Нецікава кава: якби українські оператори мобільного зв'язку були кав'ярнями

Чи є серед нас принаймні одна людина, яка була б завжди задоволеною роботою власного оператора мобільного зв'язку? Попри те, що українські оператори мобільного зв'язку роблять дуже багато роботи під час військових дій: відновлюють знищене чи пошкоджене обладнання, підтримують роботу базових станцій під час відключень живлення чи пропонують користувачам інтернету технології, що забезпечують доступ в інтернет навіть за умов відсутності електроенергії, все одно залишається багато питань до них щодо клієнтського сервісу. Тобто цілісного досвіду взаємодії користувача послуг з компанією, що їх надає. Тому що часто оператори мобільного зв'язку дійсно роблять речі, яки виглядають, м'яко кажучи, дивно. І це просто побачити, якщо порівняти їх роботу, наприклад, з тим як працюють кав'ярні.

• Додаткова ложка цукру як комплімент — ти додаєш до кави цукру стільки, скільки тобі треба, але оператор пропонує додатковий цукор і подає це як подарунок.
• Нав'язливі повідомлення — ти ходиш до кав'ярні щодня, але тобі час від часу надсилають SMS з пропозиціями купити каву.
• Безлімітні пропозиції з лімітами — пропонують безлімітну каву за фіксовану ціну на місяць, але після третього тижня бариста починає наливати каву на 1/10 від ємності горнятка.
• Несподівані зміни в меню — час від часу змінюють меню і ти більше не можеш купити свою улюблену каву без пояснення чому вона зникла.
• Привітання на день народження — на день народження можуть тебе привітати і подарувати що? Правильно — додаткову ложку цукру!
• Пропозиції збільшити споживання — постійно пропонують тобі пити каву 3 рази на добу, хоча тобі кава потрібна лише 1 раз.
• Недолугі супутні пропозиції — час від часу надсилають пропозиції купувати разом з кавою ще свіжу паляницю, але у вашій кав’ярні вона роками «ще не доступна», бо у вашому районі немає «логістичних можливостей» для цього.
• Привітні, але безпорадні баристи — ти можеш звернутися до них з будь-яких питань щодо споживання кави, але відповідають вони як роботи і тільки за власними сценаріями розмови.
• Безглузда програма лояльності — за відвідування кав'ярні вам нараховують бали, які можна використати на... напевно, ви вже зрозуміли — додаткові ложки цукру! Хоча ви б не відмовилися від тістечка до кави хоча б раз на рік, якщо вже не можна зробити кожне 10 горнятко кави безкоштовним.
• Big Data, що викликає лише сміх — декларують, що використовують надсучасні технології, але, на практиці, ви просто отримуєте раз на тиждень на вході у кав'ярні листівку з рекламою, що тобі нецікава.
• Наполегливі пропозиції купити абонемент на перегляд телебачення у кав'ярні — хоча в тебе вдома все це вже є і в значно більше комфортних умовах.
• Сусідні кав'ярні постійно пропонують завітати до них — навіть готові тільки для тебе змінити власну адресу на мапі, щоб "було зручно", але тобі байдуже, бо різниці між кав'ярнями насправді не існує — у всіх такі ж професійні кавомашини та ті ж постачальники води, одноразових горняток, зерен кави та молока.

І найкраще: пропонують встановити застосунок, в якому можна

• прив’язати банківську картку, щоб сплачувати за каву — хоча ти все одно сплачуєш карткою
• побачити історію платежів — навіщо мені історія купівлі кави щодня?
• скористатися порадами псевдоштучного псевдоінтелекту з вибору кави — на практиці він не враховує ніяких ваших смаків чи уподобань, в нього лише одна задача — продати тобі хоч щось ще з того невеликого нового меню, що існує, а ти це меню і так вже вивчив.
• обміняти додаткові ложки цукру програми лояльності на непотрібні знижки: 100 гривень на покупку домашньої кавомашини, 1 гривню з літра бензину на АЗС (що не працює, бо там у тебе власна програма лояльності і вони не можуть перетинатися), знижки на якісь послуги, якими ви ніколи не скористаєтесь, бо для цього треба їхати на інший бік міста.