Огляд Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX: сучасний захищений батарейкофон

По-перше, це цікаво. Захищені смартфони виділяються на тлі всіх інших. Тут і легка ностальгія за часами, коли апарати були великими (та повільними), і несподівані конструкторські рішення, і незвично тривалі тести на автономність (не завжди, але сьогодні саме той випадок). І експерименти з киданням-зануренням. Хотів сказати про «по-друге», але у нас тут он скільки пунктів вже набралося. Отже, зустрічайте, -  розбиваємо тестуємо свіжий Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX.

Що це?

Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX - це суворий, захищений за стандартом IP68 смартфон із 5,5-дюймовим екраном та потужним акумулятором на 9000 мАг. З NFC та функцією зарядки інших пристроїв. Новинка в асортименті українського бренду Sigma Mobile.

Чим він цікавий?

Тим, що це найсвіжіший захищений батарейкофон на нашому ринку, що поєднує високу ємність акумулятора з пило-та вологозахистом.

Ми звикли, що маркування MAX зазвичай присвоюється модифікаціям смартфонів зі збільшеною діагоналлю, але тут все не так. PQ39 MAX - це прямий наступник моделі PQ39. Обидва смартфона ідентичні за конструкцією, оснащені 5,5-дюймовими дисплеями, захистом IP68 та акумуляторами однакової ємності. Новинка відрізняється оновленим процесором та актуальною версією Android. Це (тобто, особливість нейминга) далеко не все, чим PQ39 MAX відрізняється від того, що приїлося нам останнім часом, тож давайте дивитися детально. 

Що в коробці?

Окрім самого смартфона, сюди поклали зарядний пристрій, кабель USB-C, дротову гарнітуру, OTG-перехідник для підключення USB пристроїв та захисну плівку (щільнішу за прості плівки, але м'якшу за скло). Для теперішніх часів комплектація багата.

Коробка це підкреслює, вона велика і презентабельна.

Кабель OTG підключається до роз'єму USB-C та перетворює його на класичний Type-A, до якого можна підключити флешку або кабель для зарядки іншого пристрою. Коштує цей кабель начебто копійки, але приємно, що він одразу є в комплекті.

Як виглядає?

Як і належить захищеному смартфону: потужно і переконливо. Навколо дисплея величезні рамки з усіх боків, у порівнянні з нинішньою тотальною тендітною безрамковістю, тут механічний захист помітний неозброєним оком.

Елементи корпусу виступають над поверхнею екрана, щоб захистити його у разі падіння обличчям у салат склом вниз.

Продовжуємо розрив шаблонів. Кнопка включення розташована в нижній частині лівої бічної грані. Звикнути до цього непросто, проте випадкових включень точно не буде. До речі, їх не буде і у випадку з іншими кнопками, всі вони натискаються із зусиллям, сидять у гніздах міцно, без натяку на люфт.

Бічні грані дуже надійні за рахунок прогумованих виступів. Це вдале рішення, воно чомусь зустрічається не у всіх захищених апаратах.

У верхній частині лівої межі розміщений лоток для SIM-карт. Тут знову сюрприз: він відкривається без допомоги скріпки. Просто беремо і витягуємо лоток. Він виходить з відвертим небажанням, відчувається наявність герметизації. Сюди можна поставити дві карти nanoSIM або nanoSIM + microSD. Теж приємний плюс, оскільки деякі виробники стали ігнорувати підтримку карт пам'яті навіть за наявності другого SIM-слота.

На верхньому торці лише роз'єм для навушників, він вкритий гумовою заглушкою. Всі згадані заглушки щільні, прилягають добре.

Праворуч, на класичному місці, розташувалися кнопки регулювання гучності. А нижче - ще одна приємна несподіванка, окрема кнопка для включення камери.

На нижньому торці - порт USB-C, він теж захищений гумовою кришкою. Сама кришка тримається на тонкій «ниточці», у разі необережного поводження вона може відірватися. Втім, кріплення заглушки гвинтиком (таке рішення зустрічається в деяких моделях) теж не панацея.

Сріблястий логотип Sigma Mobile розташований на скошеній межі передньої панелі, поруч видно отвір мікрофону. Над ним - смуга зі знайомими керуючими кнопками. Для повноти картини вони мали б бути фізичними, але розробники все ж обмежилися сенсорними. Піктограми на кнопках дзеркально-сріблясті, підсвічування для них не передбачене.

