Boeing навчив супутники «балакати»: навіщо в космосі мовні моделі?
Поки ми на Землі сперечаємося, чи замінить ChatGPT програмістів, компанія Боїнг (Boeing) вирішила, що штучному інтелекту саме місце на орбіті. Причому не на новому залізі, а на тому, що вже роками літає у вакуумі та страждає від радіації. Інженери продемонстрували, що великі мовні моделі (LLM) цілком здатні працювати в умовах обмежених ресурсів космічних апаратів.
Залізо проти інтелекту
Космічна техніка — це не про гігагерци та терабайти. Це про надійність. Типовий процесор супутника за потужністю нагадує калькулятор з дев'яностих, бо головне його завдання — не згоріти від космічного випромінювання. Проте фахівці адаптували моделі за принципом edge computing — обробки даних безпосередньо на місці, без постійної пересилки гігабайтів на Землю. Це критично важливо, бо канал зв'язку з орбітою вузький, а затримки — величезні.
Більше ніяких стовпчиків цифр
В ході лабораторних тестів нейромережа не просто «жувала» дані, а перетворювала суху телеметрію на людську мову. Замість того, щоб оператор на Землі вивчав тисячі рядків з напругою, температурою та кутами нахилу, супутник сам формує зрозумілий звіт. Це значно спрощує контроль за роботою апарата та знижує навантаження на наземні служби, яким тепер не треба бути дешифраторами в режимі 24/7. Офіційні дослідження Boeing підтверджують, що такий підхід робить експлуатацію супутників набагато простішою.
Оновлення без виходу у відкритий космос
Найцікавіше в цьому проекті — відсутність потреби в заміні апаратури. Інженери стверджують, що нові можливості можна додати за допомогою звичайного програмного оновлення. Це означає, що сотні супутників, які вже перебувають на орбіті, можуть раптово «порозумнішати» без жодного нового болта чи гайки. Подібні технології в перспекві зроблять космічні апарати більш самостійними: вони зможуть виявляти відхилення та приймати рішення без постійного зв'язку з центром керування.
Звісно, до повної автономності ще треба пройти шлях тестувань. SpaceNews та інші галузеві видання часто наголошують, що головний виклик для ШІ в космосі — це мінімізація помилок у реальних фізичних умовах. Якщо чат-бот помилиться в тексті — це неприємно, а якщо він неправильно інтерпретує стан двигуна — це вже загроза для місії вартістю в сотні мільйонів.
Поки Boeing вчить супутники самостійності, на Землі OpenAI продовжує експериментувати з доступністю своїх інструментів. Їх новий тариф ChatGPT Pro Lite намагається знайти ту саму «золоту середину» між можливостями та вартістю підписки для звичайних користувачів.