Сонячний ляпас для Марса: як спалах 2024 року ледь не «здув» атмосферу планети
Марс — це не лише мрія Ілона Маска (Elon Musk) про нову домівку, а й досить незахищене місце, коли Сонце вирішує проявити характер. У травні 2024 року наша зірка видала таку серію спалахів, що Марсу дісталося значно сильніше, ніж Землі. Поки ми спостерігали за полярним сяйвом у незвичних широтах, європейські зонди на орбіті Червоної планети фіксували аномалії, які змусили вчених переглянути прогнози щодо виживання майбутніх колоністів.
Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало звіт, згідно з яким травнева сонячна активність стала найпотужнішою за останні двадцять років спостережень. Зонди Mars Express та ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO) опинилися в епіцентрі подій всього за 10 хвилин після початку бурі. Це дозволило отримати унікальні дані про те, як сонячний вітер взаємодіє з тонкою атмосферою планети, яка не має глобального магнітного поля для захисту.
Електронний шторм та іоносферний хаос
Прилади на борту апаратів зафіксували різке зростання кількості високоенергетичних електронів. В іоносфері Марса на висоті 110 км їхня концентрація підскочила на 45%, а на висоті 130 км — на приголомшливі 278%. Фактично щільність заряджених частинок зросла майже втричі, що перетворило верхні шари атмосфери на справжню «електричну ковдру».
Така «накачка» енергією — це не просто цифри в звітах. Для Марса це означає прискорену втрату атмосфери. Оскільки гравітація планети слабка, а магнітний щит відсутній, сонячна енергія буквально «видуває» гази та залишки води у відкритий космос. Кожен подібний спалах робить планету ще більш сухою та мертвою, ніж вона була до цього.
Як орбітальні апарати ЄКА на Марсі використовують радіопокриття. Ілюстрація: ESA
Радіаційний душ та засліплені радари
Для техніки та майбутніх астронавтів новини теж невтішні. За 68 годин активної фази сонячної бурі апарат TGO отримав дозу радіації, яку в звичайних умовах він накопичує за 200 днів. Це серйозний дзвіночок для тих, хто планує пілотовані місії: без потужного екранування сонячний спалах може стати фатальним для екіпажу ще до посадки на поверхню.
Окрім біологічної загрози, виникли проблеми з навігацією. Насичена електронами іоносфера почала відбивати та викривляти радіосигнали. Це створило значні перешкоди для радарів, зокрема для приладу MARSIS на борту Mars Express. У реальних умовах посадки або стикування на орбіті таке «засліплення» може призвести до втрати зв'язку з Землею або критичних помилок у роботі систем автоматики.
Для науковців ці дані — безцінний матеріал для вивчення еволюції планет. Для нас — чергове нагадування, що космос є ворожим середовищем, де Сонце може за кілька годин перекреслити плани багатомільярдних місій. Проблеми зі зв'язком у таких умовах змушують шукати альтернативи радіохвилям, наприклад, лазери замість радіо, які можуть стати основою стабільного космічного інтернету.
