Огляд Dauntless: пекельна суміш Dark Souls та Monster Hunter World

Автор: Антон Янковський | 02 березня 2019, 00:00

Сучасний геймдев все більше стає схожим на алхімічні досліди середньовічних вчених. Розробники, свідомо чи ні, у спробі охопити максимально широку аудиторію беруть вже існуючі на ринку ідеї та змішують їх. Іноді подібний підхід, як у випадку з Apex Legends, окупається, але частіше за все ігрові студії не можуть майстерно зшити ігрові механіки і на виході отримують вторинний продукт, розробка якого полишається протягом декількох місяців. Dauntless - Action RPG від третьої особи, проба пера молодої компанії Phoenix Labs і ще один приклад того, як вдумливе запозичення може посприяти розвитку чогось нового. Команда, що складається з колишніх співробітників Riot Games, Capcom, Bioware та Blizzard схрестила між собою механіки Dark Souls та Monster Hunter World. Що вийшло з цієї пекельної суміші, давайте розбиратися.

Монетизація та сюжет

Dauntless поширюється за free-to-play моделлю з усіма притаманними їй рисами, на кшталт преміум-магазину та бойового пропуску. За реальні гроші можна прискорити прокачування персонажа або придбати скіни. Втім, при бажанні, можна закрити весь високорівневий контент не витративши ані копійки. Гра знаходиться на стадії бета-тестування, звідси випливають проблеми з оптимізацією та рідкісні вильоти (за 10 годин їх було 2), але в цілому проект виглядає завершеним. Реліз запланований на квітень 2019 року, примітно, що відбудеться він не лише для ПК та консолей, а й для мобільних платформ. Причому для всіх версій буде використовуватися один обліковий запис - таким в індустрії похвалитися можуть одиниці.

Під час розробки гри Phoenix Labs надихалася World Of Warcraft, Monster Hunter World та Dark Souls. Від першої був узятий дизайн зброї та броні, від другої загальна концепція, а від третьої боївка, доповнюється весь цей монстр Франкенштейна модним візуалом а-ля Fortnite.

Сюжет у Dauntless, як і в переважній більшості сесійних ігор, штука суто рудіментарна. Якийсь природний катаклізм розділив фентезійний світ на безліч літаючих у небі островів, на додачу вивільнивши з його надр монструозних істот. Гравець прибуває у місто Ramsgate - оплот ордена вбивць, що полюють на таємничих звірів. На цьому експозиція закінчується і по ходу гри лор практично не розкривається. Втім, він тут і не потрібен, адже фішка Dauntless - геймплей.

Симулятор браконьєра

Ігровий процес у Dauntless ділиться на два етапи. Перший відбувається у місті Ramsgate, де гравець отримує квести на вбивство чергового монстра, крафтить нову екіпіровку та покращує стару. Другий етап - саме полювання, його можна проходити як на самоті, так і в групі до чотирьох осіб. Гравців висаджують на одному з островів і дають обмежений час на вбивство. В середньому, вилазка триває не більше двадцяти хвилин. Одразу виконувати мету місії не обов'язково, можна помилуватися околицями та зібрати різні алхімічні інгредієнти, необхідні для крафту. Після виявлення та вбивства монстра нас знову повернуть у місто і цикл повторюється спочатку. Стає зрозуміло, що перед нами високобюджетна гринділка, на кшталт Warframe або Anthem. Одного і того ж боса доводиться вбивати багато разів, щоб вибити з нього досить інгредієнтів для кращої екіпіровки. Вона, до речі, може давати різні додаткові ефекти, на зразок збільшення шкоди після ухилення, імунітету до оглушення та багато чого ще. Загалом таких пассивок у грі сорок шість, тож прихильникам складання білди є де розгулятися. Часто буває, що сет показує високу ефективність проти одного боса, але недостатній у битві з іншим, тому обирати потрібно з розумом.

Концепція боївки практично повністю взята з Dark Souls - проводиш комбо-удари та ухиляєшся від атак у відповідь. Різниця лише у тому, що тут немає таргетінгу та деяких елементів, на зразок парирування, блокування та удару в спину. Казуальність додала боям динаміки, та й в цілому вони відчуваються приємніше, ніж у вищезгаданій DS. Движок Unreal Engine 4 дає про себе знати.

Зброя у грі поділяється на п'ять класів, її вибір істотно впливає на бій, змінюючи комбо-удари та активні здібності персонажа - незвичайна заміна звичної для RPG рольової системи. Від класу залежить основний тип завданої шкоди, всього їх у грі три: рублячий, колючий та приголомшуючий. Перший відмінно підходить для відрізання зайвих кінцівок у монстрів, другий наносить рани, що кровоточать та збільшують пошкодження, останній, як неважко здогадатися з назви, може вивести монстра з ладу на кілька дорогоцінних секунд.

