Ефектне падіння: Китай втратив четверту ракету з початку року
Китайська космічна програма, яка зазвичай хизується своєю стабільністю та стахановськими темпами, знову опинилася в центрі уваги не через черговий рекорд, а через ефектне падіння. Ракета Long March 7A (Чанчжен-7A), що стартувала з космодрому Веньчан на тропічному острові Хайнань, не змогла подолати навіть двохвилинний поріг польоту. Космічні перегони вимагають жертв, і цього разу жертвою став дорогий носій та його таємничий вантаж.
Приблизно на 85-й секунді польоту перша ступінь ракети вирішила, що з неї досить. Руйнування відбулося в прямому ефірі, хоча офіційні китайські медіа зазвичай намагаються ретельно фільтрувати подібні моменти. Ракета просто не змогла продовжити шлях до орбіти, перетворивши тонни палива на купу уламків, що впали в океан. Для Пекіна це вже четвертий випадок за 2026 рік, коли місія закінчується не оплесками в центрі керування, а пошуковими операціями в акваторії.
China's Long March 7A has exploded during first stage flight.https://t.co/8Ije1oeWe7 pic.twitter.com/qNa1nIYH6T
— NSF - NASASpaceflight.com (@NASASpaceflight) August 10, 2026
Секретний вантаж та технічне фіаско
Офіційні представники Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації (CASC) традиційно небагатослівні. Про характер корисного навантаження інформації немає, що в перекладі з дипломатичної мови на людську зазвичай означає військове призначення. Аналітики припускають, що під обтікачем міг бути супутник оптичної розвідки або новий пристрій для забезпечення секретного зв'язку.
Long March 7A — це триступенева ракета середнього класу, яка є важливою частиною стратегії Китаю щодо виведення важких супутників на геоперехідну орбіту. Вона працює на відносно екологічному паливі — рідкому кисні та гасі. Проте навіть перехід на сучасні компоненти не рятує від помилок у проєктуванні чи збиранні, які призводять до аварій на ранніх стадіях запуску.
Системна криза чи просто невдача?
Попередня аварія в китайській космічній програмі сталася у квітні, і нинішній інцидент лише підтверджує, що в конвеєрному виробництві ракет щось зламалося. Коли країна намагається запускати апарати ледь не щотижня, контроль якості неминуче страждає. Поки міжнародні експерти намагаються проаналізувати телеметрію, китайські інженери готують звіти, які, ймовірно, знову спишуть усе на прикру випадковість.
Поки Китай бореться з гравітацією, інші гравці намагаються діяти обережніше. Наприклад, Європа офіційно утвердила амбіційний IRIS², що має стати відповіддю мережі Starlink. Брюссель робить ставку на стабільність, сподіваючись уникнути подібних «феєрверків» на старті своєї нової супутникової системи.