Огляд Huawei P30 lite: смартфон із 48-мегапіксельною камерою

Слідом за флагманом P30 Pro та дещо здешевленою, але все одно найдорожчою моделлю P30, Huawei випустила «полегшену» версію. Новинка з індексом lite, однак, і виглядає відмінно, і характеристики має цілком гідні. Зрозуміло, що смартфон за 300 доларів має сильно відрізнятися від «старших братів» за 800 та 1000 доларів. Але і якісь свої «фішки» у нього мають бути, щоб вирізнятися серед конкурентів. У Huawei P30 lite це 48-мегапіксельна камера із дворазовим збільшенням.

Зовнішність, конструкція, ергономіка

P30 lite випускається у трьох кольорах - строгому чорному, ошатному білому та з фіолетово-синім градієнтом (красивим, але, чесно кажучи, вже набридлим). Нам на тест дістався чорний екземпляр, причому в «нульовий комплектації», тобто лише сам смартфон, навіть без зарядного пристрою. Рамка корпусу - пластикова, задня панель - чорне дзеркало з матеріалу, схожого на скло, але дуже тонкого. Сканер відбитків пальців - на задній панелі.

Корпус дуже тонкий, заявлена ​​в характеристиках товщина 7.4 мм не враховує блок з трьох камер, який виступає майже на 2 мм. Звичайний силіконовий чохол не захищає камеру від контакту з поверхнею, тут потрібен більш товстий.

Всі порти (стандартний аудіороз'єм та USB Type-C) зібрані на нижній межі корпусу, там же знаходяться мікрофон та мультимедійний динамік. На верхній грані - лоток для карток і другий мікрофон. Слот для карт гібридний, 2 SIM або SIM+microSD, але 128 (!) ГБ вбудованої пам'яті дозволяють обійтися і без додаткової, якщо хочеться використовувати дві SIM-карти.

Дисплей звичайної конструкції, без заходу на боковини. Рамки навколо нього тонкі, ширина корпуса комфортна для утримання в руці, але повноцінно та безпечно працювати з телефоном однією рукою не вийде.

Ненав'язливий індикатор зарядки та повідомлень примостився на самому верху лицьової панелі, під сіткою розмовного динаміка.

Оснащення та функціональність

P30 lite (точна назва моделі - MAR-LX1A) побудований на базі власного процесора Huawei - Kirin 710. Чотири ядра Cortex-A73 з робочою частотою до 2,2 ГГц плюс 4 ядра Cortex-A53 до 1,7 ГГц та відеочіп Mali-G51 з частотою 1 ГГц в комплекті з 4 ГБ оперативної пам'яті - не топове, але досить потужне залізо, якого вистачить для будь-яких завдань. Є версія і з 6 ГБ RAM.

Стільниковий приймач підтримує усі стандарти та частотні діапазони 2/3/4G, включаючи китайський TD-SCDMA (лише для SIM 1).

Bluetooth-адаптер підтримує «меломанські» кодеки aptX та aptX HD, а також HWA (Hi-res Wireless Audio) - технологію передачі по Bluetooth високоякісного звуку з бітрейтом до 900 кб/с, розроблену Huawei за підтримки японських компаній Teac та Tascam, але поки що його підтримка є тільки у смартфонах Huawei. (Навушників та інших пристроїв, що підключаються з HWA наразі немає навіть у самій Huawei.) Само собою, у P30 lite є NFC - ця технологія вже не рідкість і у смартфонах початкового рівня.

Смартфон, підключений до Windows-ПК по USB, працює лише в режимі зарядки, щоб побачити його пам'ять з комп'ютера, потрібно встановлювати фірмовий додаток HiSuite або шукати окремо драйвер.

Дисплей має роздільну здатість FullHD+ (1080x2312 пікселів) та невеликий, схожий на краплю виріз навколо фронтальної камери. Як і у інших моделей Huawei та Honor з таким екраном, можна або використовувати весь дисплей, але тоді буде помітний виріз, або заховати його, затемнивши верхню частину дисплея. Рядок стану в будь-якому випадку Ви зможете бачити нагорі, праворуч і ліворуч від камери.

Плівка на дисплеї має олеофобні властивості. Вони, щоправда, якось не дуже сильно виражені, але у порівнянні зі звичайним склом це покриття менше брудниться та легше протирається. Знімати цей захист я не став, якщо вже компанія наполягає - будемо користуватися так.

