Усе, що ви хотіли дізнатися про навушники, але боялися запитати

Якось раз підрахував, і вийшло, що за час своєї професійної діяльності мені довелося пропрацювати в навушниках щонайменше тисячу півтори годин. І на власних вухах переконатися у... У всьому тому, про що розказано далі. Зростання популярності навушників як аудіоаксесуара пов'язане зі зростанням популярності та можливостей мобільних гаджетів. Особливо це помітно на вулиці, в транспорті, в кафе - яких тільки навушників не побачиш (і не почуєш!)... Особливо тішить видовище відкритої звукооператорської гарнітури в холодний осінній день. Адже навушники бувають різні, і призначені для різних ситуацій - це варто враховувати.

Тому - почнемо з класифікації. Отже, навушники розрізняються...

1. За типом випромінювача - динамічні (їх більшість), це ті, що мають мініатюрні динаміки, в них звукові коливання генеруються шляхом подачі напруги з підсилювача на котушку, розміщену в кільцевому магнітному зазорі. Дуже цікаві випромінювачі арматурного типу, що застосовуються в дорогих моделях втулкових навушників. Для навушників побільше - чудові планарні або ізодинамічні та електростатичні випромінювачі - ці два останні варіанти хороші тим, що звукова мембрана в них має мінімальну вагу, звідси - мізерні спотворення, дуже чисте звучання.

2. За акустичним оформленням - відкриті та закриті. У закритих навушниках випромінювач звуку поміщений у герметичну порожнину - чашку, або корпус. Мембрана в цьому разі долає пружність повітря, що там знаходиться, - краща звукоізоляція, але можуть бути проблеми з точністю відтворення. Відкриті навушники відрізняються тим, що чашка зовні закрита акустично прозорою решіткою (перфорацією, тканиною тощо) Звучать, як правило, краще, але весь звук чути оточуючим, а вони своїми розмовами та іншим шумом заважають слухати. Є й проміжні варіанти, наприклад, із вбудованою панеллю акустичного опору.

3. За конфігурацією - навушники бувають одно- і багатосмугові. У першому випадку (а він має переважне поширення), весь діапазон звукових частот відтворює один випромінювач. У другому - встановлюються два і більше (поки що більше трьох мені не зустрічалося) випромінювачів, часто - різного типу, кожен з яких відповідає за свій діапазон частот. Є окрема гілка таких пристроїв - навушники просторового звучання, там в одній чашці - кілька випромінювачів, односмугових, вони створюють ефект оточення звуком.

4. За функціональністю - прості та гарнітурні. За допомогою гарнітури можна не тільки слухати, а й говорити. Для мобільних телефонів - те, що найчастіше цікавить середнього споживача - це називається хендс фрі. Але крім розмов по мобільнику, розмовляють ще й диск-жокеї, диктори, оператори, ведучі, співробітники колл-центрів - у кожному разі гарнітура має мати свою специфіку: одно- або "двухуха", з мікрофоном, вбудованим у корпус навушника, або винесеним на штангу, і так далі. Про це можна розповідати багато, але якщо ви не збираєтеся відкривати бізнес із виробництва гарнітур, обмежуся тільки одним: як правило, спеціалізована професійна гарнітура не підходить для побутового застосування. Хоча б тому, що часто в її звучанні дбають більше не про точність відтворення звуку, а про його розбірливість і завадозахищеність у мовному діапазоні. Перекладаючи зрозумілою мовою, в таких навушниках музика не звучить - "ні низу, ні верху". А мікрофон під час звичайного прослуховування - і зовсім нікуди дівати. Про це я одного разу так і не сказав своєму сусідові в літаку, який слухав таким чином дві години щось електронне за допомогою інвентарю від диспетчерського переговорного пристрою. Зате виглядало круто.

