Огляд Void Bastards: візуальний оргазм від творців System Shock 2 та BioShock

29 травня 2019 року студія Blue Manchu випустила Void Bastards - комікс-шутер з елементами «рогалика», модного сурвайвала та RPG-складової. Новинка позиціонується, як спадкоємець System Shock 2, а серед механік і візуального стилю більш помітний вплив BioShock, Borderlands та FTL: Faster Than Light. Керує студією один із засновників Irrational Games Джонатан Чей, тому в проекті відчувається рука професіоналів, яким вдалося зробити конкурентний продукт. Void Bastards - гідне напрацювання на майбутнє та більш ніж гідна інді-гра, але Джонатан Чей та команда явно можуть краще. Що розробникам вдалося, а де вони напартачили, читайте в огляді.

Вантажний корабель «Ковчег» застряг у Саргассовій туманності - на судно, що перевозить ув'язнених, напали пірати та пошкодили його системи управління. Головний ШІ по одному «розпаковує» зеків та відправляє їх на видобуток корисних деталей для ремонту. Головна мета - відновити повноцінну роботу зорельота та повернутися на заданий маршрут.

За життя протагоніста у Void Bastards можна не хвилюватися, адже після смерті реанімованого в'язня комп'ютер дістає нового, а за ним ще і ще. Місцевому штучному інтелекту не шкода засуджених, тим більше запас величезний, а завдання виконати треба. На відміну від інших ігор із roguelike-елементами, після смерті героя Void Bastards сюжет не починається заново. Новачкам навіть залишають відкриту та створену попередніми зеками зброю, але здобутий запас патронів, скріпок та інших видів боєприпасів черговому протагоністу доведеться збирати заново.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом з кожним новим героєм трохи змінюється і геймплей. Річ у тім, що кожен в'язень - унікальна особистість з недоліками та перевагами, які впливають на проходження. Наприклад, один низького зросту, тому доведеться бігати буквально під столом та насилу дотягуватися до квестових предметів на полицях. У іншого через куріння слабкі легені, тому запас кисню обмежений. У третього проблеми зі слухом, тобто періодично будемо ловити звукові глюки. Але особливості не завжди бувають негативними, тож якщо не пощастило, у грі є спеціальні автомати, які змінюють одні характеристики на інші. Щоправда, не обов'язково хороше на погане і навпаки.

Геймплей Void Bastards поділяється на дві частини. Перша - добротна копія згаданої вище FTL: Faster Than Light, де на стратегічному екрані геймер рухається всередині туманності, крафтить потрібні предмети зі знайденого мотлоху, вирішує куди летіти, який корабель пропустити на шляху до сюжетної місії, а куди краще висадитися та пошукати потрібні для життя компоненти.

Модний сурвайвал помітний у тому, що паливо, повітря та їжа закінчуються. Кожен з пунктів вимагає поповнення, інакше за деякий час герой застрягне у космосі голодним, а потім або помре, або потрапить до лап піратів або його самого з'їсть космічний кит.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Друга частина ігрового процесу - безпосередньо сам шутер, коли Гейр вирушає за здобиччю або квестовими предметами. І ось тут Void Bastards чимось схожа на System Shock 2 та BioShock, тому повноцінних шутерних перестрілок не буде. Річ в тому, що на кожному завданні гравцеві заважають різні види монстрів, від яких найефективніше відстрілюватися певними видами зброї. Головне пам'ятати, що на будь-яку спочатку непрохідну тварюку знайдеться управа, треба просто її знайти. Супротивникам допомагають захисні турелі та міні-боси, але всіх ворогів не потрібно знищувати під чисту, тим більше у деяких місіях це і неможливо, адже супостати заново з'являються з порталів.

Механіка вилазок на кораблі Void Bastards проста і одноманітна, а коли це розумієш, то грати стає не так весело. Отже, відпрацьований та перевірений на десятках місій шаблон: збираємо обов'язкові елементи для виживання, знаходимо квестовий предмет (якщо є), забігаємо до житлових кают, на капітанський місток, в їдальню та у відсік для вироблення кисню. У кожній з цих кімнат знаходяться корисні для гравця чи завдання предмети або бустери. Дорогою відстрілюємся від супротивників, але швидше все ж тікати від них, закриваємо за собою двері або рухаємося пригнувшись, у своєрідному стелсі. Потім знаходимо шлюз та швидко відлітаємо на свій «Ковчег».

Звичайно ж, у кожному новому кораблі така ситуація може не спрацювати, до того ж вони відрізняються плануванням, кількістю ворогів, початковими умовами та додатковими труднощами. Наприклад, судно знеструмлене і його спершу потрібно активувати, а потім приступати до ритуалу, описаного вище. Або кораблем сновигає купа серйозних ворогів, від яких втекти не вийде і доведеться битися. Або виявляться десятки турелей, що заважають просуванню, або на кожному кроці буде пляма зі слизькою рідиною, після якої персонаж не може нормально рухатися та тимчасово втрачає орієнтацію.

Все це додає різноманітності у проходження, але подібних перешкод вистачає не надовго. За деякий час з'ясовується, що планування кораблів не генерується випадковим чином, а обмежене кількома типами зорельотів, тому місцеві локації запам'ятовуються не гірше плану рідного дому. А ще через десяток місій гравець крафтить захисну екіпіровку, набиває кишені зброєю, бомбами та пастками, рідше вмирає та дістає для персонажа кілька корисних умінь. На цьому етапі Void Bastards вже не здатна тримати увагу геймера на початковому рівні, а кожна наступна вилазка стає рутиною. Ще за годину починаєш сильніше чекати фіналу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Візуальний стиль Void Bastards - одна з кращих складових гри. Мультяшна картинка зроблена у вигляді коміксу, а противники конвертовані у 2D, щоб краще передати «реальність» того, що відбувається. На це ж працюють знайомі з журналів з картинками характерні написи під час пострілів або будь-яких лунаючих звуків.

Так, коли вибухає бомба над нею з'являється напис «KBOOM», а стандартна звукова доріжка у більшості випадків замінена написаними на екрані звуками кроків, кашлю, криків, сміху і так далі.

Всі елементи мальованих історій перенесені в Void Bastards ідеально - тут навіть сюжет подається у вигляді квадратних послідовних картинок, а головне та ігрове меню виглядають, як сторінка з коміксу. У той же час Void Bastards досить вимоглива до заліза. Ні, гра піде і на бюджетному комп'ютері, просто жере ресурси не гірше деяких «важких» ААА-тайтлів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У Void Bastards багато знущань з бюрократичної тяганини та відмінного чорного гумору. Місцевий ШІ часто видає круті жарти, а в описах персонажів та статей, за якими їх засудили, є купа смішних моментів. Такі дрібниці чудово працюють на атмосферу і прикрашають часом одноманітний геймплей.

Void Bastards - нагадує клаптикову ковдру, де кожен шматочок представлений своїм жанром. Все це вміло зшили хлопці з Blue Manchu та зробили проект із незабутнім візуальним стилем. Однак їм не вистачило часу/сил/енергії/майстерності/грошей (потрібне підкреслити), щоб зробити з гри безперечно захоплюючий проект. Void Bastards вартий покупки, особливо любителям «рогаликів» та сурвайвала, але навіть їм рекомендується почекати знижок.