені розумінням того які сайти ви частіше відвідуєте чи де буваєте. Наприклад, якщо ви щодня крім вихідних переміщуєтесь на 9 годин в якесь певне місто, смартфон може зрозуміти, що це місце вашої роботи. Або пропонує в навігаторі першим місцем призначення в списку вашу домівку, коли ви не вдома. Це і є прояви того самого машинного навчання. Ще ми всі знаємо як штучний інтелект покращує фотозйомку (особливо вночі). Додаванням більш яскравих кольорів у фото там де треба. Також ці функції передбачення використовуються для енергозбереження, коли смартфон сам переводить у сплячий режим застосунки що не використовуються. Або пропонує видалити ті, що ви довгий час навіть не запускали. 

Причина всіх цих невеличких "передбачень" у стилі Капітана Очевидність полягає лише у тому, що сучасні смартфони... замало знають про вас. Уявіть світ, де смартфон знає про вас не менше ніж Джарвіс про Тоні Старка. Тоді він зможе передбачати навіть такі речі як що ви захочете на вечерю чи нагадає купити квитки на концерт виконавця, який вам до вподоби. Чим більше даних буде про нас та наші смаки чи уподобання, тим точнішими будуть рекомендації (які насправді є прогнозами, бо так працює обробка статистичних даних) штучного інтелекта. І навіть він буде здатним давати поради, які нам сподобаються у тих сферах життя, про які він не має уяви (але використовує багато даних інших людей, що мають близькі до вас уподобання). Наприклад, так вже зараз працюють алгоритми рекомендацій Netflix чи Spotify. Вони дивують нас точністю, хоча насправді там працює все та же зв'язка машинного навчання та великого обсягу даних. Кожного разу, коли ви ставите оцінку фільму чи лайк в Facebook, ви насправді берете участь у навчанні алгоритмів (в теорії штучного інтелекту цей процес має назву розмітки даних і роботу цю виконує саме людина — це аналог того ж алгоритму навчання на помилках).

Звісно, ідея надавати машині багато даних про себе лякає. Але це лише вказує на необхідність відповідально ставитись до конфіденційності особистої інформації. Ви ж не кидаєте ключі від власного помешкання де заманеться. І не вважаєте факт того, що ви  потенційно "можете" таким чином віддати ключі зловмиснику щоденною загрозою? Ви просто використовуєте базові навички безпеки.

Отже, майбутнє підривних інновацій, що зможуть змінити смартфони та наше ставлення до них, може полягати саме в можливостях штучного інтелекту та функціях такого дворецького чи консьєржа, які можуть з'явитися в смартфонах з часом.

Акумулятори: довгий час роботи та зарядка за лічені хвилини

Ще одна інновація, на яку всі ми чекаємо, пов'язана саме з роботою акумулятора смартфона та його зарядкою. Звісно, ми всі прагнемо заряджати смартфон якомога рідше та якомога швидше. Технології надшвидкої зарядки вже присутні на ринку, та в продажі є смартфони, що здатні заряджати свої акумулятори повністю менш ніж за годину. Та досягати половини заряду лише за кілька хвилин. Але весь технологічний світ вже кілька років знаходиться в очікуванні на появу графенових акумуляторів комерційного призначення. Ще в 2017 році авторитетний журнал Nature опублікував наукову статтю, де її автори розповідають про створення графенового акумулятора, що має надзвичайні переваги перед сучасними літієво-іонними батареями.

Загалом, графеновий акумулятор – це тип акумулятора, який використовує графен як електрод. Графен є одним з найтонших та найміцніших матеріалів у світі, і він має високу електропровідність. Дослідникам вдалося досягти характеристик на рівні 800 Вт·год (що за умов напруги в 12 вольт дає нам ємність на рівні 67 ампер-годин, тобто на порядок більше ніж у сучасних акумуляторів).  Графеновий акумулятор також продемонстрував високу циклічність із збереженням ємності у 78,6% після 500 циклів при температурі від 5 до 60 °C.Ось головні переваги графенових акумуляторів:

• Більша ємність: графенові акумулятори можуть зберігати більше енергії, ніж традиційні акумулятори, що означає, що вони можуть працювати довше на одному заряді.
• Швидше заряджання: графенові акумулятори заряджаються швидше, ніж традиційні акумулятори.
• Більший термін служби: графенові акумулятори мають більший термін служби, ніж традиційні акумулятори.
• Більш безпечні: графенові акумулятори є більш безпечними, ніж традиційні акумулятори, оскільки вони не мають тенденції до самозаймання.

