Чи злетить Mini SSD або 7 божевільних накопичувачів, про які ви не знали
Китайці зробили нову, супершвидку "флешку" під назвою Mini SSD. Що це: прорив, чи якась дурня? І чи були інші альтернативи популярним накопичувачам? Зараз розберемося.
Що це за Mini SSD?
Це SSD розміром із сімку. Як жорсткий диск, тільки не диск, а флеш пам'ять і габаритами 15х17 мм. І з інтерфейсом PCIe 4.0. Як маленька карта пам'яті, тільки у 10-15 разів швидше. Короче, щось середнє між "внутрішнім" SSD, які ставлять у комп'ютери, і зовнішніми "зйомними" картами пам'яті.
А як же його підключити?
Якщо як карту пам'яті — то через картрідер. Тільки спеціальний, навіть із вбудованим вентилятором. І бажано з інтерфейсом USB4, тож у вашого комп'ютера має бути такий порт. А ще у перспективі такі накопичувачі можуть застосовуватися у гаджетах, що потребують компактної та швидкої пам'яті, не обов'язково "знімної", типу VR-окулярів чи портативних ігрових консолей.
Це ж круто, і швидко, і компактно, бігти купувати?
Якщо є потреба, є куди підключати і наявні хоча б зайві $85 за 512 Гб, то можна спробувати. Але у цього формату є нюанси. Головний — проприєтарність: його розробила китайська компанія Biwin і, окрім неї, ніхто такого не робить. Тож перспективи самі розумієте, як піде. Тим більше, що на ринку є купа USB-боксів для SSD-накопичувачів M2. Найменший зі стандартів M2, 2230, всього удвічі більший за Mini SSD, що абсолютно не критично при використанні в якості флешки. Більше того, ще подивимось на практиці, як мініатюризація вплине на перегрів (привіт, кардрідер з кулером!).
То це просто один з тих божевільних форматів накопичувачів з заголовку? А ще які були?
Може, й так, час покаже. Раніше він вже неодноразово відсіював інші рішення. Божевільні, напівмертві, нішеві, — називайте як завгодно, але вони були і будуть надалі. От декілька знакових.
Huawei Nano Memory. Це перше, що спадає на думку, бо такі накопичувачі буквально мають розміри SIM-карти і призначені для розширення пам'яті смартфонів Huawei через установку в другий SIM-слот. Щоправда, про високу швидкість тут мова не йде, як і про універсальність та доступність. Типовий приклад закритого нішевого експерименту.
SATA Express. Це вже не стільки про карти пам'яті, скільки про внутрішні накопичувачі. Була така спроба схрестити SATA з PCIe, щоб отримати швидкий інтерфейс для твердотільних дисків. Вийшло доволі громіздке рішення, яке швидко програло формату M2.
mSATA. Ще один формат накопичувача у вигляді плати. Не карта пам'яті, не флешка, не диск. Також був витіснений М2, але, здається, мав більше розповсюдження.
Intel Optane (3D XPoint). Знову бачите бренд розробника у назві формату? Іноді це вже перша ознака закритої технології без масових перспектив. Дороге, ексклюзивне, специфічне рішення, але дуже швидке: щось посередині між SSD та оперативкою. Не прижилося, бо масові NVMe SSD стали достатньо швидкими для переважної більшості користувачів, при цьому істотно доступніше.
ASUS DIMM.2. Ще одне рішення "поруч з оперативкою". Не стільки по швидкості, скільки буквально по розташуванню слоту на материнській платі. Так, це формат накопичувачів лише для ПК і лише в деяких топових материнках ASUS. Черговий немасовий експеримент для ентузіастів.
Xbox Series Expansion Card. Давайте ще про таку нішу згадаємо. За назвою легко здогадатися, де використовуються ці накопичувачі. Пропрієтарний роз'єм автоматично мало не вдвічі піднімає вартість такої пам'яті у порівнянні зі звичайними M2.
Можливо, Mini SSD поповнить цвинтар експериментальних форматів, хоча може і започаткує нову популярну технологію. Ключовим фактором стане відкритість формату та його масова підтримка на ринку. Бо про скільки зі згаданих технологій ви взагалі чули?