Редакційна політика доброчесності

Цей текст створено редакцією gg на користь своїх читачів за партнерської підтримки рекламодавця — компанії Xiaomi. Рекламодавець жодним чином не впливає на думку редакції, але зацікавлений у тому, щоб ви більше дізналися про можливості камери смартфона Xiaomi 11T Pro.

Сьогодні вже не потрібно брати з собою в поїздку окремий фотоапарат, щоб відзняти всі пам'ятки - достатньо камери в смартфоні, можливості яких дозволяють робити вражаючі знімки та відеоролики. Подорожуйте частіше, робіть більше знімків, використовуйте додаткові режими та фільтри камер смартфонів та насолоджуйтесь життям.

Супутник, Місяцехід та орбітальна станція в натуральну величину: фоторепортаж із Житомирського музею космонавтики

Автор: Технослав Бергамот | 28 січня 2022, 15:00
Супутник, Місяцехід та орбітальна станція в натуральну величину: фоторепортаж із Житомирського музею космонавтики

Цією публікацією редакція gg відкриває цикл щомісячних фоторепортажів з музеїв техніки, на які багата наша країна, та які незаслужено позбавлені уваги аудиторії. Ми віримо, що музеї техніки є тими місцями сили, які живлять допитливість до техніки у нового покоління, при цьому можуть бути цікавими не лише школярам та студентам. І цей цикл відкриває репортаж з унікального музею космонавтики, створеного у Житомирі, на батьківщині видатного українця – конструктора Сергія Корольова.

Національний музей космонавтики імені С.П. Корольова

Сайт: cosmosmuseum.info

Адреса: Житомир, вул. Дмитрівська, 2 (карти Google )

Телефон: (0412) 47-26-27, (068) 42 02 044

Ціна квитка: 50 грн (дитячий 30 грн), екскурсовод – 120 грн (дитяча екскурсія – 60 грн)

Оплата карткою: є

Сам музей розташований на тихій вуличці, місце обрано не випадково - через дорогу знаходиться будинок-музей Корольова, де він прожив перші 2.5 роки свого життя. По суті, в Житомирі Корольов більше ніколи й не жив, він з матір'ю переїхав до Ніжина, потім була Одеса, Київ, Москва. Що нітрохи не заважає Житомиру по праву пишатися своїм великим земляком та організувати чудовий музей космонавтики у місті, яке не має відношення до космонавтики. Це прекрасний приклад того, як можна і потрібно пишатися своєю історією та зберігати її для нащадків. Ліворуч та праворуч від будівлі музею встановлено по ракеті. Біля однієї з них розташувалося погруддя Корольову. 

Всередині музею лише одна зала з експозицією (взагалі, за словами екскурсовода, спочатку планували побудувати просто ангар для космічної техніки, але поступово експонатів стало забагато), і в ньому напівтемрява, яка викликала в мене побоювання, що камера смартфона не впорається з такою зйомкою — світла мало, а ті джерела світла, що є, точкові та ще й різнокольорові.

Біля входу стоїть рідинний ракетний двигун РД-214 першого ступеня ракетоносія "Космос". Його висота майже 2.5 метра і працює він перші дві хвилини польоту ракети.

Серед фотографій перших тварин, відправлених у космос (собаки Лайка, Білка та Стрілка, а також шимпанзе, відправлений США) було цікаво побачити французьку кішку Фелісетт. Її відправили 18 жовтня 1963 року на висоту 160 кілометрів. Але кішка виявила під час польоту сильне занепокоєння, тому більше котів у космос не запускали. До речі, шимпанзе під час польоту також дуже нервували, а от собаки поводилися, за словами екскурсовода, спокійніше.

Під стелею висить макет у натуральну величину першого штучного супутника Землі. Офіційно він так і називався. Супутник-1. Він був запущений на орбіту 4 жовтня 1957 року за допомогою ракети, створеної на базі міжконтинентальної двоступінчастої Р-7. Попри те, що Корольов, зі зрозумілих причин, насамперед працював над військовим застосуванням ракет, його мрією було дослідження космосу.

Окрема експозиція з макетами ракет, створених у різний час у різних країнах. Масштаби макетів відрізняються (є 1:100, є 1:50), тому порівняти їх візуально не можна, але подивитися цікаво. Є там і макет ракетоносія «Днепр», створеного КБ «Південне» у Дніпрі. Це конверсійний варіант міжконтинентальної балістичної ракети Р-36М  (за класифікацією НАТО SS-18 Satan).

