Французький десант на приватній орбіті: Макрон відправляє астронавтів на станцію Vast
Поки NASA намагається зрозуміти, як безпечно «втопити» МКС у 2030-х роках, амбітні стартапи вже готують їй заміну. Франція, здається, вирішила не чекати офіційних запрошень від державних агентств та забронювала квитки в першому ряду. Під час саміту Choose France президент Емманюель Макрон (Emmanuel Macron) оголосив про стратегічну угоду з американською компанією Vast. Це означає, що у 2027 році французький прапор знову з’явиться на орбіті, але цього разу — в межах комерційного проєкту.
Два квитки до зірок
Угода передбачає участь двох французьких астронавтів у різних місіях. Легендарний Тома Песке (Thomas Pesquet), який вже став живою іконою європейської космонавтики після двох тривалих перебувань на МКС, повернеться на станцію у статусі командира приватної місії. Це досить іронічний поворот: ветеран державних програм тепер очолить комерційний екіпаж, що робить його першим астронавтом не з лав NASA, який отримав таку високу посаду в приватному секторі.
Другим щасливчиком став Арно Прост (Arnaud Prost), резервний астронавт Європейського космічного агентства (ESA). Його завдання буде куди екстремальнішим — він відправиться інженером-випробувачем у перший пілотований політ до станції Haven-1. Це не просто черговий модуль, а спроба створити першу у світі функціонуючу комерційну космічну станцію, де можна буде жити та працювати без бюрократичного тиску великих держав.
Орбітальний готель чи науковий хаб
Станція Haven-1, яку Vast планує вивести на орбіту за допомогою ракети-носія компанії SpaceX у 2027 році, позиціонується як простір для наукових досліджень та міжнародної співпраці. На відміну від громіздкої МКС, це компактний та сучасний об’єкт, що має довести життєздатність приватної присутності в космосі. Vast вже успішно завершила демонстраційну місію Haven Demo, під час якої відпрацювала технологію безпечного сходу з орбіти — критично важливий елемент для будь-якої пілотованої програми.
Для Франції це не просто питання престижу, а спроба застовпити місце в новій економіці ближнього космосу. Поки інші країни лише обговорюють плани на майбутнє, Париж інтегрує своїх фахівців у найбільш перспективні американські стартапи. Це прагматичний підхід: якщо майбутнє за приватним капіталом, то краще бути серед тих, хто пише правила гри, а не просто спостерігає за запуском із Землі.
Поки одні будують станції, інші створюють для них порти. Наприклад, триває активний іспанський десант у Куру, де компанія PLD Space інвестує 35 млн євро → 38 млн $ (1 635 млн грн) у будівництво власного космодрому.