На жаль, поки що графенові акумулятори все ще перебувають у розробці, і вони дорожчі у виробництві, ніж традиційні акумулятори. Однак, як тільки вони стануть доступнішими, то отримають потенціал змінити світ. Загалом графенові акумулятори можуть бути використані не лише в смартфонах, а й ноутбуках та навіть електросамокатах чи електромобілях. Можна вважати, що той, хто першим зможе виробляти такі акумулятори за доступною ціною, створить на ринку ту саму проривну інновацію, що здатна назавжди змінити світ.

Для тих, хто хоче знати більше

Смартфон Motorola Edge 40 Pro, що вже поступив у продаж, відрізняється найкращими в своєму класі можливостями швидкої зарядки. Від 0 до 100% смартфон заряджається трохи більше 20 хвилин, а 50% ємності набирає всього за 6 хвилин. До того ж він оснащений найсучаснішим процесором Qualcomm Snapdragon 8 Gen 2 та має чудовий OLED-дисплей з дуже високою частотою оновлення у 165 Гц. Звертає на себе увагу потрійна 50-мегапіксельна камера та захисні можливості: покриття екрану Gorilla Glass Victus та захист від пилу та води IP68 (смартфон витримує занурення у воду на невелику глибину на термін до 30 хвилин).

Камери: нічна відеозйомка "як вдень"

Як і в випадку з процесорами, поступове збільшення фізичних можливостей сенсорів майже зупинилось ще кілька років тому, перегони мегапікселів завершені та не дають такого суттєвого покращення результатів, щоб це можна було назвати новим етапом мобільної фотографії. Водночас, зростає вага використання нейромереж в обробці фото (а згодом і відео). Штучний інтелект, як загадано вище, становиться головним чинником покращення спроможності камер смартфонів. 

Щоб зрозуміти про що йдеться, можна подивитися це відео Qualcomm, де розповідається як саме працює сегментація на фото та відео. Процесор вміє розрізняти окремі фрагменти кадру та виділяти обличчя, шкіру, небо, зелень, поверхню, будівлі тощо. До кожного сегменту застосовуються різні алгоритми обробки зображення. Наприклад, колір обличчя стає більш природнім, зелень рослин більш насиченою, а деякі деталі, навпаки, приховуються чи піддаються ретуші (відблиск сонця на окулярах чи фрагмент дужки поза склом). 

Але всі ці деталі теж є еволюційними, а не революційними (підривними) інноваціями. Їх важко візуально побачити та зрозуміти кінцевому користувачеві. Різницю буде легко побачити та зрозуміти хіба що для відеозйомки, коли відео, що знято вночі або в умовах недостатнього освітлення, виглядатиме значно краще ніж зараз та позбудеться ефекту розмитості від замалої кількості світла. Якщо технічно це вже стало можливе для статичних фото, то покращення нічного відео є лише питанням часу (та збільшення обчислювальних можливостей процесорів, яке відбувається постійно). Власне, вже сьогодні обчислювальні можливості процесорів є надлишковими для більшості завдань і цей надлишок можна успішно спрямувати на нічне відео, де потужності все ще є замалими. Звісно, це посилить іншу проблему, яка вже є на порядку денному: чи можна сучасну фотографію (і відеозйомку) вважати фіксацією реальності, якщо вже сьогодні частина фото (а згодом і відео) просто "домальовується" алгоритмами смартфона? На практиці ми вже бачили дискусії щодо реалістичності зображень, наприклад, щодо відтворення фото Місяця. Коли алгоритми просто домальовували чітке зображення супутника Землі з числених баз даних, а не фіксували те, що бачила камера під час зйомки.

