Китай провів перші в історії космічні випробування двигуна Стірлінга
Китайська Народна Республіка змогла першою в історії протестувати двигун Стірлінга в космосі. Випробування пройшли на станції Tiangong-3.
Що відомо
Китайське національне космічне агентство (CNSA) змогло домогтися істотного прогресу в космічному секторі. Піднебесна просунулася у створенні ракети Long March 5, завершила будівництво космічної станції Tiangong-3, і от тепер оголосила про успішні випробування двигуна Стірлінга на орбіті.
Також не варто забувати, що в червні 2021 року CNSA оголосило про плани створення Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS). Вона намагатиметься нав'язати конкуренцію американській програмі Artemis. Крім того, Китай має намір до 2033 року почати відправляти пілотовані місії на Марс.
Космічні бази не можуть повністю покладатися виключно на енергію Сонця, оскільки вона не скрізь доступна. У зв'язку з цим лідери космічного сектора працюють над ядерними установками, які стануть ключовим джерелом енергії. Китай не є винятком.
Двигуни Стірлінга, які є різновидом двигунів внутрішнього згоряння, поступаються ядерним реакторам за піковою потужністю, але їхньою перевагою є робота на будь-якому джерелі тепла. Крім того, вони відрізняються невеликою вагою, простою конструкцією, тихою роботою і швидким циклом запуску.
Пристрій може перетворити тепло на електричну енергію за рахунок магнітів із поршневим приводом. Робоче тіло під час розширення штовхає поршні з магнітами через котушку приводу, внаслідок чого генерується струм в обмотках. Це відбувається доти, доки не вичерпається зовнішнє джерело тепла.
Ця технологія є привабливою для інженерів і планувальників місій. Вони бачать у ній стійкий засіб для забезпечення енергією як космічних кораблів, так і баз, де проживатимуть астронавти. Двигун Стірлінга в поєднанні з ядерними реакторами дасть змогу знизити залежність від сонячної енергії. Вона обмежена ефективністю сонячних елементів і може бути недоступною. Наприклад, навколо Південного полюса Місяця, де мають з'явитися американська і китайська станції до 2030 року, ніч триває два тижні.
Джерело: phys.org