5. За принципом обробки сигналу: пасивні й активні. З пасивними - все ясно. Встромив роз'єм у джерело - слухай. Активні мають вбудований підсилювач, а отже - власне живлення. Автономне (акумулятори, батарейки) або дротове - тим самим кабелем (до речі, електростатичні моделі повинні мати джерело живлення в будь-якому разі). Активні навушники, до того ж, можуть мати і вмонтовану систему активного шумозаглушення, процесор DSP, підтримувати бездротовий зв'язок із джерелом та інше. При цьому багато активних навушників здатні працювати і як пасивні.

6. За конфігурацією, або за дизайном: а ось тут - різноманітність, розбрід і хитання. Підсумовуючи кілька думок і не претендуючи на всеохопність, запропоную такий варіант класифікації:

• Повнорозмірні (моніторні) накладні навушники - завжди мають наголов'я (дужку), бувають відкритими і закритими, призначаються для якісного прослуховування в стаціонарних умовах. Не призначені для застосування в негоду і з перспективою екстремальних механічних навантажень. Калібр (діаметр) мембрани, як правило, понад 40 мм. Амбушюр (кругова м'яка подушка) часто робиться змінним, оточує вухо і, як правило, не тисне на саму вушну раковину. Ці навушники забезпечують максимальну якість звучання і комфорт - завдяки своїм розмірам, відповідно до законів акустики і принципів анатомії.
• "Стріт", або полегшені моделі - також з наголов'ям (дуже часто їх роблять складними) і діаметром випромінювача, як правило, до 40 мм. Тут заявляється більш висока міцність і стійкість до ударів, впливу вологи та іншого. Якість звучання, в середньому, нижча - не ті розміри, крім того, традиційно, багато виробників саме для "стріт"-навушників трохи "піднімають" низькочастотну область звучання, оскільки в умовах, наприклад, міського вуличного руху ця частина спектра маскується зовнішнім шумом. Багато з цих моделей - активні, з функцією хендс фрі, активним шумозаглушенням, працюють по bluetooth. З іншого боку, дуже часто в комплекті таких навушників - усе, що потрібно, щоб зробити навушники універсальними, придатними і для стаціонарного застосування.
• Мініатюрні стріт-навушники з оголів'ям - варіант, що зустрічається рідше останнім часом. Тут представлено моделі з мініатюрними випромінювачами, що розташовуються біля слухового проходу, зі старомодними амбушурами-подушечками з поролону, зі спеціальними системами, що позиціонують випромінювач, спрямований прямо у вухо, на відстані від слухового проходу, з горизонтальним оголовьем, розміщеним ззаду - чого тільки не буває!
• Мініатюрні накладні навушники без наголов'я. Це, зокрема, "спортивний" варіант, зі спеціальними вушними кріпленнями - на бігу, наприклад, такі навушники можна відірвати тільки разом із вухом...
• Внутрішньоканальні вкладиші, "пробки", "затички" - сенс зрозумілий з назви. Найпоширеніший останнім часом типорозмір може коштувати один долар, а може - і більше п'ятисот, різноманітність вражає. Як правило, вони комплектуються змінними амбушюрами (це м'які пробки, вони в основному бувають трьох типорозмірів - під діаметр слухового проходу). Зважаючи на мініатюрність, це зазвичай пасивні моделі, хоча серед них трапляються і трисмугові (!). Дуже часто вони містять функцію кабельного хендс-фрі, що природно. Розміри також заважають внутрішньоканальним навушникам продемонструвати високу якість звучання, втім, у цьому класі є чимало моделей, що позиціонуються аж до повного мобільного Hi-End.
• Вкладиші Ear Bud - майже те саме, що внутрішньоканальні, але призначені для щасливчиків, чия форма вушної раковини дає змогу утримувати мініатюрний навушник без необхідності встромляти його безпосередньо в слуховий прохід. У середньому, мембрана в таких моделях трохи більша, ніж у внутрішньоканальних, щоправда, характер звучання сильно залежить від щільності посадки.