Ще одним потенційним напрямком мобільної фотографії, що може змінити можливості камер смартфонів є покращення оптичного зуму. Використання схеми "перископ", що дозволила розташувати переміщення лінз, що наближають зображення, перпендикулярно об'єктиву (таким чином, ефективніше використовуючи простір всередині тонкого корпусу смартфону), дозволила досягти 10-кратного показника зуму. Але далі прогрес поки що не зрушив. Здається, ми прийшли до ліміту можливостей фізики у цьому напрямку, але хтозна чи не може з'явитися якоїсь нової технології, що значно покращить телеоб'єктиви смартфонів, як це вже не раз було в історії мобільних телефонів. Адже той рівень мобільної фотографії, який ми маємо зараз, теж здавався технічно неможливим ще 20 років тому, бо здавалося, що закони фізики перемогти не можна і оптичні можливості камер телефонів ніколи не досягнуть рівня цифрових фотокамер. Але ж ринок цифрових камер фактично перестав існувати за винятком професійної техніки.

В сухому залишку

Ринок смартфонів перестав зростати, але залишається сталим та таким, що постійно продовжує еволюційне зростання. Особливо це помітно, якщо порівнювати різницю у смартфонах не за один рік, а за два-три. Галузь перебуває в очікуванні нових інновацій, що здатні перетворитися на підривні та кардинально змінити смартфони, надав їм нового імпульсу для зростання. Найбільші шанси отримати підривний ефект є у застосуванні графенових акумуляторів, коли вартість їх виробництва буде суттєво знижено. Водночас можна очікувати на цікаві зміни з боку технологій штучного інтелекту, але це швидше стосуватиметься комплексного рішення. Коли спрацює накопичувальний ефект від поєднання розвитку можливостей процесорів до роботи з різними нейромережами, використання значно більшого обсягу даних щодо користувачів та появи нових стартапів, спроможних кинути виклик всьому світу.

Цей текст створено редакцією gg в інтересах своїх читачів за партнерської підтримки рекламодавця — бренда смартфонів Motorola. Рекламодавець жодним чином не впливає на думку редакції, але зацікавлений у тому, щоб ви більше дізналися про можливості нових смартфонів Motorola 2023 року.

Смартфони Motorola

Бренд Motorola продовжує працювати над інноваційними розробками смартфонів та, можливо, зможе знов, як це вже було не раз в історії, створити щось нове, що перетвориться на підривну та проривну інновації та, врешті-решт, змінить світ.

Motorola пропонує смартфони, які охоплюють різні категорії споживачів та має кілька рішень, що мають ринкові переваги у своєму класі: Motorola RAZR, Motorola EDGE, MOTO G та MOTO E:

Motorola RAZR: форм-фактор, що привертає увагу

• гнучкий екран
• зовнішній дисплей
• швидка зарядка TurboPower™

Моделі: RAZR 40 та RAZR 40 Ultra

Motorola EDGE: інноваційні технології

• Найпродуктивніший процесор
• Частота оновлення екрану 165 Гц
• Надшвидка зарядка TurboPower™

Моделі: EDGE 40, EDGE 40 Pro, EDGE 30 Neo та EDGE 20

MOTO G: найкраще поєднання ціни та технологічності

• Процесор Qualcomm
• Безконтатна оплата Google Wallet
• Підтримка карт microSD

Моделі: MOTO G200, MOTO G72, MOTO G32, MOTO G23 та MOTO G14

MOTO E: кращий вибір для початківця

• Android 13 (версія Go, адаптована для щодених завданнь)
• Великий диспплей
• Довготривала батарея
• Гніздо для навушників 3.5 мм
• Дві SIM-карти

Моделі: MOTO E40, MOTO E20 та MOTO E13

Для тих, хто хоче знати більше

• Огляд флагманського смартфона Motorola Edge 40 Pro: зарядиться швидше, ніж привезуть твою піцу
• Огляд смартфона Motorola Edge 40: це саме той Android, що ви шукаєте
• Голосовий зв'язок майбутнього: що стоїть за технологією VoLTE і чому вона така важлива для мобільного зв'язку
• Навіщо Netflix відеоігри і чому їй не обов'язково купувати творців Witcher 3: Wild Hunt
• Недосяжна вершина мистецтва: чому штучний інтелект Midjourney малює на руках 6 пальців, і як це можна виправити?