Дихайте глибше: вчені підрахували, коли на Землі закінчиться кисень
Поки ми переймаємося підвищенням температури на пару градусів до кінця століття, вчені дивляться в корінь — і в дуже далеке майбутнє. Нове моделювання показує, що через мільярд років наша атмосфера просто «вимкне» режим життєзабезпечення для складних організмів. Спойлер: дерева нам не допоможуть.
Сонце як головний шкідник
Дослідження, яке провели Кадзумі Одзакі (Kazumi Ozaki) з Університету Тохо та Крістофер Рейнхард (Christopher Reinhard) з Технологічного інституту Джорджії, опубліковане в журналі Nature Geoscience, малює доволі похмуру перспективу. Головним винуватцем майбутньої катастрофи стане Сонце.
У міру старіння наша зірка стає яскравішою. Це не просто зробить засмагу небезпечнішою, а радикально змінить клімат та порушить звичний баланс глобального вуглецевого циклу. Вчені провели понад 400 тисяч симуляцій із різними початковими умовами, і результат виявився невтішним: сонячна активність призведе до поступового зниження вмісту вуглекислого газу (CO2) в атмосфері.
Пастка для фотосинтезу
Сьогодні CO2 вважають головним злом через глобальне потепління, проте для рослин це критично необхідна сировина. Через мільярд років його концентрація впаде настільки низько, що фотосинтез стане суттєво менш ефективним. Рослини почнуть виробляти все менше кисню, що зрештою призведе до ланцюгової реакції.
Згідно з моделюванням, цей процес завершиться різкою фазою деоксигенації. Вміст кисню в атмосфері впаде до критичних значень значно швидше, ніж вважалося раніше. Якщо раніше вчені прогнозували колапс через два мільярди років, то нові дані скорочують цей термін удвічі.
Повернення до епохи бактерій
Після зникнення кисню Земля стане схожою на саму себе до Великої кисневої події, яка відбулася близько 2.4–2.5 млрд років тому. В атмосфері залишиться мізерна кількість кисню та вуглекислого газу, зате зросте вміст метану. Озоновий шар, який тримається на молекулярному кисні, просто випарується.
Для людей та тварин це означає кінець історії. Проте сама планета не стане стерильною. У новому-старому середовищі зможуть вижити анаеробні мікроорганізми, яким кисень для життя не потрібен. Ми просто повернемося до стану гігантської чашки Петрі, де домінуватимуть найпростіші форми життя.
Поки вчені вивчають межі виживання біосфери, людство вже замислюється про альтернативні майданчики для життя. Зокрема, місячна «парковка» та геополітика стають дедалі важливішими, оскільки NASA намагається випередити конкурентів у освоєнні супутника, що може стати першим кроком до виходу за межі земної атмосфери.