«Ми в зоні хайпу» або чому оператори не поспішають із запуском 5G
Після десятиріччя відвертого застою та відставання, українські оператори мобільного зв'язку останні кілька років приводять свої мережі у відповідність із сучасними технологічними можливостями. На жаль, подолати цей бар'єр за кілька місяців або навіть років було неможливо. Зробити 4G одразу і всім у 2015 році, та пройти за місяць шлях, який у операторів у всьому світі займав роки, можна лише у казці про Івана-дурника, де все відбувається просто «по щучому велінню». У 2015 році ми вже пройшли шлях масового запуску 3G і мені здавалося, що всі питання «коли», «скільки коштуватиме» та «де» отримали свої відповіді (в тому числі за нашої скромної допомоги). Але ні - в 2018 році під час запуску 4G вони виникали знову і знову. Не те, що «прості люди», а навіть профільні журналісти демонстрували або тотальний непрофесіоналізм, або рекордний час роботи короткочасної пам'яті, начисто забувши все, що відбувалося в країні та на ринку з 2015 по 2018 рік. Але ось вже щосили піднімається тема 5G і є стійка підозра, що все ті ж питання «коли», «де» і навіть «ЦІНА???» будуть виникати знову і знову. І у мене для вас погані новини: між запусками 3G у 2015 році і 4G в 2018 році є багато спільного. Але із запуском 5G нічого спільного у них немає, тож очікувати 5G найближчіми роками (можливо, за рідкісними і зовсім не споживчими винятками, про які трохи пізніше) немає сенсу. І ось чому.
Немає 5G-терміналів
Так, виробники телефонів вже анонсують свої моделі з підтримкою 5G, але у цьому поки що більше хайпу та піару, ніж практики. Якщо казати про глобальний ринок, то тут все трохи простіше, і як розвиватиметься ситуація, можна спрогнозувати, якщо згадати зростання і проникнення телефонів спочатку з 3G, потім з 4G, потрібно лише зробити поправку на прискорення процесів - все буде в кілька разів швидше. Спочатку з'являться флагманські моделі найбільших виробників з підтримкою 5G, потім ціни стануть потихеньку знижуватися. Паралельно виникатимуть якісь безглузді смартфони-інфоприводи, які будуть декларуватися як «найдоступніший смартфон з 5G» - на все життя запам'ятав анонс році в 2008 на виставці MWC кнопкового телефону LG, який позиціонувався як «найдоступніший 3G-телефон». При цьому ніхто навіть не замислювався, навіщо кнопковому телефону 3G і які завдання за допомогою мобільного інтернету буде вирішувати його покупець. Численні китайські виробники смартфонів вже готують анонсувати (але не продавати) такі пристрої - будьте впевнені.
Звичайно, під час запуску перших 3G-мереж і перших 4G-мереж були аналогічні проблеми, але не в нашій країні, де ми отримали 3G в ситуації, коли практично всі смартфони вже наявні на руках споживачів, підтримують технологію. Для когось це стало причиною перейти на смартфон. З 4G було (і є) дещо складніше, але знайти зараз у продажу смартфон без підтримки 4G буде проблематично.
Немає інтересу з боку операторів
З боку операторів, що виклали гроші і за ліцензії на частоти, і за нове обладнання при запусках 3G і 4G, особливих заперечень не було. Ліцензії на нові частоти в таких випадках - необхідне і прийнятне зло, а ось обладнання вже не ультрасучасне і коштує не так дорого, як передове, ще й частково експериментальне, як у випадку з 5G. Тобто вони і так постійно витрачають на капітальні інвестиції значну частку своїх доходів: майже третину виручки - значно більше, ніж оператори у розвинених країнах. І їм би «переварити» будівництво 3G-4G-мереж, а тут ви ще зі своїми питаннями та запитами, випереджаючими, якщо не час, то їх можливості.
Звичайно, нарікання операторів на непросте життя можуть виглядати дивно, але воно у них дійсно не цукор, як це не суперечливо звучить - тут вам і низький ARPU - щомісячний дохід з абонента (10 місце в світі, з кінця).