Повернемося до самої зброї. Першим у руки гравця потрапить дворучний меч - досить універсальна штука із середніми характеристиками та рублячим типом шкоди. Вдалі удари меча накопичують заряд, який можна витратити на виконання особливо потужних комбо. Мечоносець не б'ється з повною ефективністю протягом усієї битви і сильно залежить від злагодженості команди. Не рідкісні випадки, коли ти активуешь заряд, а звір тим часом єхидно перекочується у іншу частину поля бою й уся витрачена енергія йде нанівець. Більш цікавими особисто для мене виявилися ланцюгові клинки (ні, фанати Warhammer, не ті самі. Мова йде про клинки НА ланцюгах). Це найдинамічніший клас зброї у грі, рубають слабко, але швидко (а силові атаки ще й далеко) і час розраховувати не потрібно. Крім того, вони дають персонажу найвищу мобільність: перекиди з клинками замінюються телепортом, а натиснувши з ними клавішу Q можна за мить скоротити дистанцію до суперника, або навпаки, зробити витончений пірует і ухилитися від атаки. Таким чином бій нагадує постійний танець, бадьорий і сповнений адреналіну, у кращих традиціях Hack and Slash ігор. Повна протилежність ланцюговим клинкам - молоти. У них повільний замах, велика приголомшуюча шкода і є приємні особливості у вигляді вбудованого у зброю дробовика, а також наявності комбінацій, що проводяться у повітрі. Молоти жахливо себе показують проти вертких супротивників, але якщо вам все ж вдасться влучити, а тим більше оглушити ворога - результат не змусить довго чекати. Ще одним представником важкої зброї у грі є дворучна сокира - вибір справжнього ката. Використовує механіку мечів, з тією лише різницею, що заряд тут витрачається на виконання одного або двох надзвичайно потужних ударів. Дуже специфічна річ, рекомендується виключно для досвідчених гравців. Остання холодна і найкорисніша для команди зброя - списи. Списи увібрали в себе все найкраще від інших класів. У них висока швидкість атаки, є комбо-удари у стрибку, велика дальність ураження та пронизуючий тип шкоди. Але це ще не все, вишенькою на торті виступає механіка заряду, енергію якої можна вивільнити у вигляді променя смерті. Ідеальна зброя як для командної, так і для одиночної гри. Особнячком від усього арсеналу тримаються парні пістолети, так, для найледачіших розробники реалізували вогнестріл. Найнудніше озброєння на мій погляд, комбінацій крім потужного пострілу у нього немає. Від гравця потрібно лише вчасно ухилятися та постійно стріляти по кінцівках монстра, адже шкода у пістолетів рубляча.

Як і інше спорядження, гравець може поліпшити зброю у місті, наділивши його пасивними ефектами або додавши шкоди одній зі стихій. Елементів тут п'ять: електрика, холод, вогонь, тінь та світло. Особливо примітні перші два, адже вони дозволяють обмежити пересування монстра, що буде особливо корисно під час битви у команді. Решта стихій корисні в бою з елементальними монстрами, про яких нижче.

Бестіарій

Дизайн монстрів, або як вони тут називаються «Бегемоти» (Behemoth, чудовисько), виконаний у кращих традиціях серіалу «Аватар». Тобто, звірі є гібридами існуючих у реальності видів, на зразок помісі ведмедя та сови, тиранозавра та бобра тощо. За сюжетом нам не пояснюють, чому саме Бегемоти заслужили повсюдне винищення, по суті вони звичайні хижаки-одинаки, які захищають свою територію. Їх частини тіл використовуються гравцями для поліпшення свого екіпірування. Це наштовхує на думку, що люди у Dautless - таке співтовариство професійних браконьєрів із синдромом «умілих ручок». Втім, нехай тварини і виглядають симпатично, вони цілком можуть за себе постояти. Місцевий бестіарій складається з тридцяти одного звіра, половина з яких - елементальні версії звичайних видів. Різняться вони не лише за зовнішнім виглядом, але і тактикою бою: є швидкі і слабкі, є повільні і броньовані, є і ті, хто вважає за краще триматися на відстані. Кожен Бегемот має в середньому по п'ять типів атак, їх список може поповнитися або зменшитися, якщо гравець завдав великої шкоди одній з кінцівок чи відтяв її. Коли справи у монстра зовсім погані, він може активувати режим берсерка і почати бити частіше, болючіше та різноманітніше. Однак досвідчені гравці тільки цього і чекають, адже їх екіпірування зазвичай заточене на додаткову шкоду по озвірілому чудовиську.

Складність босів тут істотно нижча, ніж в Dark Souls, особливо на перших етапах. Але в міру проходження їх сила істотно зростає і навіть досвідчені гравці вважають за краще вирушати в рейди групою - так і веселіше, і швидше виб'єш лут для крафта.

У сухому залишку

Dauntless не можна назвати революцією в жанрі - це якісна і легка в освоєнні грінділка, в яку можна порубитися кілька вечорів із друзями. Вона безперечно буде цікава гравцям, які люблять складати різні білди і тактики. Гра казуальніше, ніж Dark Souls, і не рясніє такою кількістю механік, як платний конкурент - Monster Hunter World. Поки що в ній не вистачає можливостей, звичайне полювання швидко набридає, а більше у Dauntless зайнятися нічим. І все ж існуючий контент реалізований добре. Боївка динамічна і зручна, монстри красиві, а графіка приємна оку. Проект має всі шанси стати справжнім хітом на мобільних платформах, якщо розробники його як слід оптимізують.

П'ять причин пограти в Dauntless

Безкоштовний якісний проект з чесним донатом
Кооператив для чотирьох осіб
Динамічна і зрозуміла бойова система, знайома з серії Dark Souls
Простота в освоєнні
Стильна графіка

П'ять причин не витрачати час на Dauntless

Чергова грінділка
Мало контенту
Проблеми з оптимізацією на високих налаштуваннях
Мультяшна графіка
Лінивий сюжет