7. Останній тип класифікації - за призначенням. Професійні й ні. У дев'яноста дев'яти відсотках випадків цей поділ стосується стаціонарних моделей і гарнітур. Професійний варіант, як правило, має точне призначення, наприклад: гарнітура диспетчерського інтеркому - з усіма відповідними властивостями. Професійна модель зазвичай розрахована на тривале використання, що вимірюється сотнями робочих днів. При цьому дизайн, опрацювання поверхонь та інші принади не так важливі - і це за чималої ціни.

Вибираємо навушники

Речі правильно служать, якщо їх правильно вибирати. Вибір навушників у сформованому різноманітті - справа непроста. Давайте спробуємо разом. Потрібно відповісти самому собі на кілька запитань.

Де будемо слухати?

• Тільки вдома, на одному і тому ж місці (напевно, біля апаратури...) - потрібна стаціонарна модель. Удома, музику і телевізор (щоб не заважати домашнім) - стаціонарний закритий варіант з можливістю бездротового підключення.
• У спортзалі, на пробіжці тощо. - потрібна модель із вушними дужками. У поїздках містом - зверніть увагу на вкладиші. На прогулянках, у подорожах, на відпочинку - краще стріт-модель. Бездротові bluetooth-навушники передбачають наявність пристрою з bluetooth. Ті, хто постійно їздить у метро, оцінять закриті стріт-моделі з вбудованою системою придушення - і так далі.

Що будемо слухати?

Ну, стиль музики - це особиста справа кожного, але ось джерело - це інше питання. Для домашнього комплексу з високоякісним виходом на навушники потрібна відповідна модель. Як правило, у неї вищий імпенданс (опір) - сотні Ом, її "розгойдують" саме стаціонарні джерела. У навушників, призначених для роботи з мобільними гаджетами, опір - десятки Ом, але це не означає, що тут не можна знайти модель з якісним звучанням. У цьому разі також варто подбати про якісне джерело - такі вже з'явилися, це досить висококласні мобільні ЦАПи з непоганими підсилювачами, за розміром їх можна порівняти із середнім смартфоном, за звучанням - "небо і земля"...

Як будемо слухати?

Насамперед - як довго? Варто врахувати, що хвилин через сорок посиленого тиску амбушюрів на вушні раковини (а саме такий тиск, як правило, забезпечує наголов'я навушників-"стріт"), виникають неприємні відчуття. Ефект, природно, індивідуальний, то "якщо так" - то варто звернути увагу на мініатюрні "стріт"-навушники з оголів'ям. Те ж саме стосується вкладишів - на жаль, але не у всіх нас вуха "сумісні" з цими виробами, в одних вкладиші Ear Bud сидять, як влиті, в інших - зрадницьки вивалюються з вух взагалі без видимої причини. Внутрішньоканальні вкладиші також мають "індивідуальну переносимість", і з ними особливо варто подбати про гігієну: оптимально, якщо їх дістають з чистого футляра, а не з кишені або сумки, а іноді самі амбушюри-вкладиші протирають хоча б вологою серветкою...

У якій якості будемо слухати?

Усе у світі прагне до гармонії, до відповідності частин цілому. І якщо до Noname плеєра mp3 під'єднати стаціонарні "електростати", задоволення, звісно, забезпечено, але воно залишиться дещо незавершеним, ба більше, всі недоліки компресованого запису будуть знущально випнуті! Для стаціонарних навушників високого класу, в ціновій категорії 400 доларів і вище, варто окремо подбати про джерело. Як правило, це - порівнянний за ціною спеціалізований підсилювач, часто - у зв'язці з ЦАП (цифро-аналоговим перетворювачем). Тут будуть доречні моделі навушників професійного класу, на кшталт моніторних виробів beyerdynamic з динамічним випромінювачем, електростатичних навушників STAX або ортодинамічних (вони ж - ізодинамічні, вони ж - планарні) моделей, про переваги яких можна говорити годинами і писати - сторінками.

