Як підключити програвач вінілових платівок до акустичної системи

Для того, щоб музика з вінілової платівки зазвучала, часто недостатньо просто під'єднати програвач до підсилювача. Вся справа в процесі, який називається фонокорекція. У попередній статті циклу, присвяченій вибору програвача вінілових платівок, ми докладно розглянули питання “що таке фонокорекція”. У цій статті ми розповімо про те, якими бувають фонокоректори, як їх правильно обирати і як вони поєднуються з різними типами голок, підсилювачів та колонок.

У всякому випадку, при підключенні програвача до акустичної системи без фонокоректора не обійтись. А ось яким він буде — зовнішнім або вбудованим у підсилювач або прямо в колонки — вирішувати вам. Наше завдання — показати можливі варіанти підключення програвача до акустичних систем та розповісти про плюси та мінуси кожного типу підключення.

Найкращі зовнішні фонокоректори

Найкращі ресивери зі вбудованими фоноректорами

Найкращі активні колонки зі вбудованим фонокоректором

(якщо ви ніколи не робили замовлення з Amazon, у нас є докладна інструкція як це робити, навіть якщо ви не знаєте англійської мови)

Трохи теорії

Існує думка, що фонокоректор — це те саме, що й підсилювач. Тобто його завдання посилити слабкий електросигнал, що надходить із картриджа з голкою до рівня, що сприймається акустичною системою. Це не зовсім так. Попереднє посилення - тільки одна з властивостей фонокоректора.

Технологія запису вінілової платівки помітно знижує низькочастотний діапазон запису і не менш помітно підвищує високочастотний. Чому так відбувається?

Це пов'язано з тим, що потужність високих частот у записі істотно менша за потужність решти діапазону, тому шуми від матеріалу, з якого роблять пластинки (того самого вінілу) можуть позначитися на якості відтворення. Щоб цього не сталося, у вінілових доріжках високочастотна інформація максимально посилюється.

Щодо низькочастотних вібрацій, їх навпаки «згладжують», щоб голка не вистрибувала через борт доріжки. Відповідно, під час відтворення нестачу низьких частот на вінілі потрібно компенсувати.

Типи голок

У сучасних програвачах використовуються звукознімачі двох типів:

• з магнітом, що рухається (головки MM - "Moving Magnet");
• з котушкою, що рухається (головки MC - "Moving Coil").

Рівень вихідного сигналу у MM приблизно 5 мВ, а у MC ще менший - лише 0,5 мВ. При цьому підсилювачу на вході потрібно від 200 до 1000 мВ, тобто від 40 до 2000 разів більше.

Крім того, звукознімач може відрізнятися опором, ємністю та іншими параметрами, які необхідно враховувати.

Для чого потрібні фонокоректори

У 1953-му році Американська Асоціація Звукозаписної Індустрії (RIAA) вперше стандартизувала амплітудно-частотні характеристики запису та відтворення грамплатівок. Тоді враховувався діапазон частот від 30 Гц до 15 кГц. Згодом технології дозволили цей діапазон розширити, тому через 25 років був розроблений стандарт RIAA-78, який використовується досі. Для стислості його і продовжують назвати стандартом RIAA.

Саме цим стандартом керуються при створенні фонокоректора — приладу, який приводить частотні характеристики та рівень запису вінілових платівок у відповідність до вимог вхідного сигналу акустичних систем. Фонокоректори бувають як універсальними, розрахованими на роботу і з MM, і з MC головками, так і розробленими під кожен тип головок окремо.

Крім того, фонокоректори можуть бути як окремими пристроями (так званими «зовнішніми»), так і вбудованими. Причому вбудовані вони можуть бути як у сам програвач вінілових пластинок, так і в підсилювач, або навіть прямо в активні колонки, яким підсилювач взагалі не потрібен.

Але, хоч би яким був ваш вибір, взагалі без фонокоректора у випадку з програвачем вінілових платівок обійтися неможливо.

Вбудовані у програвачі фонокоректори

Більшість сучасних програвачів початкового рівня (ми докладно розповідали про них у статті «Вибір вінілового програвача для початківців») виробники вбудовують фонокоректор, який можна відключити.

Перевага такого вбудованого рішення, очевидно, у тому, що воно не потребує додаткових витрат. Купили програвач, активували фонокоректор перемикачем Phono/Line — слухаєте музику через свій комплект акустики, яким би він не був. При цьому, зрозуміло, вбудований фонокоректор буде підібраний виробником виходячи з решти конструкції програвача: типу головки, опору тощо.

Відносним мінусом цього рішення є його дешевизна і, як наслідок, не найвища (але абсолютно прийнятна) якість звуку. Його можна назвати скоріше "достатнім", але далеко не ідеальним.

Зовнішні фонокоректори

Зовнішні фонокоректори виглядають зазвичай як невелика коробочка зі шнуром живлення та гніздами для підключення кабелів. У тому випадку, якщо виробником фонокоректора є виробник програвача, цього більш ніж достатньо. Вимоги стандарту RIAA будуть враховані, а конструкція з огляду на підключення конкретних моделей позбавляє необхідності постачати пристрій всілякими регуляторами частот і рівня підсилення.

