Франція невпевнена в HIMARS, тож або своя система, або корейська K239 Chunmoo
Новий парламентський звіт Франції підкреслює необхідність термінового оновлення далекобійних засобів, при цьому роблячи ставку на незалежність виробництва, навіть попри високі ризики вартості та обмеженої ефективності.
Що відомо
Стан французької артилерії, зокрема її ракетного складника, оцінено як критичний. На озброєнні залишаються лише дев’ять систем M270 LRU, які підлягають списанню.
Заплановане поповнення у 26 одиниць — до 2035 року — є занадто повільним і мізерним за обсягами, тоді як чіткого рішення, чим саме замінити LRU, досі немає. У документі зазначено, що Франція повинна обирати між політично вмотивованим «національним рішенням» і більш прагматичним імпортом із локалізацією.
Поки що єдиною реальною французькою альтернативою є система Foudre від компанії Turgis Gaillard, яка перебуває лише на етапі прототипу. При цьому ракетного боєприпасу до неї немає — імовірно, використовуватимуться індійські ракети. Французькі компанії MBDA та Safran розробляють 227-мм ракету Thundart із дальністю 150 км, а Ariane Group та Thales працюють над боєприпасом із дальністю до 300 км. Але всі ці проєкти є лише перспективними, і їх реалізація залежить від темпів фінансування та виробничої спроможності.
РСЗВ Foudre. Ілюстрація: Turgis Gaillard
Головне управління озброєнь (DGA) поставило виробникам ціль: від 50 до 100 ракет щороку з 2030 року. Але порівняно з оцінкою в 500 далекобійних пусків на рік у війні, як це відбувається в Україні, цих темпів буде недостатньо.
Окрім того, парламентарі визнали, що через обмежені масштаби виробництва власна система буде надто дорогою і навряд чи зацікавить інших покупців, адже європейські країни НАТО вже зробили свій вибір: HIMARS, PULS або корейські Chunmoo.
Звіт категорично відкидає закупівлю HIMARS через завантаженість Lockheed Martin до 2030 року та політичну непередбачуваність США. Так само різко прокоментовано PULS — через напруження у відносинах з Ізраїлем.
Самохідна пускова установка K239 Chunmoo. Ілюстрація: Wikipedia
Водночас зазначається, що локалізація виробництва є ключовою умовою. У підсумку, залишаються лише два реалістичні варіанти: південнокорейський K239 Chunmoo з повною локалізацією, або індійський Pinaka, який наразі оновлюється до версії Mk3 з дальністю до 120 км.
Джерело: Defense Express
