Магнітна левітація та японське терпіння: Linear Chuo Shinkansen поїде у 2037 році
Японія — це країна, де поїзди запізнюються лише під час великих землетрусів, а затримка на хвилину вважається національною трагедією. Проте навіть у цьому залізничному раю є проєкти, що буксують роками. Найамбітніший із них — маглев Linear Chuo Shinkansen — нарешті отримав шанс на реалізацію. Після тривалих суперечок оператор лінії JR Central зміг домовитися з владою префектури Сідзуока (Shizuoka), що фактично розблокувало будівництво найбільш проблемної ділянки.
Екологічні війни під горами
Головним каменем спотикання став не брак технологій чи грошей, а вода. Значна частина маршруту проходить глибоко під землею, і тунель під гірським масивом біля річки Ої викликав серйозні побоювання у місцевих екологів та влади. Вони цілком логічно припускали, що масштабні підземні роботи можуть змінити рівень ґрунтових вод та «осушити» регіон. Через цей конфлікт запуск лінії, який планували на 2027 рік, довелося відкласти щонайменше на десятиліття.
Компанія Central Japan Railway (JR Central) була змушена піти на поступки: посилити заходи контролю за станом річки та впровадити додаткові системи моніторингу довкілля. Тепер, коли бюрократичні барикади впали, будівництво проблемної ділянки може зайняти близько десяти років. Якщо японські будівельники знову не натраплять на непередбачувані обставини, перші пасажири зможуть випробувати магнітну левітацію між містами приблизно у 2037 році.
500 км/год без жодного дотику
Linear Chuo Shinkansen — це не чергова швидка електричка. Це технологія магнітної левітації (Maglev), де поїзд буквально летить над колією, не торкаючись її. Це дозволяє позбутися тертя коліс та розвивати швидкість близько 500 км/год. Для порівняння, нинішні експреси Nozomi долають шлях від Токіо до Нагої за півтори години. Новий маглев скоротить цей час до 40 хвилин. Це швидше, ніж доїхати з одного кінця Києва в інший у годину пік.
Наступним етапом стане продовження лінії до Осаки. Коли проєкт завершать повністю, подорож між Токіо та Осакою займе лише 67 хвилин замість нинішніх двох годин із гаком. Вартість усього цього задоволення оцінюють у 68$ млрд (2 788 млрд грн). Сума астрономічна, але Японія готова платити за статус світового лідера у сфері «літаючих» поїздів, особливо на тлі Китаю, який вже тестує прототипи, здатні розганятися до 600 км/год.
Поки Китай використовує маглеви переважно для коротких маршрутів в аеропорти, японці будують повноцінну міжміську магістраль. Це дозволить розвантажити звичайні лінії Shinkansen для регіональних перевезень та створити транспортну мережу майбутнього, де відстань у сотні кілометрів перестає бути перешкодою для щоденних поїздок на роботу.
До речі, про швидкість та незвичайний транспорт: іноді навіть двоколісні намагаються стрибнути вище голови, як-от Ariel Rider Mudd 72V, що більше нагадує ракету, ніж звичайний велосипед.