Огляд Avatar: Frontiers of Pandora

Avatar: Frontiers of Pandora — чудовий подарунок фанатам кінофраншизи та загалом вражаюча з візуальної точки зору гра. Вона пропонує цілком простий і зрозумілий сюжет без несподіванок, що не має ніяких неочікуваних поворотів і загалом є передбачуваним. Його приправлено знайомими активностями та особливостями з інших ігор у відкритому світі від Ubisoft. Тож якщо є бажання загубитись на багато годин на безмежних просторах Пандори, то ласкаво просимо. Але різноманіття чекати не варто, тож вже через кілька годин гри ви помітите, що завдання починають повторюватись і це перетворюється на рутину. З технічної точки зору гра зроблена на високому рівні. З картинкою та стабільністю роботи все чудово з моменту виходу і не потрібно ще півроку "настоювати" гру у очікуванні патчів з виправленнями, як це було з багатьма релізами цього року.

Avatar: Frontiers of Pandora

Гра в жанрі Action/Adventure з відкритим світом для ігрових консолей PlayStation 5, Xbox Series та ПК. Базується на популярній кінофраншизі Avatar Джеймса Кемерона та розповідає ще одну історію з фантастичної планети Пандора

EGS PS Store Ubisoft Store

5 причин купити Avatar: Frontiers of Pandora:

• надзвичайно красивий світ Пандори з різноманіттям флори та фауни;
• хороша графіка та дуже непогана оптимізація;
• чудова реалізація платформінгу, вертикальних переміщень та польотів;
• ви — фанат кінофраншизи Avatar та не можете дочекатись наступного фільму;
• приємний саундтрек у стилі фільмів.

2 причини не купувати Avatar: Frontiers of Pandora:

• гра має типові для Ubisoft достатньо одноманітні додаткові активності, що перетворюються на рутину;
• простий сюжет без несподіванок.

Швидкий перехід:

1. Час повертатись на Пандору?
2. Наскільки цікавий та різноманітний геймплей Avatar: Frontiers of Pandora?
3. Що з прокачуванням та крафтом у Avatar: Frontiers of Pandora?
4. Наскільки добре виглядає, звучить та оптимізована Avatar: Frontiers of Pandora?
5. У сухому залишку

Час повертатись на Пандору?

Розробники зі студії Massive Entertainment вирішили не експериментувати з сюжетом і взяли за основу формулу, що використовувалась у обох частинах фільму. А отже маємо типову розповідь про боротьбу з лихими загарбниками, абсолютно чіткий поділ добра та зла без сірої моралі. Історія, що буде зрозумілою абсолютно кожному. Навіть негативні персонажі, включно з Мерсером, знайомство з яким відбувається на самому початку гри, показані буквально хрестоматійними поганцями.

Події Avatar: Frontiers of Pandora відбуваються паралельно з Avatar: The Way of Water, але напряму ніяк не перетинаються. Хоча Джейка Саллі декілька раз за гру згадують. Розробники розказують нам історію з того ж світу, але з зовсім іншими племенами, місцинами та дійовими особами. Варто віддати належне, вийшло надзвичайно органічно.

Вже знайома за фільмами корпорація RDA (Resources Development Administration) продовжує нищити природу Пандори та корінне населення На’ві задля добування цінних ресурсів. Одним зі способів придушення опору місцевого населення, RDA обирає виховання дітей На’ві з промиванням мізків та прививанням їм потрібних "цінностей". Ми граємо як раз за одного з таких дітей На’ві, представника одного з винищених RDA племен.

Персонаж прокидається після 16 років сну у анабіозі разом з декількома іншими такими ж само підлітками, яких намагалися перевиховати. І одразу потрапляє у вир подій та стає членом спротиву під час другої спроби RDA захопити Пандору. Йому ще доведеться навчитися жити вільно на Пандорі та отримати знання предків свого племені Саренту, що були оповідачами та мандрівниками.

