Огляд Mutant Year Zero: Road to Eden - затишний покроковий постапокаліпсіс

4 грудня 2018 року світ побачила Mutant Year Zero: Road to Eden - нова покрокова стратегія від молодої шведської студії The Bearded Ladies. За плечима творців робота в IO Interactive і розробка серій Payday та Hitman, а в основі новинки лежить свіже перевидання однойменної настільної гри, що йде корінням в 1984 рік.

Світ і сюжет Mutant Year Zero: Road to Eden не надто оригінальні, але близькі та знайомі кожному вітчизняному геймеру. На Землі XXI століття панує апокаліпсис та хаос. До такого результату людство призвела Третя світова війна та кілька епідемій. Залишки цивілізації тісняться у місті під назвою Ковчег, де всі місцеві мешканці - мутанти, а серед людей живуть і людиноподібні тварини.

 

 

 

 

 

 

 

Навколо Ковчега знаходиться Зона - небезпечні пустки, де мешкають упирі (вони ж гулі), що прагнуть поласувати перехожими роззявами. Щоб поповнювати запаси та знаходити цінні артефакти, в Зону періодично відправляються групи сталкерів. За одну з таких команд і належить грати в Mutant Year Zero. Довірена геймеру парочка головних героїв - ті самі тварини-мутанти: кабан Бролін і качка Дакс. Трохи пізніше до них приєднається дівчина Сельма і ще кілька додаткових персонажів.

Під час подорожей герої дізнаються про міфічне місто Едем, де всі здорові, ситі та користуються забутими технологіями предків. На пошуки цього загадкового поселення і вирушає наша група сталкерів.

Сюжет не абиякий яскравий, але здатний захопити достатньо, щоб без страждань пройти відносно коротку кампанію годин на 15. Щоправда, розповідь несподівано обривається і не зовсім зрозуміло, чим все ж закінчилися пригоди парочки мутантів. Можливо планується друга частина, а може, і звичайна халтурна робота сценаристів.

 

 

 

 

 

 

 

Mutant Year Zero: Road to Eden схожа на перезапуск XCOM, але тільки у покрокових битвах. Решта геймплея тут набагато простіша і, головне, самобутніша. Від гравця не вимагають розвивати і покращувати базу, загін обмежений трьома бійцями, а пересування по карті відбувається в реальному часі. Тобто до зіткнення з противником персонажі спокійно бродять по невеликих занедбаних локаціях, шукають цінні речі та нечисленні другорядні квести.

 

 

 

 

 

 

Коли попереду маячить ворог, вони можуть активувати стелс-режим і акуратно вивчити опонента до початку бою. У грі навіть дозволяється прибрати зайві патрулі без привернення уваги основної групи супротивників. Але зробити це можна тільки за допомогою безшумної зброї, наприклад, арбалета Дакса. І це важлива частина тактики на початку гри, коли переважаючий за силою ворог без проблем розіб'є загін за декілька ходів.

 

 

 

 

 

 

Система влучень і укриттів працює в Mutant Year Zero: Road to Eden за схожою схемою з XCOM, але із деякими коригуваннями. Всі місцеві розрахунки ведуться з числами, кратними п'яти. Сховалися за слабке укриття - шанси відбити атаку ворога 25%, знайшли краще місце - 75%. Так само працюють постріли головних героїв і ворогів: максимальний шанс влучання або крит - 75%. Мінімальний 25%. З одного боку, персонажі часто мажуть навіть з близької відстані і це дратує. З іншого, в тій же XCOM я промахувався впритул до прибульця і ​​при цьому шанс потрапляння становив 99%. А з місцевими 75% такі промахи хоча б виглядають правдоподібними.

Противники, по яким ви будете промахуватися або влучати, бувають декількох видів: рядові бійці з мінімумом умінь та здоров'я, сильніші юніти, що вміють закликати підмогу, влучно стріляти або кидатися вогнем, медичні та бойові роботи, які повертають до життя бійців або атакують головних героїв, а також мінібосси значних, і не дуже, розмірів.

 

 

 

 

 

 

Керована геймером команда сталкерів теж не пасе задніх - після екватора сюжету відчуває себе набагато впевненіше, а під кінець навіть помітно перевершує ворога. Для розвитку членів загону є дерево умінь. Останні тут називаються мутаціями. Скиллов не багато, до того ж частина з них повторюється, але є й цікаві екземпляри. Так, качка Дакс здатна відростити крила кажана і злітати над полем бою для кращого огляду і раптової атаки. Дівчина Сельма управляє рослинами і блокує пересування ворога, а кабан Бролін вміє пробивати стіни і будь-які перешкоди, збивати супостатів з ніг і вражати їх на пару ходів.

 

 

 

 

 

У Mutant Year Zero: Road to Eden приголомшливий візуальний стиль. Місцеві атмосферні локації радують очі деталізованою картинкою та дбайливо промальованим дрібницями. На PlayStation 4 гра не гальмує, не вилітає і не висне. Схожі позитивні відгуки про технічну частину відносяться до версій на Xbox One і ПК.

Настрій постапокаліптичній безвиході доповнює проста, але правильна музика. А надмірно напружену обстановку часом розряджають самі члени загону, коли сперечаються та жартують один з одним. З гумором у гри теж все в порядку. Він строго дозований, зате потужно діє в найнесподіваніші моменти.

Mutant Year Zero: Road to Eden - затишна атмосферна гра з безглуздим фіналом і покроковою системою бою з XCOM. Новинка має не надто оригінальний сюжет, проте він близький більшості геймерів, наповнений знаковими відсиланнями до сучасності і несподівано якісним гумором. Mutant Year Zero отримала адекватний цінник і рекомендується до проходження фанатам покрокових стратегій і навіть рядовим гравцям.