Дисплей має два попередньо встановлені колірні режими - «Нормальний» та «Яскравий», але я б скоріше назвав їх «Нейтральний» та «Холодний». Максимальна яскравість дисплея в обох випадках при близько 330 кд/м², мінімальна (0,5 кд/м² ) практично однакова. За яскравого сонячного світла з підсвічуванням "на максимум" тексти читаються більш-менш нормально, а для перегляду та зйомки фото/відео хотілося б ще трохи яскравіше. "Нормальний" режим ближчій до еталону за результатами вимірювань, та й просто приємніший для очей, рекомендуємо його і використовувати:

"Яскравий" за всіма параметрами має сильні відхилення від норми:

Що цікаво, в обох випадках калібрування в тінях помітно гірше, ніж у світлі, такої нерівномірності характеристик нам давно не доводилося бачити.

Програмне забезпечення

Смартфон працює під управлінням Android 9 Pie у фірмовій обгортці EMUI 9.1. Традиційно для Huawei тут багато встановлених додатків та утиліт, деякі з них (наприклад, магазин додатків AppGallery) вимагають використання облікового запису Huawei. П'ять додатків та камера доступні без розблокування, а свайп вниз на розблокованому дисплеї виводить список чотирьох останніх додатків та рядок пошуку по всьому вмісту пам'яті смартфона. Інтерфейс працює швидко і стабільно, будь-яких збоїв за три тижні помічено не було.

Телефонний додаток цілком стандартний, з пошуком контактів за цифрами і буквами на кнопках, включаючи кирилицю. Запис розмови не передбачений. Проте можна призначити будь-якому контакту не просто сигнал виклику, а відеокліп! В принципі, це можна було зробити і раніше на будь-якому смартфоні за допомогою сторонніх додатків, але тут це вже вбудовано в систему.

Встановлені програми можна побачити на скріншотах нижче:

До речі, функція зйомки скріншотів має додаткові функції, такі як редагування та створення довгих скріншотів з прокруткою.

Як знімає Huawei P30 lite

Ну все, немає сил далі тягнути інтригу - давайте ж розберемося з камерою. Точніше, з камерами. Взагалі, коли читаєш рекламу, так і хочеться перевірити її за критеріями популярного українського сайту VoxCheck. В описі практично будь-якого продукту знайдеться якщо не очевидна брехня, так вже точно маніпуляція. Адже коли пишуть «48 МП потрійна ультраширококутна камера зі штучним інтелектом», то тут варто уточнити, що 48 МП - це одна камера, а ультраширококутна - це інша, із роздільною здатністю «лише» 8 МП. Отже, скільки саме та які камери у P30 lite? Їх аж чотири:

1. фронтальна (24 МП, F2.4) для селфі та відеоблогів;
2. основна (48 МП, F1.8) для універсальних ситуацій;
3. додаткова надширококутна (8 МП, F2.0);
4. допоміжна 2-мегапіксельна, яка знімає не зображення, а карту глибини для розмиття фону в портретному режимі.

Почнемо з найцікавішого - з основної камери. Додатки на кшталт Aida та CPU-Z не дають інформації про її модель, але, ймовірно, це нова розробка Sony, анонсована минулого року - IMX586. Вона має роздільну здатність 48 Мп при довжині діагоналі 8 мм, фокусна відстань еквівалентна 27 мм на повному кадрі. Розмір пікселя у цій матриці рекордно малий, реально мікроскопічний - 0.8 мкм (тобто менше мікрона!). Камера може працювати у двох режимах - 48 МП (8000х6000 точок) та 12 МП (4000х3000 пікселів).