Звісно ж, стає зрозуміло, що мирного рішення не буде і з RDA доведеться боротись силою. У грі присутні декілька різних племен На’ві, які намагаються не вступати у конфлікт з RDA і герою доведеться налагодити з ними хороші відносини та довести, що єдиний можливий варіант — об'єднатись та дати бій RDA.

Окремо варто розповісти про світ гри. У Avatar: Frontiers of Pandora існує величезна кількість біомів, що відрізняються між собою та відрізняються від побаченого у фільмах. Водночас стилістика збереглася і у краєвидах чітко впізнається Пандора. З характерними монуметнальними природними спорудами, густими джунглями, просторими рівнинами, деревами розміром з хмарочос та не набагато меншими представниками фауни. Стверджується, що у грі використовувались деякі ідеї, що будуть у третій кіночастині. Водночас, у майбутніх фільмах можуть з’явитися деякі елементи з гри.

Світ гри надзвичайно детально пропрацьований, з безліччю деталей та вражаючими краєвидами: густі непролазні хащі, степи, джунглі, літаючи скелі і, звісно, безліч тварин різних кольорів форм та розмірів. У нічний час це усе ще й світиться різними кольорами. Іноді уся ця палітра кольорів виглядає аж надто яскраво. Граючи в Avatar: Frontiers of Pandora просто отримуєш задоволення від подорожей по цьому світу, постійно зупиняєшся, милуєшся краєвидом та робиш чергову низку скріншотів. З висоти це все виглядає ще більш вражаюче. Така змога з'являється після отримання по сюжету власного літаючого транспорту — місцевого хижака Ікрана, якого ми бачили у фільмах.

Загалом, візуальна частина гри справляє найбільше враження

Наскільки цікавий та різноманітний геймплей Avatar: Frontiers of Pandora?

Якщо говорити про геймплей, перед нами досить типова гра Ubisoft з відкритим світом на кшталт Far Cry чи Assassin's Creed, тож маємо величезну карту з купою точок інтересу. Основна різниця у більшому акценті на вертикальність. Наш головний герой досить спритний та швидкий На’ві, що дуже добре вміє лазити по скелям та деревам. Йому у цьому добре допомагають елементи оточення: рослини, що спрацьовують як батут, величезне листя, що катапультує героя, ліани для швидкого підйому на дерева та величезне листя, що допомагає не померти при падінні з величезної висоти. Але навіть цього іноді виявляється замало. Наприклад, до потрібної локації у додатковому завданні мені вдалось дістатись лише після того, як отримав у своє розпорядження Ікрана. Польоти на ньому дозволяють не тільки милуватись краєвидами, а й дуже допомагають швидше дістатись потрібної точки. А для швидкого переміщення по землі є місцевий аналог коней.

Не дивлячись на усю свою красу, світ Пандори — небезпечне місце. Подорожуючи можна натрапити на рослини, що виділяють отруйний газ, чи вибухають при наближенні. Про тварин не варто і казати. Вороже налаштованих дуже багато і деякі виявляються дуже небезпечними. Тож з мисливця дуже легко перетворитись на жертву. Але це можна використати і на свою користь. Наприклад, натравити велику агресивну тварину на бойовиків RDA. Така тактика буває дуже ефективною, і без особливих складнощів можна позбутися одного-двох ворожих мехів.

Сюжетні завдання досить різноманітні: є дослідження, обмежені за часом епізоди, невеликі елементи стелсу (хоча він у грі реалізований не надто цікаво), визволення тварин. Багато діалогів, кінематографічних моментів, що розкривають історію, минуле племені героя та подробиці життя на Пандорі. Але, як і у більшості ігор Ubisoft, йти виключно по сюжету не вийде. Доведеться регулярно займатись додатковими активностями щоб зібрати потрібні ресурси чи прокачати героя до потрібного рівня. І от тут починається не дуже цікава рутина: квіти для прокачки героя, колекційні предмети, лабораторії, переробні комбінати, блокпости RDA зроблені у традиційному стилі і майже не пропонують ніякого різноманіття.

