Глибше, ніж здавалося: Perseverance знайшов під поверхнею Марса дельту річки віком 4 мільярди років
Марсохід Perseverance продовжує методично доводити, що кратер Єзеро (Jezero) колись був значно цікавішим місцем, ніж просто пустельна чаша з пилом. Цього разу пристрій NASA не просто подряпав поверхню, а зазирнув углиб за допомогою георадара. Результати виявилися настільки ж вражаючими, наскільки й логічними для тих, хто вірить у «вологе» минуле Червоної планети: під ногами ровера виявили залишки стародавньої річкової дельти, прихованої під шарами осадів.
Радар замість лопати
Ключовим інструментом у цьому відкритті став прилад RIMFAX (Radar Imager for Mars' Subsurface Experiment). Поки Perseverance долав дистанцію у 6.1 кілометра, радар випромінював радіохвилі, що проникали вглиб планети на 35 метрів. Це дозволило вченим створити щось на кшталт рентгенівського знімка підземних структур. Те, що вони побачили, важко сплутати з чимось іншим: чіткі шаруваті відкладення та характерні сліди ерозії, які виникають лише там, де річка впадає в озеро, поступово скидаючи принесений пісок та каміння.
Згідно з місії Mars 2020, виявлена структура має солідний вік — від 3.7 до 4.2 мільярда років. Це робить її однією з найдавніших свідчень активного руху води на поверхні Марса. Цікаво, що ця підземна дельта значно старша за так звану Західну дельту, яку ми бачимо на поверхні сьогодні та чий вік оцінюють у 3.5–3.7 мільярда років. Отже, вода в кратері Єзеро з'явилася набагато раніше, ніж вважалося раніше, та перебувала там тривалий час.
Чому це важливо для пошуку життя
Для планетологів такі знахідки — це не просто суха статистика. Річкові дельти на Землі є найкращими природними архівами. Вони працюють як гігантські пастки для органіки, консервуючи мікроскопічні форми життя в осадових породах на мільйони років. Якщо на Марсі колись існували мікроби, то саме в цих глибоких, стародавніх шарах, захищених від жорсткої радіації сучасної поверхні, можуть зберігатися їхні біосигнатури.
За офіційними даними NASA, розуміння того, як довго вода перебувала в кратері, критично змінює наші шанси знайти сліди минулого життя. Чим довше існувало стабільне водне середовище, тим більше часу було у природи на біологічні експерименти. Тепер вчені мають переглянути історію наповнення озера в Єзеро, визнаючи, що Марс був придатним для життя (принаймні теоретично) значно довше, ніж ми звикли думати.
Поки ми намагаємося розгадати таємниці минулого на сусідній планеті, людство активно розробляє транспорт для майбутніх місій. Наприклад, триває активна збірка космоплана Vortex від Dassault Aviation, який має стати європейським кроком до регулярних польотів на орбіту та за її межі.