Просунуті моделі класу "стріт" - майже повнорозмірні, тут також можна вибрати навушники з високою якістю звуковідтворення, хоча й нижчі за класом. Вони розраховані на свою специфіку. Якщо такі навушники належить використовувати, зокрема й удома, від якісного стаціонарного джерела - є сенс вибрати "стріт" модель без характерного підйому низьких частот - його завжди, якщо буде потреба, можна додати в налаштуваннях плеєра, зате звук таких навушників, за визначенням, більш "правильний".

У класі мініатюрних "затичок" і "вкладишів" варто звернути увагу на арматурні навушники (тут використано принципово інший спосіб звуковидобування, зазвичай нижчий коефіцієнт нелінійних спотворень, і такі навушники перебувають у вищій ціновій категорії) або багатосмугові моделі. Що ж стосується величезної кількості "вкладишів" низької цінової категорії - рецепт один: вибираючи, треба слухати. Тут можливі справжні дива. Якщо не слухати - можливі справжні розчарування.

Під час безпосередньої покупки зверніть увагу на посадку. Відчуття того, що навушники збираються покинути своє місце - неприйнятне. Неприпустимі сторонні призвуки - клацання, скрипи під час торкання навушників і різких рухів головою. Трохи натисніть на корпуси навушників зовні - звук від цього, зокрема, на низьких частотах, не повинен змінюватися. Спробуйте посувати чашки вгору-вниз, вперед-назад - звук має бути, як і раніше, незмінним. Зробіть тихіше, голосніше - характер звучання має залишитися постійним. Послухайте, наскільки заглушаються зовнішні звуки - це саме той варіант, який вам потрібен? Перевірте, чи сумісний роз'єм кабельного хендс-фрі з вашим смартфоном або джерелом - існує кілька варіантів, і між собою вони "не дружать", проблема вирішується застосуванням перехідників. Але вони не покращують дизайн і звучання, збільшують габарити - без них, звичайно ж, набагато краще.

Найголовнішим параметром залишається якість звучання (я не кажу про любителів аудіокниг). Для її оцінки корисно взяти з собою перевірений, "еталонний" зразок (добре "відомі" навушники, своє джерело зі знайомою фонограмою) і швидко порівняти. Метод перевірений і настійно рекомендований. Після його застосування неодноразово відкидалося те, що спочатку приводило в захват (утім, траплялися й протилежні ситуації). Пам'ятайте, що оцінити якість звучання незнайомих навушників, на незнайомій фонограмі за допомогою незнайомого джерела - неможливо в принципі. "Усе своє приносьте із собою".

Коли навушники куплені

Правильно. Одягаємо і слухаємо. Звук - клас! Робимо голосніше. Чудово! Через деякий час виникає відчуття, що добре б зробити ще трохи голосніше. Робимо!!! Ще хвилин десять... Щось тихувато... Голосніше!!! Слух адаптується до рівня звукового тиску - і тиск хочеться підвищити. У берлінському метро навіть є спеціальна табличка, що забороняє озвучувати навушниками вагон. У нас таких табличок немає - воно й чути... Це все, звісно, круто, і ваша улюблена музика варта загального захоплення, а ті, які не розуміють, ми знаємо, хто вони!

А тепер - трохи цифр. "На слух" ми розрізняємо різницю гучності мінімум у три децибели. Це, грубо кажучи, зміна амплітуди коливань (зокрема й нашої барабанної перетинки) у півтора раза. "Реально голосніше" - це коли розмах збільшено вчетверо... Через місяць прослуховування в режимі "голосніше, ще голосніше" по годині на день гарантую настання першої стадії приглухуватості - слух просто "просяде". Поки що непомітно. Просто в розмові доведеться частіше перепитувати: "Га?!". Далі - більше. Причому іноді - необоротно.

Щоб уникнути, пропонується просте правило: налаштуйте бажану гучність, потім зробіть трохи тихіше. І слухайте. Торкатися регулятора не слід, навіть якщо заважає виниклий шум. Дочекайтеся - адже шум зникне. А нормальний слух - залишиться. Це, до речі, гарантує вам можливість і далі повною мірою насолоджуватися такою прекрасною річчю, як навушники!