Вороги з RDA знайомі за фільмами Avatar: є піхота різних типів (включно зі снайперами та гранатометчиками), екзоскелети, бойові роботи, гелікоптери. А на базах ще є засоби ППО та охоронні турелі. Зазвичай бої з RDA досить нудні: штучний інтелект ворогів примітивний, вони просто засипають гравця кулями та гранатами і на відкритих локаціях це зводиться до простої схеми: знищив частину ворогів, втік на деяку відстань, повернувся і добив решту. З базами та переробними комбінатами трохи цікавіше: є де сховатись і іноді частину сил противника можна прибрати тихо. Піхота лягає від однієї стріли. А у роботів є свої вразливі місця. Зазвичай найкраще працює комбінування вогнепальної зброї чи ракетометів та різних типів луків чи списів. На базах зазвичай є лут у великій кількості: як необхідні ресурси, так і нова зброя. Територія навколо переробних комбінатів забруднена, після їх знищення вона очищуються і уся рослинність починає розквітати.

Розробники намагались привнести щось нове і додали у деякі завдання елементи розслідувань та зламу. Але зроблені вони на дуже примітивному рівні, тому не надто покращують ситуацію. Розслідування — фактично набір певних елементів у зоні пошуку (сліди, зламані гілки, покинута електроніка), які треба об'єднати у логічні пари, після чого головний герой робить певні висновки щодо подій. Злам також цілком простенький: за допомогою спеціального пристрою SID просвічуємо стіни у пршуках дротів, знаходимо та ремонтуємо пошкоджені елементи. Після чого зламуємо основну панель, це реалізовано у вигляді елементарної головоломки, в якій потрібно за обмежений час пройти від початкової до фінальної точки по невеликому лабіринту дротів з перешкодами.

Тож загалом, геймплей цілком типовий для Ubisoft зі знайомими проблемами.

Що з прокачкою та крафтом у Avatar: Frontiers of Pandora?

Усі механіки, що пов'язані з прокачкою персонажа та крафтом, добре знайомі по іншим сучасним іграм Ubisoft. Рівень персонажу визначається поточною бронею, зброєю та навичками. І перемогти ворога, що на має суттєво вищий рівень, буде вкрай складно. Таким чином гра підштовхує гравця займатись додатковими активностями, що переважно доволі одноманітні та швидко набридають. Очки для прокачки персонаж отримує за виконання завдань, а також завдяки певним квіткам, що зазвичай знаходяться у важкодоступних місцях. Окрема гілка вмінь — навички предків. Їх неможливо отримати за звичайні бали, для цього треба шукати певні квітки іншого типу.

Створення нової зброї та броні відбувається на спеціальних верстаках у поселеннях чи дослідницьких станціях. Останні потрібно ще активувати відремонтувавши енергопостачання. У ході гри персонаж отримує креслення різних нових речей, для яких необхідні певні ресурси: деревина, плоди дерев, ресурси, що отримується після полювання на представників місцевою фауни. Тож для крафту кращих речей доведеться побігати. В залежності від якості використаних елементів, якість речей може варіюватися.

Приблизно така ж історія з їжею. Під час гри енергія персонажа та його Ікрана закінчується, що позначається на швидкості відновлення здоров'я, переміщення та висоти стрибків. Можна просто збирати плоди різних рослин та м'ясо тварин. Але існує система приготування їжі з декількох компонентів. Зазвичай вона відновлює більше енергії, а також має додаткові тимчасові ефекти. Тож ми знову повертаємось до рутинного збирання ресурсів по мапі. І, варто зазначити, що деякі ресурси отримати досить важко, якщо необхідно отримати найвищу якість. Наприклад, вистежити рідкісну тварину високого рівня та вбити влучивши саме у вразливе місце. А кожна рослина має певні ідеальні умови для збору: час доби та погода.

У поселеннях деякі речі можна отримувати за умови високої репутації у племені. Або купувати. І потрібні торгівцям ресурси різні, деякі зустрічаються виключно на базах RDA. І ми знову повертаємось до тої ж само зачистки точок інтересу на карті. Тож загалом, картина абсолютно типова для ігор Ubisoft. Любителям пилососити карту сподобається, всім іншим ці активності досить швидко набриднуть.