Вище рамки екрану - сіточка розмовного динаміка та фронтальна камера. Жодних вирізів немає, благо місця більш ніж достатньо. Можна було б хоч п'ять фронтальних камер всунути. Але для світлодіодного індикатора місця чомусь не знайшлося, його тут немає.

На задній панелі виділяється великий логотип. Біла наліпка із серійними номерами чомусь розміщена на самому видному місці. Текст з неї стирається за кілька днів транспортування смартфона в кишені.

Сканер відбитків пальців поставили на класичному місці позаду (хочете посперечатися, яке розташування вважати класичним?). Над ним - світлодіодний спалах-ліхтар, схожий на звичайний спалах. Він складається з чотирьох світлодіодів під білою смужкою-розсіювачем. Забігаючи наперед, відзначимо, що світить він (в тому числі, у режимі ліхтарика) не надто яскравіше за звичні спалахи смартфонів. Трохи правіше - отвір додаткового мікрофона. Трохи вище - великий напис SHOCK RESIST, щоб ви не сумнівалися. Поруч розмістився об'єктив камери. Лише один, що вже незвично, чи не так?

Знизу - напис поменше H₂O Submersible, аби ви не переплутали і не занурювали телефон у іншу рідину. Динамік теж знаходиться на задній панелі. Без звички, його можна легко закрити рукою, втім він досить гучний. Тут же є дивний елемент, схожий на петельку для темляка або якоїсь кріпильної стропи. З одного боку, це гарна ідея, з іншого - ця деталь, схоже, пластикова, і я б не ризикнув підвішувати за неї такий масивний пристрій. Однак брелок якийсь прикріпити можна.

Найбільш уважні наші читачі звернули увагу на разючу подібність PQ39 MAX на торішній Oukitel WP2. Так, ці смартфони явно близькі родичі, але в деталях відмінностей багато. Якщо коротко, то наш сьогоднішній екземпляр компактніший (за рахунок меншої діагоналі екрана) та краще утримується в руці завдяки рифленим бічним граням. Ось вони обидва на фото. Вгадайте, хто кого заряджає?

Наскільки хороший екран?

У Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX використовується 5,5-дюймовий IPS-екран із роздільною здатністю FullHD. Не погано. Суб'єктивно яскравості вистачає, але неупереджений замір показує порівняно невисокий її максимальний рівень (лише 242 кд/м² ). З контрастністю непогано, 2189:1, буває і менше. Колірна передача дисплея на середньому рівні по ринку, нічого особливого. Ніяких округлених куточків або вирізів, все дуже утилітарно. Яскравість може регулюватися автоматично, на відповідному датчику не заощадили.

Незважаючи на відсутність серйозних претензій до особливої якості зображення, в смартфоні є несподівано детальні налаштування картинки, використовується технологія MiraVision. В режимі налаштувань можна відрегулювати яскравість, контрастність, насиченість, різкість, колірну температуру, динамічну контрастність під час відтворення відео. Згадане вище тестування колориметром проводилося на заводських налаштуваннях за замовчуванням.

Серед простіших налаштувань у системі є традиційний фільтр синього, який можна включати автоматично за розкладом, є зручна функція прив'язки його включення до заходу і сходу сонця.

Чи зручно користуватися?

Залежить від того, на що очікувати і з чим порівнювати. Є апарати аналогічного класу з більшою діагоналлю екрана. За зручністю та компактністю (якщо таке слово тут взагалі доречно) PQ39 MAX у них виграє. Є захищені смартфони з акумуляторами меншої ємності, вони переважно компактніші. Це якщо розміри і маса мають для вас якесь значення. А якщо немає, і якщо хочеться брутальності на всю котушку, то все чудово. Доведеться хіба що звикнути натискати кнопку включення мізинцем правої руки (якщо ви правша), адже цю кнопку, як ми пам'ятаємо, розмістили внизу лівої межі. Хоча, ніхто не заважає включати смартфон вказівним пальцем, доторкнувшись до сканера відбитків на задній панелі. В рукавичках, щоправда, таке не спрацює, але це не кнопкова звонилка, сенсорний екран у всякому разі деякі обмеження має. В кишені джинсів смартфон носити незручно, хоча це залежить від розміру кишені, крою джинсів та комплекції користувача. Загалом, користувацький досвід мало чим відрізняється від такого з іншими захищеними смартфонами. Окрім кнопки включення, оскільки з нею розробники реально начудили.

Що з продуктивністю, автономністю?

