Неперевершена зброя: українські дрони-камікадзе (баражуючі боєприпаси) ST-35 Грім та RAM

Автор: Анрі Сергіїв | 04 травня 2022, 00:00

Поява на полі бою такої зброї, як баражуючі боєприпаси (loitering munition) показово проводить межу між війною в XX і XXI столітті. Поки не видно передумов того, що вони повністю змінять хід воєнних дій, як це зробили кулемети чи танки з літаками у минулих світових війнах. Але, можливо, їхній час ще не настав (зрештою, перші танки теж мали вкрай сумнівну ефективність у боях і справляли швидше психологічний ефект). Зрештою, цьому типу зброї від сили півтора десятка років, і його історія ще до ладу написана. Тим цікавіше визнати, що українські компанії вже не перший рік розробляють власні системи боєприпасів, що барражують.

Трішки історії

ЗМІ подобаються більш прості та хльосткі терміни та заголовки, тому до цього класу озброєння швидко приклеїли ярлик «дрон-камікадзе» (в англійській також прижився термін «suicide drones»). Технічно барражуючий боєприпас є ракетою, ніж дроном, відносити його до безпілотних літальних апаратів чи ні — питання поки що відкрите. Наприклад, керований високоточний снаряд M982 Excalibur нікому і на думку не спаде віднести до БПЛА, хоча він явно найближчий родич барражуючих боєприпасів. З іншого боку – ізраїльський Harop, безперечно, є розвідувально-ударним БПЛА зі штатною функцією повернення на базу після виконання польотного завдання Перетворитися на камікадзе йому швидше виняток у роботі, ніж правило. І перше його бойове застосування було зафіксовано у 2016 році у Карабаху, тобто через 7 років після початку виробництва.

Ізраїльський ударно-розвідувальний БПЛА Harop виробництва компанії Israel Aircraft Industries, піонер серед барражуючих боєприпасів

Звичайно, сьогодні дрони-камікадзе не є зброєю, здатною переламати хід війни, але у них є безперечні переваги: складність виявлення (а значить і ліквідації) противником, безпека використання для оператора (він може знаходитись на відстані десятка (або навіть десятків) кілометрів від) місця удару Не можна скидати з цього приводу і психологічний фактор самої загрози застосування такої зброї для противника, зброї, від якої немає захисту, і яка може завдати раптового удару в будь-який час. і ракетної війни, у статті «Баражуючі боєприпаси в Україні та за її межами» (перекладена сайтом Focus) так характеризує цей тип зброї:

«Якщо невелика група піхотинців по суті дублює артилеристів, це становить небезпеку для сил противника у більш захищених чи безпечних районах поля бою. Далекі удари можна завдавати звідки завгодно та зривати операції на всьому театрі воєнних дій, виявляючи та знищуючи такі об'єкти, як паливні склади, колони постачання та штаби».

RAM: український таран

Історія цього боражевого боєприпасу почалася в 2015 році, коли була заснована компанія КОРТ (Компанія Оборонних радіоелектронних технологій). Англійський варіант назви CDET — Company of Defence and Electronics Technologies. Її створили волонтери, які забезпечували ЗСУ інтелектуальними розробками. Метою компанії декларується «забезпечення Збройних сил України сучасними зразками зброї для підвищення обороноздатності нашої держави». Серед проектів компанії значаться комплекси протидії БПЛА «Хмара» та «Хмара-3», а також протикумулятивні екрани для бронетехніки та модернізація БТР-60.

На виставці «Зброя та безпека» у 2019 році на стенді Укроборонпрому компанія демонструвала свій перший зразок баражуючого боєприпасу під назвою RAM (у перекладі з англійської «таран»).

У 2020 році RAM офіційно представили на міжнародній виставці UMEX 2020 в Абу-Дабі (ОАЕ), повністю присвяченій безпілотним системам, на стенді української компанії.Спецтехноекспорт», яка займається експортом озброєнь українського виробництва. RAM оголосили як безпілотний комплекс з часом польоту від 30 до 150 хвилин, дальністю дії до 30 км, максимальною швидкістю 50 км/год і ймовірним відхиленням від мети не більше 1 метра і може вражати цілі, що рухаються. Що дозволило виробнику говорити про те, що RAM можна використовувати в міських умовах з «мінімально можливим побічним збитком». Боєприпас може оснащуватися трьома видами бойової частини масою від 2.5 кг (час польоту становитиме 60 хвилин) до 4 кг (час польоту до 30 хвилин): осколково-фугасної, термобаричної та бронебійної. Перша оснащена 150 вражаючими елементами з площею поразки в 45 кв м і призначена для ударів по піхоті та легкоброньованій техніці. Термобаричний боєприпас здатний вражати польові споруди площею до 15 кв м. Протитанкова бойова головка має бронебійність в 40 мм.

