Stoke Space готує відповідь Маску: ракета Nova пройшла критичні випробування
Поки космічна індустрія спостерігає за кожним «чихом» Starship, у штаті Вашингтон відбувається щось не менш цікаве, хоча й трохи тихіше. Компанія Stoke Space відзвітувала про успішне завершення марафону випробувань першого ступеня своєї ракети Nova. Це не просто черговий паперовий стартап із гарними рендерами — хлопці реально мучать залізо на полігоні в Мозес-Лейк, готуючись до повноцінного виходу на орбіту.
Замість того, щоб одразу стрибати в пекло, інженери провели 46 структурних тестів. Вони перевіряли все: від міцності баків під надлишковим тиском до роботи авіоніки в умовах, які нормальна людина назвала б «нельотною погодою». Ступінь витримала сильний вітер та грозову активність, що натякає на непогану живучість конструкції, коли справа дійде до реальних стартів із мису Канаверал.
Залізо та амбіції: що всередині Nova
Технічно Nova виглядає як спроба переосмислити те, що ми знаємо про багаторазовість. Перший ступінь має висоту 27100 мм та оснащений сімома двигунами Zenith. Ці агрегати працюють на парі метан-рідкий кисень та видають сумарну тягу близько 3110 кН. Важливо, що двигуни вже «накрутили» години вогневих випробувань, тож це не просто макети для виставок.
Sound?on: epic fly-by footage of the ongoing Zenith engine testing and Stage 1 structural qualifications happening at our test site in Moses Lake. ?? pic.twitter.com/WTx3MoZSmh
— Stoke Space (@stoke_space) June 2, 2026
Основна ідея Stoke Space — зробити ракету, яку можна запускати щодня. Перший ступінь спроєктований так, щоб повертатися прямо на стартовий майданчик або на морську платформу. Але справжня магія (і головний біль інженерів) криється у другому ступені, який теж має бути повністю багаторазовим завдяки унікальному тепловому щиту з активним охолодженням. Якщо все піде за планом, ми отримаємо систему, де не викидається жодна деталь, крім палива.
Шлях до мису Канаверал
Тепер, коли наземні тортури першого ступеня позаду, команда фокусується на підготовці до польотів. Перший запуск заплановано на кінець 2026 року з історичного майданчика LC-14 на мисі Канаверал. Це те саме місце, звідки колись стартував Джон Гленн, а тепер там планують прописати нове покоління багаторазових носіїв. Компанія вже готує наземну інфраструктуру для підтримки швидких циклів підготовки до пуску.
Конкуренція в цьому сегменті стає жорсткою. Stoke Space доводиться змагатися не лише з SpaceX, а та з іншими амбітними гравцями, які обіцяють дешевий доступ до зірок. Проте фокус на повній багаторазовості обох ступенів дає їм шанс не просто стати черговим перевізником, а реально змінити економіку космічних запусків. Поки що все виглядає оптимістично, але справжнім іспитом стане момент, коли сім двигунів Zenith відірвуть ці 27100 мм заліза від землі.
На тлі розвитку транспортних систем космічні технології знаходять застосування і в інших сферах, наприклад, коли мова йде про космічні дата-центри для ШІ, що вимагають колосальних потужностей для виведення на орбіту.