Подивимося що всередині. Тут у нас процесор MTK6765, він же Mediatek Helio P35. У ньому 8 ядер, з них 4 по 2.3 ГГц та ще 4 по 1.8 ГГц. Продуктивність Helio P35 порівняно невисока, але среднебюджетні процесори Qualcomm знаходяться приблизно на такому ж рівні. Нагадаю, в попередньому смартфоні серії, X-treme PQ39, використовувався чіп MTK6753. У реальному житті смартфон працює достатньо швидко, можна і попрацювати, і пограти, якщо немає специфічних вимог. Синтетичні тести показують очікувано гідний рівень продуктивності.

Доступна лише одна комплектація смартфона з 3 Гб оперативної пам'яті та 32 постійної. Доволі бюджетно, але терпимо. Сховище можна розширити за допомогою карти microSD об'ємом до 128 Гб. Wi-Fi поставили нормальний, дводіапазонний. На борту є і NFC, з ним все добре, працює як треба. Є підтримка GPS, GLONASS та BAIDU. Для виживання в умовах відсутності інтернету є FM-радіо, для роботи воно вимагає підключення навушників. На скріншотах нижче можна розглянути начинку смартфона у деталях, включаючи велику кількість різноманітних датчиків. 

Але нас, звичайно ж, найбільше цікавить автономність, це ж не просто нудний бюджетник, а здоровенний батарейкофон! І автономність тут саме на висоті. Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX - один з небагатьох смартфонів, здатних протриматися більше доби у тесті PCMark Work 2.0 Battery life. Точніше, 27 годин та 48 хвилин активного використання, нехай і не в максимальному режимі і не на граничній яскравості - це чудовий результат.

У звичайних умовах апарат працює кілька днів, залежно від навантаження. За день висадити батарею в нуль - завдання не з простих, хоча можна налягти на ігри і заразом використовувати ресурс акумулятора для підзарядки інших пристроїв. Так, PQ39 MAX можна використовувати в якості павербанка. Для цього достатньо підключити OTG-кабель, а до нього - кабель для зарядки потрібного пристрою. Зарядка починається автоматично, жодних додаткових налаштувань не потрібно. До речі, у мене була можливість порівняти PQ39 MAX з уже згаданим торішнім «десятитисячником» Oukitel WP2. Другий (після року експлуатації) протримався в PCMark більше доби, але все ж на кілька годин менше нашого піддослідного. А ще тут є режим енергозбереження, в якому апарат може протягнути незмірно довго. Загалом, батарейкофон у виконанні своєї коронної функції виявився на висоті. За першу годину від штатного зарядного пристрою апарат набирає з нуля 36% ємності. Для повної зарядки потрібно три з половиною години, не так вже й багато. 

Чи хороший захист?

Смартфон виглядає класичним «панцирником» та забезпечує хороший механічний захист. Оздоблення корпусу не містить явно металевих деталей, але пристрій при всьому бажанні не назвеш хисткою пластиковою іграшкою. Побутові падіння PQ39 MAX переживає без наслідків, занурення у воду - теж. Завдання розбити пристрій у мене не було, тому важко оцінити межу міцності. Але вона явно вище, ніж у всього средньостатистичного скляного, що заповнює сьогодні полиці магазинів. Коротше кажучи, уся захищені смартфони міцні настільки, наскільки це необхідно в побутових умовах, і PQ39 MAX - не виняток.

Що з прошивкою та інтерфейсом?

На борту Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX - дев'ятий Android без ГМО особливих прикрас і претензій на оригінальність. Можливість оновлень по повітрю, зрозуміло, є, але важко щось сказати про їхні перспективи. Додатки зібрані у загальному списку, на робочих столах їх можна групувати за папками. З опцій безпеки, окрім відбитка пальця, є набір функцій Smart Lock (розблокування з фізичного контакту, у безпечних місцях, поруч з надійними пристроями). Системи розпізнавання обличча немає. Дані на пристрої за замовчуванням зашифровані. Є розумний помічник, який обробляє жести на заблокованому або розблокованому екрані. Розділ «Цифрове благополуччя» аналізує час роботи в різних додатках та допомагає налаштувати режими відпочинку. Є актуальна нині темна тема. Загалом, нічого особливого. Як і з власне телефонними функціями пристрою: дзвонити вміє, зв'язок не кращій і не гірший, ніж у більшості інших сучасних смартфонів.

Як справи з камерою?