У другому випадку, як видно на схематичному малюнку, структура матриці якимось хитрим чином (на сайті це пояснюється за допомогою фрази signal processing) реорганізується та поодинокі пікселі об'єднуються у «суперпікселі», по 4 штуки в кожному, утворюючи, по суті, аналог звичайної 12-мегапіксельної матриці з діагоналлю 1/3". Тому з точки зору якості фото правильніше буде уявити собі цю матрицю «навпаки» - як 12-мегапіксельну, в якій кожен піксель може бути розділений на 4 окремих пікселя. Саме роздільна здатність 12 МП встановлена у налаштуваннях камери за замовчанням та прямим текстом рекомендована до використання, крім того, не всі режими зйомки, ефекти та функції працюють у 48 МП:

Дуже маленькі пікселі матриці - це плюс лише з точки зору компактності. Що стосується якості знімків, то тут є нюанси:

• чим вище роздільна здатність матриці при тому ж розмірі, тим помітніший ефект дифракції - розсіювання світла при проходженні через об'єктив, що призводить до замилювання дрібних деталей зображення;
• матриці з дрібними пікселями дають більше шуму;
• дрібні пікселі чутливіші до тремтіння камери, що ускладнює отримання чіткого зображення;
• підвищена роздільна здатність матриці вимагає більш якісної оптики, у якій теж є такий параметр, як роздільна здатність. Навряд чи у фотомодуля за 27$ встановлені лінзи з преміального оптичного скла.

Тому помітного виграшу в деталізації може і не бути - в цьому ми вже могли переконатися на прикладі Redmi Note 7 Pro. Але там режим 48 МП - річ в собі, додаткова опція, яку не одразу ще й знайдеш. Тут же матриці зі «змінною роздільною здатністю» знайшли додаткове оригінальне застосування, а саме - дворазовий зум без втрати якості. Працює він лише у дозволі 12 МП і нижче. Компанія порівнює його з оптичним, що вірно з точки зору одержуваного результату, але абсолютно коректно не називає його таким, оскільки насправді це і не оптичний, і навіть не зум, а те, що в фотографії зветься терміном «кроп». Коли ви переключаєте масштаб у камері в положення 2х, матриця перемикається на 48-мегапіксельний режим, але для захоплення зображення використовується лише центральна її частина розміром у ¼ всієї площі. Таким чином звужується поле зору камери, створюючи ефект наближення. Була б у камери звичайна 12-мегапіксельна матриця, ми би отримали в результаті «обрізаний» 3-мегапіксельний знімок. Але в даному випадку чверть від 48 МП - це ті ж 12 мільйонів точок, тільки дрібних.

Є ще і 3-кратний програмний зум, який включається після 2-кратного, в результаті виходить шестиразове збільшення. Тут вже якість знімка явно страждає, оскільки програмний зум просто вирізає з кадру фрагмент та перераховує на більшу кількість пікселів. Нижче наведені оригінальний кадр без зуму та фрагменти фото тієї ж сцени у 12 та 48 Мп без зуму, з 2-кратним та 6-кратним зумом:

Якщо потягнути повзунок зума в іншу сторону, камера перемикається у надширококутний режим. Насправді при цьому використовується вже інша камера із роздільною здатністю 8 Мп, перемикання відбувається з невеликою затримкою.

Нижче дані фрагменти кадрів, знятих (зліва направо) у роздільній здатності 8 МП (надширококутний камера), 12 МП без зуму, 12 МП із зумом та 48 МП. Фотографії зменшені (без кадрування) до 1000 точок за висотою, врізка у нижньому лівому кутку - в розмірі 1:1 (їх варто дивитися у повноекранному режимі браузера).

Зверніть увагу, скільки «цифрового сміття» на двох останніх фото уздовж ліній та навколо цифр номера. Це наслідок зйомки з рук, дрібні пікселі за найменшого тремтіння камери дають мікрозмазування. А тепер поставимо камеру на землю приблизно на тій самій відстані, зафіксуємо її та знову зробимо фото із роздільною здатністю 12 МП та 48 МП. Так набагато краще: чисті кольори, рівні лінії, читабельний текст:

Як бачимо, все ж користь від 48 МП є, але фотографувати з такою роздільною здатністю потрібно лише добре зафіксувавши камеру, в ідеалі - із затримкою в кілька секунд, адже навіть короткі витримки близько 1/500 секунди не можуть гарантувати ідеальної чіткості знімка.

Інженери Sony примудрилися вбудувати у цю матрицю ще й фазові датчики фокусування, завдяки яким у камери є функція стеження, тобто утримання фокусу на обраному об'єкті при його переміщенні в кадрі. Візуалізація автофокусу на дисплеї - кругла рамочка-приціл весь час відображається одним кольором (ще й не найпомітнішим - синім), ніяк не показуючи, вдалося навести різкість чи ні. І звукового оповіщення про успішне фокусування теж немає, а по самому зображенню не завжди видно, особливо на вулиці на сонячному світлі.

