Приклад для України: Польща опанувала ще одну невелику частину виробництва Patriot

Питання локалізації виробництва зенітного ракетного комплексу Patriot в Україні все частіше порушується у публічному просторі. Воно є стратегічно важливим, але приклад Польщі демонструє, наскільки складним і тривалим може бути цей процес навіть для держави-члена НАТО з серйозним оборонним бюджетом.

Що відомо

У рамках національної програми Wisla Польща на першому етапі у 2018 році вклала 4,75 мільярда доларів у закупівлю двох батарей Patriot посиленого складу. Другий етап, запланований на 2023–2026 роки, передбачає витрати у 15 мільярдів доларів на шість таких батарей.

В обох випадках угоди передбачають обов’язкову локалізацію виробництва деяких компонентів на польських підприємствах через офсетні механізми.

Втім, локалізація не означає повну передачу технологій. Зокрема, завод WZL 1 у Лодзі лише у 2023 році отримав дозвіл на виробництво композитних пускових труб для ракет MSE після проходження багаторівневих перевірок з боку Lockheed Martin. Перша партія таких труб була передана лише у квітні 2025 року, і йдеться не про ракету чи її двигун, а виключно про частину транспортно-пускового контейнера.

Інші польські підприємства, такі як Wojskowe Zakłady Elektroniczne, виготовляють елементи електроніки пускових установок, а Wojskowe Zakłady Uzbrojenia — блоки живлення для обігріву твердопаливного заряду в умовах низьких температур. Проте всі ці виробництва є вузькоспеціалізованими, а не повноцінними лініями зі збирання ЗРК.

До того ж окремо існують програми локалізації компонентів від Raytheon — основного виробника Patriot. На першому етапі вони теж обмежуються виробництвом окремих частин пускових установок та допоміжних машин, а не системними компонентами зенітного комплексу.

Джерело: Defense Express