Астрономи виявили дві невидимі ультрахолодні зірки з температурою менш як 2430 градусів Цельсія та віком 4-5 млрд років
Астрономам вдалося виявити систему з двох зірок, які обертаються одна навколо одної. Їхньою особливістю є дуже низька температура. А ще їх не видно людському оку.
Що відомо
Астрономи виявили два надхолодні карлики. Їхня температура становить менше 2430 градусів Цельсія (4400 за Фаренгейтом). Для порівняння, приблизна температура кори Сонця становить 1,5 млн градусів Цельсія (2,7 млн за Фаренгейтом). Ми не бачимо їх, оскільки більша частина світла випромінюється в інфрачервоному діапазоні.
Зоряна система називається LP 413-53AB. Вчені знали про неї давно, але вважали, що вона складається тільки з однієї зірки. Побачити другого карлика вдалося завдяки астрофізику Чжі-Чун Хсу (Chih-Chun Hsu), який створив власний алгоритм для моделювання зірок на основі їхніх спектральних даних. Він дізнався, що спектральні лінії рухаються в протилежних напрямках і розпадаються на пари.
Астрофізик припустив, що в системі є дві зірки, які розташовані дуже близько одна до одної. Щоб перевірити гіпотезу, він скористався обсерваторією Кека (Keck Observatory) на Гаваях. Чжі-Чун Хсу і його команда спостерігали за зоряною системою з березня 2022 року по січень 2023 року.
Як з'ясувалося, відстань між зірками становить приблизно 1,5 млн км. Це лише 1% відстані між Землею і Сонцем. Крім того, зірки вирізняються найнижчими орбітами серед усіх подібних систем, а час обертання навколо одна одної становить лише 17 годин. За словами Чжі-Чун Хсу, зазвичай у таких системах період обертання сягає кількох років.
Ще один рекорд виявленої пари - її вік. Якщо більшості карликів 40 млн років, то наші герої існують приблизно 4-5 млрд років. Це означає, що їхній вік можна порівняти з віком Сонця. А сформувалася двозоряна система, ймовірно, внаслідок злиття трьох тіл, під час якого одне з них було викинуто, а два інших зблизилися.
Відкриття астрофізика Чжи-Чун Хсу і його команди дасть змогу вченим відшукати ще більше подібних систем, яким досі вдавалося успішно ховатися не лише від людського ока, а й від об'єктивів телескопів.
Джерело: New Atlas