До речі, про сонячне світло. Оскільки оптика основної камери відноситься до класу сверхсвітлосильних, а діафрагми у неї немає, у найбільш сонячну погоду можуть бути переосвітлення - витримка 1/4000 секунди може виявитися недостатньо короткою (на фото з Київського моря в прикладах це помітно). У таких випадках варто перевіряти результат (якщо на дисплеї не видно, то за допомогою гістограми у відомостях про зображення) і за необхідності використовувати компенсацію експозиції - або движком біля точки фокуса для кожного знімка, або встановити її постійно у режимі «Профі», залишивши інші параметри на розсуд камери.

Ось як знімає основна камера Huawei P30 lite:

Приклади зйомки надширококутної камерою:

Якщо потрібен кут огляду ще ширший - заходимо в меню додаткових функцій камери та знімаємо панораму. Роздільна здатність панорамних знімків приголомшлива - у портретній орієнтації це приблизно 13 500 на 3700 крапок (максимальний кут огляду дещо менше 180°), у ландшафтній - приблизно 12 000 на 2800 (кут до 120°). Приблизно, адже розміри панорам варіюються в залежності від «прямизни» рук фотографа, тобто від якості проводки під час зйомки. Маленька стрілочка та тонка лінія, які потрібно поєднувати при повороті камери, погано видні на дисплеї за яскравого сонця, тому зробити ідеальну панораму в яскравий сонячний день складно.

Фото з фронтальної камери:

Всі фото зменшені до 1000 точок за висотою. Повнорозмірні оригінальні фото можна подивитися в онлайн-галереї.

Є ще цікавий режим «3D панорама». Нагадує зйомку звичайної панорами, але в результаті виходить не статичний «розгорнутий» знімок, а шматочок віртуальної реальності, де панораму можна розглядати, повертаючи телефон. За допомогою цієї ж функції, направивши камеру не назовні, а всередину кола, можна зняти 3-D презентацію якогось об'єкта, обійшовши з камерою навколо нього. Переглянути результат можна на телефоні в галереї EMUI або на сервері Fyuse (по команді «Поділитися» панорама завантажується на сервер, а у ваше повідомлення або публікацію вставляється посилання. Можна також вбудувати панораму в сайт або блог, скопіювавши готовий код. Ось приклади таких панорам:

Нічна зйомка за замовчуванням працює з автоматичними налаштуваннями, але можна і вручну задати чутливість та витримку для кращого результату. А в режимі Pro, який захований у додатковому меню на один рівень глибше, можна додатково обрати метод виміру експозиції, компенсацію експозиції до ± 4 ступенів, метод фокусування (включаючи ручний) та колірну температуру. Діапазон значень витримки вражає - від 1/4000 до 32 секунд! Цього цілком достатньо, щоб робити вночі фотографії, які виглядають майже як зняті при денному світлі (само собою, об'єкт зйомки має бути нерухомий, а камера зафіксована).

Налаштування режиму «Профі» та інші види зйомки:

Добре опрацьований портретний режим. Тут не просто можна розмити задній план, а й обрати тип нерізкості, аж до імітації «крученого боке» старих об'єктивів, а також імітувати різні варіанти освітлення. На портретах, зроблених головною камерою, межі заднього та переднього планів визначаються точно, завдяки допоміжному 2-мегапіксельному модулю, а при зйомці фронтальною камерою, якій нізвідки взяти карту глибини сцени, бувають як вдалі селфі, так і не дуже:

Зберігати «цифрові негативи» у форматі RAW камера не вміє, але смартфону, загалом, це і не треба - його камера має видавати вже готову красиву картинку для оперативної відправки у Твітер, Інстаграм або персональний блог. Тут може допомогти функція AI (штучний інтелект). За цією гучною назвою ховається, по суті, автоматичне розпізнавання типових сюжетів, таких як портрет, пейзаж або захід, з підстроюванням параметрів зйомки та наступною обробкою.

Максимальна якість відеозйомки - 1080p, 60 fps. Звук стереофонічний, загальний бітрейт відео відносно невисокий - близько 15 Мбіт/с. При зйомці основною камерою працює електронна стабілізація зображення, у фронтальній такої функції немає.