Так собі. Строго кажучи, камера - найслабше місце PQ39 MAX. Вона є, вона одинарна, ширококутна (еквівалентна 35-мм кадру фокусна відстань дорівнює 25,5 мм). Роздільна здатність основної камери 13 мегапікселів, а у фронтальній лише 5 МП, світлосила обох f/2,8. Автофокус є, і він працює краще, ніж в деяких інших смартфонах класу «без претензій». Деяка стабілізація під час зйомки відео згадується у документації, але якихось реальних її ознак виявити не вдалося.

Додаток камери, мабуть, найбільш аскетичне з усього, що мені доводилося бачити. Тут є перемикання між режимами зйомки фото і відео, фронтальною і основною камерами, управління спалахом та HDR. Усе. Ніяких налаштувань. Ані формату, ані якості, ані фільтрів, нічого взагалі, мрія мінімаліста. 

Зум - виключно цифровий, і його алгоритми навівають ностальгію за камерами в телефонах минулого десятиліття.

При хорошому освітленні можна отримати прийнятні знімки. Кут огляду камери незвично широкий за мірками однокамерних рішень, це часом допомагає з вибором ракурсу. Динамічний діапазон невеликий, включення HDR жодного помітного ефекту не дає.

Ввечері ностальгія за пристроями минулих років загострюється.

Автоматика намагається врятувати знімки від шуму єдино доступним способом - збільшенням витримки, що призводить до змазування зображення при зйомці з рук. Ну і до оптики є питання. Хоча чому, мабуть, немає питань: перед нами взагалі-то не камерофон, можливість зйомки тут суто утилітарна.

Відео знімається в режимі 720p. Теоретично, апаратна частина здатна на більше, але можливостей змінити формат зйомки я не виявив. Можливо, більш пізня комерційна прошивка усуне цей недолік. Або фільтри додасть хоча б.

Під водою теж можна знімати, це ж смартфон-всюдихід! Дивний нюанс: при зануренні смартфон чомусь іноді сам зупиняє зйомку. Втім, я зіткнувся з цим в річковій воді, при спробі повторити експеримент в домашніх умовах проблема не виникала. Якщо ви користуєтеся цим апаратом, розкажіть в коментарях, як у вас справи з підводною зйомкою. 

У сухому залишку

Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX показав себе хорошим захищеним батарейкофоном. Ситуація в цій ринковій ніші достатньо стабільна. Тут є топовий сегмент, до якого можна віднести апарати під брендом CAT, ряд китайських марок на кшталт Oukitel, Doogee, Ulefone, Blackview, а також різні варіації на задану тему, розсипані на теренах Aliexpress. На такому тлі марка Sigma Mobile виділяється перш за все своїм українським походженням, яке на практиці дає «білизну» продукту та офіційну гарантію при гуманній ціновій політиці. У бюджеті рівня 7299 гривень (рекомендована ціна новинки) можна обрати з декількох смартфонів зазначених вище виробників, але зараз я не бачу жодного нового виду, в якому захищеність такого рівня поєднувалася б з акумулятором такої ємності. «Броньовики», очевидно, на догоду масі та габаритам, частіше обмежуються 5000 мАг-батареями. Зрозуміло, можна підібрати схожий батарейкофон із доставкою з Китаю та за менші гроші, але в такому випадку доведеться брати на себе і пов'язані з цим ризики, що включають відсутність звичного локального сервісу. 

4 причини купити Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX:

• хороший захист від ударів і падінь, потрапляння пилу та вологи;
• чудова автономність і функція павербанка;
• актуальна версія Android без надмірностей;
• сучасні інтерфейси USB-C, NFC, дводіапазонний Wi-Fi.

3 причини не купувати Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX:

• великі габарити і маса;
• порівняно скромна продуктивність;
• слабка камера.

 

Технічні характеристики Sigma Mobile X-treme PQ39 MAX
Дисплей	IPS LCD, 5.5 дюйма, 1920x1080
Корпус	розміри 169x86x16 мм, вага: 330 г
Процесор	Mediatek Helio P35MTK6753. 8 ядер, 4x2.3 ГГц + 4x1.8 ГГц
Оперативна пам'ять	3 ГБ
Флеш пам'ять	32 ГБ
Камера	Основна 13 МП, f/2.8, 4-елементний світлодіодний спалах; фронтальна: 5 МП, f/2.8
Бездротові технології	Wi-Fi 802.11ac 2.4/5 ГГц, Bluetooth 4.0, NFC, FM-радіо
GPS	GPS, Glonass, Baidu
Батарея	Li-pol, 9000 мА-г, незнімний
Операційна система	Android 9.0
Sim-карта	2 nanoSIM або 1 nanoSIM + 1 microSD