У розвідувальній конфігурації RAM здатний на збільшений час польоту до 150 хвилин. Розмах крила становить 2 метри 30 сантиметрів, довжина фюзеляжу 1 метр 78 сантиметрів, а злітна вага, залежно від конфігурації, становить від 8 до 10 кілограмів. Запуск виконується за допомогою катапульти, час розгортання RAM складає 10 хвилин.

Ще в 2018 році були проведені випробування боєприпасу з ураженням танка, що стоїть. Скільки прототипів було зроблено невідомо, на якій стадії розробка RAM теж визначити неможливо.

RAM II покоління

Все це анітрохи не завадило компанії запустити в розробку друге покоління свого баражуючого боєприпасу, який отримав назву RAM II. Інформація про нього є на сайті «Укрспецекспорту», що входить до концерну Укроборонпром, що говорить про те, що цей дрон-камікадзе пропонується на експорт.

Про випробування RAM II нічого не відомо, але на офіційному сайті є його реальні фотографії у польових умовах. Вперше боєприпас було офіційно показано у 2021 році, на виставці «Зброя та безпека»

Цю модель вже точно можна віднести до безпілотників - вона виглядає не як крилата ракета, а як БПЛА у традиційному форм-факторі, з крилами, фюзеляжем довжиною 1.45 метра та хвостовим оперенням. Виробник говорить про штатну FullHD-камеру з 10-кратним оптичним наближенням та стабілізатором зображення. Максимальна дальність польоту збільшена до 60 км, дальність керування зв'язком становить 30 км, максимальна висота польоту 1 км, крейсерська швидкість 70 км/год. Розмах крил RAM II становить 2.58 метра, злітна вага 9.8 кг, з якої корисне навантаження досягає 4 кг. Цей БПЛА також злітає за допомогою катапульти, посадка виконується на фюзеляж.

Атлон Авіа ST-35 Грім (Silent Thunder)

Компанія «Атлон Авіа» відома, насамперед, завдяки своїм розвідувальним безпілотникам «Фурія», прийнятим на озброєння ЗСУ у 2020 році та випущеним, за даними Вікіпедії, у кількості 400 штук. Нижче фото Фурії, встановленої на Humvee під час параду на День Незалежності у 2018 році.

Але зараз нас цікавить розвідувальний БПЛА, що вже не показав хороші результати, а барражуючий боєприпас, що знаходиться в розробці. ST-35 Грім, відомий також під назвою Silent Thunder.

Він має цікаву особливість — він злітає вертикально за допомогою спеціального гексакоптера, а сам боєприпас виглядав як крилата ракета. Радіус дії ST-35 становить 30 км, час польоту на висоті 800-1200 метрів при швидкості 120-140 км/год сягає 60 хвилин. Злітна вага "Грома" 9.5 кг, з яких 3.5 кг важить бойова частина. Як і RAM, ST-35 може нести три види боєприпасів: осколково-фугасний, термобаричний та кумулятивний, призначений для ураження бронетехніки. Виробник заявляє про можливість ураження мети в 95% при відхиленні до 3 метрів. Цікаво, що гексакоптер піднімається на висоту 400-600 метрів, після чого боєприпас, що барражує, відокремлюється від коптера і переходить у горизонтальний політ. Потім гексакоптер використовується знову для того, щоб підняти на висоту 1000 метрів ретранслятор для управління ST-35.

Ось 6-хвилинний промо-ролик системи, який докладно пояснює як вона працює:

Поточний стан розробки ST-35 невідомий. На YouTube-каналі Атлон Авіа є кілька відео 2021 року з різними варіантами випробування систем наведення та тестів гексакоптера.

У сухому залишку

Про поточний стан барражуючих боєприпасів та їх бойове застосування потрібно знати кілька речей. По-перше, вони не є «вундерваффе», за допомогою якого можна виграти війну. По-друге, вони можуть бути надзвичайно корисними для точкового ураження важливих тактичних цілей: засобів ППО, командних пунктів, систем залпового вогню та артилерії. По-третє, навіть якщо стан українських розробок дронів-камікадзе прихований за сімома печатками під час війни, ми точно знаємо про наявність у ЗСУ подібних систем: із США вже поставлено Switchblade, оголошено про постачання нових барражуючих боєприпасів Phoenix Ghost, які були створені з урахуванням поточної війни з Росією Є підтвердження про використанні ЗСУ польських дронів-камікадзе Warmate. Водночас російські війська не можуть похвалитися наявністю такої зброї: про їхній дрон-камікадзе Куб-БЛА ми почули лише одного разу і те, що він був збитий. Найновіші «анало говнетні» Ланцети успішно застосовувалися у 2021 році в Сирії, але у того ж Бреннана Деверо є сумніви щодо їх ефективності на полі бою. Він каже, що мінімальний розмір корисного навантаження російських систем не розголошується, що ставить під сумнів їхню руйнівну міць, особливо проти броньованої техніки. Він також вважає, що «росія створила свої [барражуючі] боєприпаси для боротьби з повстанцями, а не для ведення великомасштабних бойових дій [з регулярною армією]».

Для тих, хто хоче знати більше