Приклади відео:

Функції камери не обмежуються фото- та відеозйомкою. Є ще спеціальний режим доповненої реальності з функціями розпізнавання предметів та пошуку їх в інтернет-магазинах, а також перекладача, що заміняє оригінальний текст на фотографії перекладом. Для успішної роботи перекладача важливо підібрати оптимальну відстань до тексту, і працює він лише в портретній орієнтації.

Продуктивність, автономність та враження від використання

P30 lite без проблем справляється з повсякденними завданнями (соцмережі, фото-відео, навігація та трекінг, стрімінг аудіо і відео з мережі). При цьому живе він на одній зарядці приблизно півтора дня, іноді дотягуючи і до вечора другої доби при 6-8 годинах роботи дисплея. На жаль, оригінального зарядного пристрою (9 В, 2 А) у мене не було, а від звичайного ЗП (5 В, 2 А) смартфон заряджався близько 3 годин. Режим жорсткої економії заряду тут насправді не такий вже суворий - в ньому не відключається автоматично мобільний інтернет і Wi-Fi, і додатки в обмеженому наборі можна обирати які завгодно, але при цьому знижується роздільна здатність дисплея, що знижує навантаження на відеоядро.

Ось результати тестів для тих, хто любить точні показники:

У сухому залишку

За майже місяць тестування не було помічено будь-яких проблем зі стабільністю, сумісністю тощо - всі встановлені додатки працювали, як належить. Трохи дратує, як і в інших телефонах c full-view дисплеями, розташування голосового динаміка на самому краю корпусу - не дуже зручно його прикладати до вуха. Захисна плівка отримала кілька подряпин від контактів з іншими предметами. Рамка блоку камер, на яку спирається телефон, коли кладеш його на стіл, злегка потерлася - тонкий силіконовий чохол з мого Oukitel U23, який майже підійшов за розміром, не зміг уберегти блок камер, що надто випирає, від контакту зі столом та іншими поверхнями.

В цілому апарат сподобався. Цікава камера з реально працюючим зумом та купою додаткових функцій; приємний, хоч і не найяскравіший, дисплей, відмінна якість зв'язку, NFC, цілих 128 МБ вбудованої пам'яті та гарантована доба роботи із запасом - все влаштовує, причепитися практично ні до чого. Що стосується 48-мегапіксельної камери, то сама по собі вона, на мою думку в телефоні не особливо потрібна, але ідея з (не)оптичним (не)зумом - відмінний хід.

3 причини купити Huawei P30 lite

• прекрасний баланс ціни та характеристик у своїй категорії;
• хочеться купити Huawei P30, але грошей вистачає лише на lite;
• бажання знімати у професійному режимі камери з ручними налаштуваннями, не продаючи нирку.

2 причини не купувати Huawei P30 lite:

• бюджету вистачає лише на Redmi Note 7;
• хвороблива чутливість до китайських брендів.

Технічні характеристики  Huawei P30 lite
Дисплей	IPS LCD 6.15", 1080x2312, 415 ppi
Розміри	153x73x7 мм
Процесор	Kirin 710 (8 ядер: 4 Cortex A73 2.2 ГГц + 4 Cortex A-53 1.7 ГГц), графіка ARM Mali-G51, 1.0 ГГц
Пам'ять	ОЗП 4 ГБ, ПЗП 128 ГБ + microSD до 256 ГБ (гібридний лоток)
Камера	Основна 48 МП, F1.8, надширококутна 8 МП, допоміжна (для розмиття фону) 2 МП Фронтальна: 24 МП F2.0
Інтерфейс	USB Type-C
Бездротові технології	Wi-Fi 802.11 a/b/g/n (2,4 і 5 ГГц), Bluetooth 4.0
Акумулятор	незнімний, літієво-полімерний, 3340 мА·год
Операційна система	Android 9.0 (Pie) з надбудовою EMUI 9.0.1
SIM-карта	2 х nanoSIM
Сканер відбитків пальців	на задній панелі

Для тих, хто хоче знати більше

• Огляд Honor Play: кращий смартфон за 10 000 гривень
• Огляд смартфона Redmi Note 7: краща камера та дисплей за скромні гроші