Porsche 935 Kremer K3: Ле-манівський монстр із номерами та магнітолою

Уявіть, що ви настільки багаті та вперті, що коли завод Porsche каже вам «ні», ви не йдете купувати іншу машину, а просто створюєте власну версію реальності. Саме так з’явився Porsche 935 Kremer K3 Le Mans — єдиний у світі екземпляр справжнього гоночного боліда Групи 5, якому дозволено легально їздити дорогами загального користування. Сьогодні цей «каприз» на колесах виставлено на продаж у німецькому дилерському центрі Mechatronik, і це чудовий привід згадати, як колись робили речі без огляду на екологічні норми та здоровий глузд.

Історія цього автомобіля почалася з Вальтера Вольфа (Walter Wolf) — канадського нафтового магната та власника команди Формули-1. У 1979 році він був настільки вражений перемогою Porsche 935 K3 у добовому марафоні 24 години Ле-Мана, що захотів собі такий самий для поїздок на роботу. Porsche відмовилися адаптувати болід під цивільні вимоги, вважаючи це безумством. Тоді Вольф звернувся безпосередньо до авторів перемоги — братів Кремер. Ті не стали сперечатися з людиною, яка має власну нафтову свердловину, і взялися за роботу.

Більше потужності, ніж у Формули-1

Це не була репліка або «стилізація». Манфред Кремер стверджував, що автомобіль на 98% складається з компонентів справжньої гоночної версії K3. Лише 2% деталей запозичили у Porsche 930 Turbo, щоб хоч якось виправдати наявність номерних знаків. Серцем пристрою став 2.85-літровий шестициліндровий опозитний двигун із подвійним турбонаддувом. У 1979 році він видавав 740 к.с. при 8 000 обертах на хвилину — це було навіть більше, ніж мали тогочасні боліди Формули-1.

Кузов повністю виготовили з кевлару, зберігши всю божевільну аеродинаміку переможця Ле-Мана. Щоб машина не розвалилася на першій же нерівності, підвіску Bilstein трохи підняли. При вазі всього 1 175 кг цей монстр під час тестів на автобані розігнався до 338 км/год. Навіть за сучасними мірками це швидкість, що змушує долоні пітніти, а в кінці сімдесятих це було схоже на політ у космос без ракети.

Комфорт для мільйонера

Єдине, у чому Kremer пішли на поступки — це інтер'єр. Оскільки Вальтер Вольф не збирався їздити у шоломі, салон обшили темно-синьою шкірою. Також встановили кондиціонер та неймовірно дорогу на той час аудіосистему з 16 динаміками та двома графічними еквалайзерами. Мабуть, щоб було краще чути музику крізь рев турбованого двигуна прямо за спиною.

Вольф наїздив на машині близько 10 000 кілометрів Європою, після чого вона змінила кількох власників і на довгий час зникла з радарів. Нещодавно автомобіль пройшов повну реставрацію в майстернях Kremer Racing, яка обійшлася у 150 000€ (6 525 000 грн). Тепер, з оригінальним пробігом 10 250 км, цей артефакт епохи безкомпромісного інжинірингу шукає нового власника через дилера Mechatronik. Ціна не розголошується, але якщо ви запитуєте про неї, то, швидше за все, ви не Вальтер Вольф.