7 причин купити Assassin’s Creed Shadows — навіть якщо попередні частини тебе втомили
Assassin’s Creed Shadows — це гра, яка намагається не просто повторити успіх попередників, а повернути серії характер. І хоча вона не безгрішна (так, ми бачимо твої мікротранзакції, Ubisoft), у неї є як мінімум сім хороших причин, чому ти захочеш її пройти. А може, навіть двічі — за кожного з героїв.
1. Режим “дві душі”: граєш як хочеш
Наое — стелс, Ясуке — сила. І це не просто два скіни, а два повноцінні стилі геймплею. Один — про тінь, пастки, хитрість і сюрікени. Інший — про вагу удару, броню і те, як канабо зносить трьох одразу. Перемикайся, експериментуй, адаптуйся. Варіативність — головна фішка Shadows.
Грати треба за двох персонажів, іноді — за вибором гравця, іноді — тільки за конкретного персонажа. Ілюстрація: Ubisoft
2. Нарешті стелс не фоновий, а ігровий
Сховався в тінь — зник. Загасив світло — створив собі укриття. Ліг у траву — непомітний. Стелс тут не просто “присісти в кущ”, а справжня система: з тактичним управлінням світлом, рухом, положенням тіла і навіть власним диханням під водою через бамбукову трубку. Наое в темряві — це як Predator на мінімалках.
3. Бій став відчутним — нарешті
Удар — це удар, а не вібрація геймпада. Упор на позиційні атаки, точні парирування, короткі вікна для контратак. І головне — різниця в бою між персонажами реальна. Якщо Ясуке блокує і контратакує як вантажівка, то Наое — це пластика, ухил і швидкість.
4. Світ реагує на тебе — не просто фон
Пори року змінюють тактику. Сніг залишає сліди — не сховаєшся. Замерзлі водойми дають нові шляхи. До того ж багато об’єктів — руйнуються. Не декоративно, а функціонально. Це додає гри непередбачуваності: один раз проліз туди, наступного — доведеться шукати новий шлях.
Взимку водойми замерзають та стають шляхами. Ілюстрація: Ubisoft
5. Персонажі — не картонні
Наое — не просто “дівчина-ніндзя”, а жива, вмотивована героїня з історією і характером. Ясуке — не гіперболізований самурай, а персонаж з минулим, яке не намагаються стерти, а навпаки — досліджують. Історія будується не навколо однієї фігури, а через конфлікт двох світів, і це працює.
Ясуке бере участь в підкоренні рідної для Наое Іґи, але потім стає на бік дівчини . Ілюстрація: Ubisoft
6. Стратегія, а не просто махання катаною
Шпигунська мережа, збори інформації, точкові удари до основної місії — усе це можна прокачати і використовувати, як у шпигунському симуляторі. Перед тим як увірватися у замок, можна знати, де хто стоїть, хто хабарник, а хто зникає після початку шухеру.
Ворогів завжди забагато, тому перед початком треба ретельно спланувати бій. Ілюстрація: Ubisoft
7. Атмосфера Японії зроблена з повагою, а не з кліше
Замість “аніме-самураїв” і саке в бамбукових чашках, тут — реальні культурні елементи, історичний кодекс і навіть внутрішньоігрова енциклопедія. Плюс — реакція розробників на культурні зауваження вже на релізі (недоторканність храмів, NPC без насильства в священних місцях) показує, що це не просто екзотичний фон, а справжній сеттінг із повагою до контексту.
Assassin’s Creed Shadows — це гра з амбіціями і потенціалом. Вона не ідеальна, але вона намагається. А в умовах, коли “велика серія” часто просто копіює себе з новою обкладинкою, цього вже достатньо, щоб дати їй шанс. Хоча б заради того, щоб побути ніндзя. І ще раз стрибнути з даху в стіг. Ну, традиції ж.
Для тих, хто хоче знати більше
