«Божественний дракон» знову в небі: Китай запустив секретний багаторазовий корабель
Китайська космічна програма продовжує працювати у режимі «менше слів — більше діла». Поки західні медіа обговорюють кожен гвинт у ракетах приватних компаній, Пекін без зайвого галасу відправив на орбіту свій секретний багаторазовий корабель «Шеньлун» (Shenlong), що в перекладі означає «Божественний дракон». Старт відбувся ще 6 лютого з космодрому Цзюцюань (Jiuquan Satellite Launch Center), розташованого в глибині пустелі Гобі, проте подробиці місії, як завжди, залишаються за зачиненими дверима.
Це вже четвертий вихід апарата на навколоземну орбіту. Офіційні повідомлення китайської сторони традиційно лаконічні та позбавлені будь-якої конкретики. Владі вистачає загальних фраз про «випробування технологій», які нібито мають зробити космічні подорожі зручнішими та дешевшими. Жодних даних про корисне навантаження, наукові інструменти чи хоча б тривалість перебування в космосі Пекін не надає.
Четвертий візит у безповітряний простір
Історія польотів «Шеньлуна» почалася у 2020 році. Відтоді апарат з’являвся на орбіті у 2023 та 2024 роках, демонструючи дивовижну гнучкість у термінах перебування в космосі: від скромних двох днів до солідних дев’яти місяців. Така непередбачуваність змушує аналітиків уважно стежити за кожним маневром «Дракона», оскільки він є прямим конкурентом американського секретного військового літака X-37B.
Експерти з організації Secure World Foundation зазначають, що подібні пристрої призначені насамперед для тривалих автономних місій. Основна мета — перевірка систем управління, навігації та енергопостачання в реальних умовах вакууму. Фактично, Китай обкатує платформу, яка здатна роками перебувати на орбіті, виконуючи завдання без участі екіпажу.
Майстерність маневрування та «зайці» на борту
Однією з найбільш інтригуючих особливостей програми «Шеньлун» є його здатність «народжувати» на орбіті нові об’єкти. Під час попередніх місій міжнародні спостерігачі та астрономи-аматори фіксували, як основний корабель випускав невеликі апарати. Деякі з них мали власні двигуни та системи орієнтації, що дозволяло їм не просто дрейфувати, а виконувати складні маневри.
Більше того, за даними порталу SpaceNews, «Шеньлун» неодноразово відпрацьовував зближення з цими об’єктами. У світі великої космонавтики це означає лише одне: Китай активно тестує технології обслуговування супутників, дозаправки або, що цілком імовірно, складання великих конструкцій безпосередньо у космосі. Такі операції є критично важливими для створення багатооб’єктних систем, які в майбутньому можуть змінити правила гри на орбіті.
Поки Китай відточує майстерність автономних польотів, західні проекти також не стоять на місці. Наприклад, Starlab отримала «добро» від NASA, що наближає еру приватних орбітальних станцій, які з часом можуть стати сусідами «Шеньлуна» у верхніх шарах атмосфери.
