Місячна нерухомість: NASA звузило список місць для висадки астронавтів
Поки місія Artemis II готується до свого історичного польоту, щоб вперше з 1972 року вивезти людей за межі низької навколоземної орбіти, науковці вже активно планують, де саме ці люди врешті-решт спустяться на поверхню. Спойлер: це буде не скоро, і точно не там, де висадився Ніл Армстронг (Neil Armstrong). Цього разу людство мітить у «холодильник» супутника.
NASA нарешті визначилося з пріоритетами. На 57-й Конференції з місячних та планетарних наук (LPSC) команда дослідників представила оновлений список регіонів для майбутніх висадок. Якщо у 2022 році претендентів було 13, то зараз їх залишилося 9. Усі вони розташовані поблизу південного полюса Місяця — місця, яке нагадує дуже погано освітлену морозильну камеру, але з величезним науковим потенціалом.
Крижана лотерея на полюсі
Південний полюс обрали не через гарні краєвиди, а через поклади водяного льоду в кратерах, куди сонце не заглядало мільярди років. Цей лід — це не просто вода для втамування спраги, а потенційне паливо та кисень для майбутніх колоній. Проте вибір конкретної «парковки» — це справжній головний біль для інженерів. Потрібно врахувати освітленість (щоб сонячні панелі працювали), безпеку рельєфу та тривалість перебування, яка за попередніми оцінками складе від 5.75 до 6.25 днів.
Вибрані регіони мають забезпечити максимальну безпеку для екіпажу, адже будь-яка помилка на такій відстані від дому стане фатальною. Науковці аналізували дані роками, щоб відсіяти надто круті схили або зони з нестабільним ґрунтом, залишивши лише ті ділянки, де ризик перекинути посадковий модуль мінімальний.
Зміна планів: Artemis III тепер лише репетиція
Цікавий поворот стався в черговості місій. Якщо раніше ми сподівалися побачити людей на Місяці вже під час Artemis III, то тепер NASA розглядає цей етап лише як випробувальний стенд для тестування стикування на земній орбіті. Перша ж реальна висадка «черевиків на реголіт» тепер очікується не раніше місії Artemis IV. Це означає, що обрані дев'ять регіонів стануть домівкою для астронавтів десь ближче до кінця десятиліття, якщо графіки знову не «попливуть».
Проблеми з антеною та досвід попередників
Одна з найбільших перешкод — стабільний зв'язок. Посадка на південному полюсі означає, що Земля часто перебуває за горизонтом або занадто низько над ним. Ми вже бачили, до чого це призводить: місія IM-2 компанії Intuitive Machines наочно продемонструвала, як легко втратити контакт і опинитися в незручному становищі (буквально — догори дриґом у кратері). Для успішних пілотованих місій NASA доведеться розгорнути надійну систему ретрансляції, бо фраза «Х’юстон, у нас проблеми» звучить набагато гірше, коли Х’юстон просто не бере слухавку.
Для роботи в таких екстремальних умовах, де радіація та перепади температур здатні вивести з ладу навіть найнадійнішу електроніку, знадобляться особливі рішення. Наприклад, накопичувач Foremay InterStellar розроблений саме для того, щоб виживати в умовах космосу, де звичайні компоненти просто плавляться або виходять з ладу.