7 причин не купувати Assassin’s Creed Shadows — поки що або взагалі ніколи

Автор: Ірина Міллер | 26 березня 2025, 09:00

Assassin’s Creed Shadows виглядає як мрія фаната: Японія, два протагоністи, стелс і бойова система з "вагою". Але варто глянути трохи глибше — і стає зрозуміло, що за блискучим фасадом ховається все те, за що Ubisoft уже не перший рік отримує стусани від гравців. Ось сім причин, чому варто серйозно подумати, перш ніж оформлювати передзамовлення.


1. Мікротранзакції, мікротранзакції, мікротранзакції

Ubisoft не була б Ubisoft, якби не намагалася продати тобі кольоровий одяг, коротший меч або XP-буст за реальні гроші. Навіть якщо це не pay-to-win, присутність магазину в повноцінній ААА-грі — це вже трохи фальшиво. І схоже, Shadows не виняток.

2. Стелс без соціального стелсу — крок назад

Пам’ятаєш, як можна було злитися з натовпом, сісти на лавку, заховатись серед ченців чи носіїв скринь? Забудь. У Shadows соціального стелсу просто немає. І це дивно, враховуючи, що ця механіка була родзинкою серії з перших частин. Замість того, щоб ставати "частиною юрби", тепер ти просто окремий ніндзя-одинак, без інтеграції в оточення. Мінус у гнучкості.

3. Ясуке — більше мем, ніж герой

Історична постать, яка могла стати джерелом сильного наративу, в грі поки що сприймається як шаблон “сильного, але мовчазного”. Його геймплейний стиль — повільний, незграбний, а багато гравців називають бої за нього "дерев’яними". Плюс триває стара дискусія: наскільки коректно ігрова інтерпретація відображає історичного Ясуке?

4. Квести — déjà vu

Обіцянки Ubisoft “зменшити наповнювач” в реальності не означають, що квести стали цікавішими. Багато хто вже відзначив повторюваність завдань: "проберися", "вбий", "забери", "втечи". Формула знайома ще з часів Odyssey, тільки тепер усе в кімоно.

5. Історична глибина... чи хаос?

Сеттінг — цікавий, але для тих, хто не шарить у феодальній Японії, — це калейдоскоп імен, кланів, конфліктів і політичних інтриг без зрозумілих пояснень. Для новачка сюжет може стати суцільною плутаниною. А інтерфейс гри не надто прагне щось роз’яснити.

6. Відчуття “ми це вже проходили”

Головна проблема Shadows — це те, що під новим дахом живуть старі проблеми. Ubisoft знову обіцяє “менше, але краще”, “глибше, а не ширше”, “більше історії, менше іконок” — але вже вкотре на практиці виходить та сама формула з косметичними змінами. Навіть із двома героями.

7. Асасини? Тамплієри? А де, власне, Assassin's Creed?

Shadows носить гучне ім’я Assassin’s Creed, але якщо ти шукаєш в грі класичне протистояння асасинів і тамплієрів, готуйся розчаруватись. У центрі сюжету — Наое й Ясуке, локальні війни, кланові розбірки, але от філософський конфлікт, який був серцевиною франшизи з часів Альтаїра, майже повністю зник. Жодних символічних прихованих орденів (є лише альянси — какусіба-іккі та сінбакуфу, які грають роль асасинів та тамплієрів), жодної ідеології про свободу проти контролю. Є бойовий самурай, є мстива сінобі — а от лору серії лишилися крихти у вигляді згадок про асасинів (які ще треба пошукати на величезній мапі). І це не дрібниця, це зміна ДНК гри. Питання в лоб: якщо немає асасинів і тамплієрів, то це взагалі Assassin’s Creed?

Assassin’s Creed Shadows виглядає як гра, яка могла би стати проривом. Але поки що — це скоріше чергова варіація на тему, з усіма старими хворобами франшизи. І якщо ти не готовий до déjà vu з новим антуражем — можливо, варто трохи почекати. Або взагалі відкласти катану й озирнутися на щось інше.

Для тих, хто хоче знати більше