Хвилі замість розеток: навіщо Panthalassa будує дата-центри посеред океану
Поки технологічні гіганти на кшталт Microsoft та Google ламають голову над тим, де взяти гігавати електроенергії для своїх ненажерливих нейромереж, американський стартап Panthalassa пропонує просто піти за водою. Буквально. Компанія оголосила про залучення 140$ млн (5 740 млн грн) у раунді фінансування B, який очолив співзасновник PayPal Пітер Тіль (Peter Thiel) через свій Founders Fund. Ці кошти підуть на завершення пілотного виробничого комплексу в Орегоні, де створюватимуть майбутнє обчислень — автономні плавучі дата-центри.
Логіка океанського масштабу
Основна проблема сучасної хвильової енергетики завжди полягала не у генерації, а в логістиці. Будувати дорогі підводні кабелі, щоб передати електрику з моря на берег — задоволення не з дешевих, яке часто «з’їдає» всю економічну вигоду. Panthalassa вирішила цю задачу елегантно та цинічно: якщо енергію важко доставити до споживача, треба перемістити споживача до джерела енергії.
Система базується на великих сферичних конструкціях, що гойдаються на хвилях і конвертують цей рух у стабільний струм. Всередині цих же сфер розміщуються стійки із серверами, спеціально оптимізованими для роботи вже навчених моделей штучного інтелекту. Зв'язок із зовнішнім світом забезпечується через супутники на низькій навколоземній орбіті, що робить такі платформи повністю незалежними від наземної інфраструктури.
Природний кондиціонер для ШІ
Окрім дармової енергії, океан вирішує ще одну критичну проблему — охолодження. Сучасні чипи для ШІ виділяють стільки тепла, що традиційні повітряні системи вже не справляються. Panthalassa використовує морську воду для теплообміну, що дозволяє значно щільніше розміщувати обладнання без ризику його розплавити. Як зазначив генеральний директор Гарт Шелдон-Коулсон (Garth Sheldon-Coulson), технологія орієнтована на найбільш енергетично насичені райони світового океану, далеко від берегової лінії, де хвилі ніколи не вщухають.
Майбутнє потребуватиме більше обчислювальних потужностей, ніж ми можемо собі уявити. Позаземні рішення більше не виглядають науковою фантастикою.
Цей підхід перегукується з ідеями стартапу Starcloud, який у березні отримав оцінку понад 1$ млрд (41 млрд грн) за концепцію розміщення дата-центрів у космосі. Схоже, інвестори остаточно змирилися з тим, що на суші місця для апетитів ШІ скоро не залишиться.
Від прототипів до ринку
Panthalassa — це не черговий паперовий стартап. Компанія працює з 2016 року та вже встигла випробувати кілька поколінь пристроїв: Ocean-1, Ocean-2 та Wavehopper у 2021 та 2024 роках. У поточному 2026 році заплановано запуск пілотної серії Ocean-3, а до 2027 року компанія планує вийти на комерційні рейки. Загальний обсяг залучених інвестицій вже сягнув 210$ млн (8 610 млн грн), а штат розрісся до 120 спеціалістів.
Поки що це виглядає як екзотичний експеримент, але з огляду на дефіцит потужностей у традиційних електромережах, плавучі сервери можуть стати єдиним способом підтримувати роботу глобальних нейромереж без ризику залишити цілі міста без світла.
Поки одні стартапи намагаються приборкати енергію хвиль для живлення міст, інші використовують її для розумнішого пошуку контенту. Наприклад, зараз активно тестують власного AI-асистента для телевізорів, що дозволить знайти потрібний фільм за допомогою простого діалогу.