Орбітальні сервери: Sophia Space та Caltech розробили дата-центри, що охолоджуються вакуумом

Автор: Петро Тітаренко | сьогодні, 16:34

Поки земні дата-центри потерпають від космічних рахунків за електроенергію та намагаються не перегріти планету ще сильніше, стартап Sophia Space разом із Каліфорнійським технологічним інститутом (California Institute of Technology, Caltech) вирішили винести проблему за межі атмосфери. Буквально. Компанія отримала патент на архітектуру масштабних модульних центрів обробки даних, призначених для роботи на низькій навколоземній орбіті.

Космічна плитка: архітектура TILE

Ключова ідея розробки полягає у відмові від громіздких та ненадійних систем рідинного охолодження. Замість насосів, трубопроводів та теплообмінників, які в умовах невагомості стають головним болем інженерів, Sophia Space пропонує концепцію TILE (Thermal Integrated LEO Edge). Це незалежні модулі, де кожен елемент самостійно дбає про свій енергетичний баланс.

Конструкція виглядає раціонально: з одного боку модуля, повернутого до Сонця, розташовані сонячні панелі. З протилежного боку, що дивиться у глибокий космос, розміщено радіатор. Тепло від чотирьох процесорів, встановлених всередині кожної «плитки», скидається безпосередньо у вакуум шляхом випромінювання. Модулі з’єднуються між собою лише оптоволоконними лініями для передачі даних, не маючи спільних магістралей живлення чи охолодження. Це дозволяє масштабувати систему до будь-яких розмірів, просто додаючи нові блоки, як конструктор.


Концепт модульної системи TILE. Ілюстрація: Sophia Space

AI потребує простору та холоду

Засновник компанії Леон Алкалай (Leon Alkalai), який раніше обіймав посаду технічного керівника в Лабораторії реактивного руху NASA (JPL), впевнений, що майбутнє штучного інтелекту — в космосі. На Землі розвиток нейромереж впирається у фізичні обмеження енергомереж та екологічні норми. В космосі ж сонячна енергія фактично безмежна, а проблема відведення тепла вирішується фізикою самого вакууму.

Проєкт виріс із досліджень Caltech щодо збору сонячної енергії на орбіті. Тепер ці напрацювання адаптують під конкретну бізнес-задачу — створення обчислювальних потужностей «на краю» (Edge Computing) для супутникових угруповань та обробки великих масивів даних без затримок на передачу до наземних станцій.

У лабораторії відбувається збирання плиток для обробки даних. Ілюстрація: Sophia Space

Плани на майбутнє та інвестиції

Стартап, заснований у 2023 році, вже залучив $22 000 000 інвестицій. Перше випробування технології TILE у реальних умовах заплановане на 2027 рік. Для цього використають супутникову платформу Apex Nova. Якщо все піде за планом, Sophia Space розпочне комерційні продажі модулів у 2028 році, а до 2030 року на орбіті має з’явитися повноцінне угруповання з 4–6 апаратів, що працюватимуть як єдиний космічний суперкомп'ютер.

Поки одні техгіганти будують супутники для інтернету, інші готують для них «мізки». Наприклад, Amazon планує запустити тисячі супутників для прямого зв'язку, що лише підтверджує — орбіта стає надзвичайно тісним та технологічним місцем.