І податкове навантаження високе (нижче - слайд з презентації Київстару, де порівнюється частка податків від їх доходів у країнах, де працює корпорація Veon, частиною якої є Київстар) - держава сприймає телеком-галузь як дійну корову.
Постійною проблемою, що не тішить телеком-операторів, є регулярні крадіжки магістральних кабелів. Найчастіше цю проблему піднімає Укртелеком, але тепер ось і Київстар вирішив поплакатися поділитися статистикою. Всі оператори з величезним задоволенням відправили б ці списані гроші на виплати акціонерам розвиток своїх мереж. Проблема в тому, що ніхто не сидить за такі крадіжки передбачена лише адміністративна відповідальність, хоча від падіння мережі в результаті обриву магістралі одночасно страждати можуть десятки тисяч абонентів.
Ще одна проблема, з якою вже стикаються оператори мобільного зв'язку (і ще більше зіткнуться в разі запуску мереж 5G) - це жорсткі норми електромагнітного випромінювання, які в Україні вище, ніж рекомендовані Інститутом інженерів електротехніки та електроніки IEEE (це ті хлопці, які беруть участь у розробці стандартів, зазвичай ви бачите абревіатуру IEEE поруч з цифрами 802.11 - це професійне позначення стандартів радіозв'язку, які ми в звичайному житті називаємо Wi-Fi). З таким підходом 5G, де планується обслуговувати мільйон пристроїв на квадратний кілометр, нам не світить взагалі.
Окремий головний біль для операторів, що традиційно скаржаться «на життя», в нашій країні становить плата за використання частотного ресурсу, непропорційна щодо інших гравців ринку. Ставки за використання радіочастотного ресурсу в нашій країні коливаються від 46 гривень до... 23 085 гривень. Чи відчуваєте цю різницю? Як ви думаєте - скільки платять оператори мобільного зв'язку? Зрозуміло, що вони є дійною коровою заробляють гроші, тому з них гріх не взяти грошей. Але може державі варто змінити правила гри? Зробивши їх більш прозорими і справедливими, в обмін, наприклад, на зобов'язання покрити зв'язком ту територію країни, яка не приносить прибутку операторам? Ті ж основні магістралі по всій країні хоча б.
Не приносить радості операторам і непрацююче законодавство з приводу використання інфраструктури. Всі чули про ситуацію в Миколаївській області, де депутати не продовжили дозволи операторам мобільного зв'язку на використання інфраструктури? Не дивно, що темпи розвитку мобільного зв'язку та мобільного інтернету в країні не такі швидкі, як всім нам хочеться.
Зона хайпу
На зустрічі з журналістами (де, власне, і використовувалися всі ці слайди) новий голова Київстару Олександр Комаров сказав цікаву фразу: ми зараз у зоні хайпу. Він мав на увазі відомий графік, створений дослідницькою компанією Gartner ще у 1995 році і описує розвиток будь-яких нових технологій. Він називається у професійному середовищі Gartner Hype Сycle - криву, яка описує стадії розвитку технології. І ось прямо зараз, на думку Олександра, ринок знаходиться саме на хвилі хайпу, в тому самому піку завищених очікувань від 5G. Всі чекають нових чудес, нових швидкостей передачі даних по радіозв'язку і нових міст майбутнього, напханих під зав'язку камерами, датчиками та іншою електронікою. Але якщо в ситуації з 3G та 4G всі ці очікування були цілком виправданими (крім, хіба що, швидкостей у 100 мегабіт для 4G - для таких потреб досі не існує ані сервісів, ані додатків), то 5G - це технологія більше для бізнесу, аніж для кінцевого споживача. Вона для створення інфраструктури, якої в наших містах ще немає. І до якої ми ще не готові.
