Марсіанський нікель: Perseverance знайшов у кратері Єзеро породи, схожі на «колиску життя»
Марсохід Perseverance продовжує свою місію в кратері Єзеро (Jezero), та останні новини з Червоної планети змушують астробіологів нервово потирати руки. У регіоні під назвою Неретва (Neretva) пристрій виявив аномально високі концентрації нікелю. У деяких зразках вміст металу сягає 1.1% за масою — це абсолютний рекорд за весь час безпосередніх досліджень марсіанських корінних порід.
Нікель був виявлений у 32 зі 126 досліджених каменів за допомогою інструмента SuperCam. Найцікавіше тут не сам факт наявності металу, а його контекст. Найвищі показники зафіксовані у дрібнозернистих осадових породах, які тісно пов'язані із залізовмісними сульфідами та продуктами їхнього вивітрювання. Для геологів це виглядає знайомо, адже подібна структура притаманна земному піриту.
Аналогія з древньою Землею
Чому науковці так збуджені через звичайний метал? Річ у тім, що геохімія та зовнішній вигляд цих залізовмісних сульфідів напрочуд схожі на породи, що формувалися на Землі в архейську та палеопротерозойську ери. На нашій планеті ці процеси відбувалися за активної участі мікроорганізмів. Нікель є ключовим елементом для багатьох древніх метаболічних шляхів, зокрема для ферментів, що забезпечували життєдіяльність перших земних мешканців.
Важливо розуміти, що ділянки з високим вмістом нікелю розташовані поруч із зонами, де раніше були зафіксовані органічні речовини та відновлена сірка. Таке «сусідство» натякає на складну хімічну історію регіону, яка цілком могла підтримувати життя мільярди років тому.
Докази чи просто збіг?
Вчені з Лабораторії реактивного руху (JPL) наголошують: це не прямий доказ існування марсіанської біології. Проте це вказує на те, що умови в кратері Єзеро були набагато складнішими та гостиннішими, ніж ми могли собі уявити. Геологічна структура порід свідчить про інтенсивну взаємодію води та мінералів, що є базовим рецептом для виникнення життя.
Остаточну відповідь ми отримаємо лише після того, як зразки, які Персеверанс вже дбайливо упакував у контейнери, потраплять до земних лабораторій. Місія з доставки марсіанського ґрунту на Землю залишається пріоритетом, адже тільки надточне обладнання зможе розрізнити результати чистої хімії від слідів древньої життєдіяльності.
Поки NASA готує майбутні місії на Марс, вони також не забувають про наш природний супутник. Нещодавно стало відомо, що NASA звузило список місць для висадки астронавтів, що є важливим кроком у програмі Артеміда (Artemis).