Наскільки добре виглядає, звучить та оптимізована Avatar: Frontiers of Pandora?

Гра створювалась на оновленому та покращеному фірмовому рушії Snowdrop, що розроблений Massive Entertainment. Його використовували у серії Tom Clancy's The Division, його ж обрали для майбутніх Star Wars Outlaws та Tom Clancy's Splinter Cell Remake. Рушій чудово підійшов для гри з відкритим світом від першої особи. Світ вийшов надзвичайно деталізованим, яскравим та мальовничим. При цьому, проблем зі стабільністю, продуктивністю не спостерігається. З дрібних моментів, що спостерігались під час гри варто згадати повільне підзавантаження текстур, що трапилось всього кілька разів. Та трохи обмежену дальність відтворення, що можна помітити при польотах. Хоча це цілком типово для ігор з відкритим світом.

Редакція gg проходила Avatar: Frontiers of Pandora на Sony PlayStation 5. Як і більшість сучасних ігор, доступно два графічних режими: якість (вищі налаштування графіки, роздільна здатність 4K та кадрова частота 30 FPS) та продуктивність (нижчі налаштування та цільова кадрова частота 60 FPS). Переважно використовувався режим продуктивності: картинка не надто погіршується, а грати з вищою кадровою частотою значно комфортніше. Технічної можливості перевірити стабільність фреймрейту у нас не було. Але, за власними відчуттями, просадки якщо і є, то мінімальні. Екрани завантажень у грі, звісно, є. Але досить довге тільки перше. Далі світ гри практично безшовний. Є лише невеликі завантаження між катсценами та геймплеєм.

Гра дуже непогано використовує особливості PlayStation 5. А саме, віртуальний об'ємний звук, а також можливості контроллера DualSense. Це стосується і вібрації, і адаптивних триггерів. Вібрація дуже добре відтворює кроки по різним поверхням, падіння, рух через густі хащі дерев тощо. Триггери використовується як під час бою, так і у деяких інших активностях. Наприклад, під час зламу електроніки за допомогою спеціального пристрою під назвою SID, або під час збирання різних плодів. Потрібно трохи натиснути триггер, знайти вдалий кут за допомогою стіка і дотиснути триггер до кінця. Зі зброєю все більш звично: триггери по-різному поводять себе з різними типами озброєння, дають відчути натяг тятиви, або віддачу від вогнепальної зброї.

Звукове супроводження Avatar: Frontiers of Pandora цілком відповідає франшизі і виконано у стилі фільмів. Тож маємо місцями більш фонові мелодії під час дослідження та епічні композиції у ключових моментах сюжету та боях, що органічно поєднуються зі звуками природи Пандори. Саундтрек повністю справляється зі своїм основним завданням і доповнює картинку відповідним звуковим настроєм.

У сухому залишку. Три речі, які потрібно знати про Avatar: Frontiers of Pandora.

• Avatar: Frontiers of Pandora — Action/Adventure гра у відкритому світі за мотивами популярної кінофраншизи.
• Має дивовижно красивий ігровий світ, але посередній сюжет та додаткові активності.
• Добре оптимізована та демонструє чудову картинку.

Для тих, хто хоче знати більше:

• Тяжка доля Капітана Оверпрайса: огляд сюжетної кампанії Call of Duty: Modern Warfare III — однієї з найгірших в серії
• Мобільний геймінг на Windows: огляд ASUS ROG Ally з AMD Ryzen Z1 Extreme
• Атмосфера ретрофутуризму: огляд пригодницької гри The Invincible за мотивами роману Станіслава Лема "Непереможний"
• Мій фаворит у номінації "Гра року": огляд Alan Wake 2 — survival horror, від якого перевертається свідомість
• Удвічі більше проблем, пригод та павутини: огляд Marvel's Spider-Man 2 — найкращої супергеройської гри за останні роки