Немає грошей у споживачів і немає (поки що) реального застосування
Ще один цікавий аспект, пов'язаний із запуском (точніше - його відсутністю) мереж 5G у короткостроковій перспективі. Якщо у випадку з появою 3G або 4G ми з вами розуміли, за що ми платимо додаткові гроші (вища швидкість, більше можливостей для мобільного інтернету, поява «держави у смартфоні», нарешті). І зростання тарифів операторів усі сприймають спокійно (ну, майже - в усякому разі воно виправдано, і зростання споживання мобільного трафіку у всіх операторів тому найкращий доказ - наприклад, лише у травні 2019 року в мережі Київстар було передано 50 петабайт даних, а за весь 2016 рік - 44 петабайта), то за що нам платити при запуску 5G, рішуче незрозуміло. Ані споживачам, ані операторам мобільного зв'язку.
Ще однією проблемою є відсутність практичних сценаріїв застосування 5G - наразі всі вони лише теоретичні - в наших містах немає камер, що транслюють картинку в 4К. І не видно бажання міст витрачатися на це, не дивлячись на всі ці регулярні підписання меморандумів між представниками операторів та мерами міст.
Хоча не можна виключати появи якихось окремих «осередків» 5G в найближчому майбутньому, коли окремі підприємства зможуть розгорнути на своїй великій території якісь мережі, що вимагають високої ємності, пропонованої 5G. Але це будуть приватні рішення, в яких зможуть взяти участь оператори мобільного зв'язку. І вони матимуть відношення до споживачів приблизно таке ж, як будівництво гіперлупа в Україні, анонсоване міністром. Та й проходити будуть ймовірно без пишної інформаційної підтримки, адже гроші в нашій країні люблять тишу, як у жодній іншій.
Ось ще кілька слайдів з презентації Київстару, що описують весь цей хайп навколо 5G, заснований на специфікаціях стандарту. Боротися можна за швидкість передачі даних (до гігабайта в секунду), ємність мережі (до мільйона пристроїв на квадратний кілометр) або за мінімальну затримку (1 мс), але не за всі відразу - інакше завдання перетворюється на відомий парадокс виконавця: «робимо швидко, якісно, дешево, виберіть будь-які два пункти »
Що робити?
Замість будівництва казкових гіперлупов мереж 5G варто задуматися про дійсно важливі процеси для розвитку мобільного зв'язку в країні. Після видачі ліцензії на 3G, а потім і на 4G, головною перепоною на шляху розвитку зв'язку в країні є відсутність технологічної нейтральності, прийнятої в усьому світі. Наявні у операторів частоти для 4G не підходять для розгортання швидкісних мереж у сільській місцевості, де потрібно покрити великі території з невеликою кількістю абонентів. У операторів є відповідні частоти, але вони згідно законодавству не можуть їх використовувати для 4G. Для цього потрібна технологічна нейтральність, при якій оператори отримають можливість самостійно вирішувати, які саме сучасні технології використовувати на своїх частотах. Ось так може виглядати покриття 4G Київстару в Україні до кінця 2020 року, якщо дати можливість використовувати частоти 900 МГц вже зараз. Сьогодні покриття 4G у оператора є на території, де проживає 68% населення країни, та кожен наступний відсоток буде даватися з великими труднощами і серйозними витратами.
Підбиваємо підсумки
Мереж 5G найближчим часом в Україні не передбачається, тому що
- немає 5G-терміналів
- немає тих, хто буде платити за нові технології - економіка не сходиться
- немає практичних сценаріїв застосування (наразі)
Що потрібно зробити для того, щоб поліпшити вже існуючі мобільні мережі
- впровадити принцип технологічної нейтральності
- переглянути правила гри на ринку - перерозподіливши податкове навантаження і плату за радіочастотний ресурс
- посилити покарання за крадіжки магістральних кабелів та зробити працюючими закони про спільне використання інфраструктури
- впровадити принцип спільного використання частот для операторів, що дозволяє їм скоротити витрати на розгортання мереж
- знизити норми електромагнітного випромінювання, привівши їх у відповідність з цивілізованим світом та сучасними технологіями
Без всього цього ніякого 5G в країні навіть не чекайте. І тільки після цього задавайтеся питаннями «коли з'явиться 5G», «де» і «скільки буде коштувати».