Зовсім інша річ — фонокоректори від сторонніх виробників. Тут при виборі пристрою потрібно враховувати наявність сертифікації RIAA, так і можливість апгрейду головки звукознімача.

У програвачах початкового рівня за замовчуванням встановлюються MM-головки, але згодом вам може захотітися більшого і ви проапгрейдитесь до головки типу MC. Отже, якщо ви хоча б замислюєтеся про таку можливість, фонокоректор має враховувати можливість підключення обох варіантів звукознімача — тобто бути не спеціалізованим, а універсальним. В іншому випадку разом зі зміною технології MM на MC вам доведеться змінювати ще й фонокоректор.

Найслабшою ланкою фонокоректора є блок живлення. Внутрішній блок може створювати електромагнітні наведення від мережі. Тому багато виробників роблять блок живлення фонокоректора зовнішнім, щоб його можна було розмістити на відстані. Для дуже екстремальних випадків придумали фонокоректори, що працюють від батарейок або акумуляторів.

Фонокоректори в підсилювачах та ресиверах

Якщо фонокоректор можна вбудувати у сам програвач, то його можна вбудувати й у підсилювач або ресивер. У цьому немає нічого складного чи екстремального, це звичайна практика у багатьох виробників, які розраховують на використання їхньої техніки саме для відтворення музики.

Рекомендації тут схожі на ті, що актуальні й для зовнішніх пристроїв: бажана сертифікація RIAA та відповідність вашому типу звукознімача. Вхідні гнізда Phono можуть бути або забезпечені перемикачем, або позначені відповідним маркуванням MM або MC, щоб було зрозуміло, до якого комплекту входів підключати ваш програвач.

Зрозуміло, якщо згодом передбачається зміна технології головки у програвачі, то купувати ресивер чи підсилювач, не розрахований на такий апгрейд, безглуздо.

Фонокоректори в активних колонках

Існує цілий клас так званих активних колонок, яким підсилювач не потрібен у принципі: все необхідне для обробки та посилення аудіосигналу вони несуть на борту. Найчастіше в таких колонках є універсальний фонокоректор, а також Bluetooth, оптичний вхід, аналогові RCA-роз'єми та навіть USB, що дозволяє сміливо позбутися ресивера взагалі.

Причому, попри те, що подібний «зоопарк» варіантів підключення зазвичай викликає асоціації з пластиковим копійчаним барахлом з AliExpress, йдеться про дійсно якісну акустику, яка відмінно розкриє потенціал вінілу.

Пасивні колонки в обов'язковому порядку підключаються до підсилювача або ресивера, адже насправді це просто ящики з динаміками. У пасивних колонках не передбачене ані живлення, ані будь-які засоби попередньої обробки звукового сигналу.

До речі про Bluetooth

Деякі моделі вінілових програвачів, на кшталт Sony PS-LX310BT або Pro-Ject Juke Box E, оснащені модулем Bluetooth, який дозволяє транслювати музику на BT-колонки або навушники. Також із Bluetooth бувають активні колонки, про що ми писали вище, або навіть ресивери.

Потрібно розуміти, що наявність Bluetooth хоч і позбавляє необхідності правильного підбору решти апаратури в комплект до самого програвача, але зводить нанівець всі переваги вінілу як джерела аналогового звуку.

Передача звуку через Bluetooth обмежена підтримуваними кодеками, серед яких на сьогодні немає жодного безвтратного. Роботи у цьому напрямку ведуться виробником BT-чіпів Qualcomm, втім коли з'являться програвачі та колонки з підтримкою нових можливостей aptX Lossless, невідомо. Більш того, новий стандарт підтримуватиме максимум CD-якість (тобто 16 біт 44,1 кГц) і при цьому лише «в ідеальних умовах». Що за ідеальні умови, Qualcomm не повідомляє.

А що зрештою?

Традиційно підсумуємо базові принципи вибору комплекту акустики та варіантів підключення програвача вінілових платівок.

Можливі варіанти:

• програвач зі вбудованим фонокоректором → підсилювач/ресивер → пасивні колонки;
• програвач → зовнішній фонокоректор → підсилювач/ресивер → пасивні колонки;
• програвач → підсилювач/ресивер зі вбудованим фонокоректором → пасивні колонки;
• програвач зі вбудованим фонокоректором → активні колонки;
• програвач → зовнішній фонокоректор → активні колонки;
• програвач → активні колонки зі вбудованим коректором.

Найбільш гнучким, звичайно, буде використання фонокоректора як окремого пристрою. Ви можете максимально проапгрейдити програвач і купити абсолютно фантастичну акустику, упершись у стелю своїх можливостей, але заміна фонокоректора на сучаснішу модель завжди дозволить продовжити модернізацію системи. А вибір певної моделі може надати вашому комплекту настільки індивідуальне звучання, якого ви ніколи не домоглися б, використовуючи вбудовані рішення. Але пам'ятайте, що б ми тут вам не написали, остаточний вибір завжди за вами.

Приємного прослуховування.