Вздовж однієї зі стін експозиції встановлена конструкція, що імітує Центр Управління Польотами. Історичної цінності вона не має, але антураж музею вона, безперечно, додає.

Звучить дивно, але в музеї є частки місячного ґрунту. Розміщені вони в окремій колбі, поруч із глобусом Місяця, на якому відмічені всі місця посадок місячних експедицій СРСР, США та Китаю. На сам ґрунт можна подивитися через збільшувальне скло — насправді там лише 18 піщинок загальною вагою 9 міліграмів. До їхнього складу входять шлаки, аглютинати (породи, що утворилися в результаті спікання вулканічних шлаків, які не затверділи), габро, скло, піроксени. Прям не музей, а рай для геолога-початківця — можна одним махом вивчити купу нових слів і понять.

Один із найбільш вражаючих експонатів музею – макет Місяцехода-2 у натуральну величину. Оригінал важить 836 кілограмів, що на Місяці вже у декілька разів менше. Цікаво, що макет не стоїть на підлозі, а підвішений на невеликій висоті – все через конструкцію коліс, спиці яких просто не витримають вагу Місяцехода на Землі.

Макет у масштабі 1:1 спускового апарату космічного корабля «Восток», на якому літав Гагарін та перші радянські космонавти. Як сказав екскурсовод, перші спускові апарати не дозволяли садити космонавтів на Землю, вони катапультувались на висоті 7 кілометрів. Люк біля макета відкритий, можна зазирнути всередину — там знаходиться манекен у скафандрі, і можна розглянути космічне обладнання з 60-х років попереднього століття.

А це пряма наочна інструкція для Ілона, нашого, Маска. Схема польоту на Марс. Як то кажуть, нічого не зрозуміло (насправді ні), але дуже цікаво.

Ще один експонат, який здатний прикрасити експозицію будь-якого музею у світі — макет у натуральну величину пілотованого космічного корабля «Союз». Він висить під стелею і близько його розглянути не можна, але побачити цю красу наживо на власні очі просто безцінно.

Ось невелике відео із «Союзом», зняте у напівтемряві музею.

Ще одне відео з цікавим кіноефектом «Паралельний світ», який доступний користувачам нових смартфонів Xiaomi «з коробки».

А це вже реальний скафандр (він називається аварійно-рятувальний) льотчика-космонавта Юрія Артюхіна. Можна подивитись деталі, якщо підійти ближче.

Ще один макет – орбітальний відсік космічного корабля «Союз». На відміну від макета під стелею, в нього можна зазирнути, хоча під таким кутом зору мало що видно — робоча панель, якийсь важіль та портрет Гагаріна.

А це вже не макет, а справжній посадковий модуль «Союз-27», що побував у космосі! Його можна оглянути та відфотографувати з усіх боків. З усіма його автентичними написами на корпусі та автографами космонавтів.

Можна заглянути всередину та подивитися на допотопні елементи управління, потужні важелі та кнопки. І відчути яким міг бути вид з ілюмінатора.

Можна помацати руками корпус, який побував на орбіті. На ньому залишилися сліди входження до атмосфери. І можна зазирнути всередину ілюмінатора, немов із космосу. Неймовірні відчуття.

Поряд із посадковим модулем встановлене крісло. Такі крісла індивідуально підганялися під конкретного космонавта.

Під стелею є ще кілька макетів супутників, найпотужніший з яких — Ореол-3, також розроблений КБ «Південне» у Дніпрі Він полетів на орбіту 21 вересня 1981 року.

Ще кілька макетів супутників різних форм та модифікацій.

Наприкінці експозиції є зона для селфі. Я також не втримався.

Зрештою, в музеї можна купити окремий квиток на додатковий атракціон – імітацію польоту на орбіті. Коштує це задоволення 60 гривень, політ зі співробітником музею займає 15 хвилин. Але на нього може бути черга, час очікування можна витратити на другу експозицію музею – будинок Корольових.

Будинок-музей Корольова

У будинку-музею Корольова мало техніки, його експозиція присвячена сім'ї та самому Сергію Корольову. Сім'я знімала лише половину будинку, але музей займає всю будівлю.

На фасаді музею є пам'ятна гранітна табличка.

Окрім історії сім'ї Сергія Корольова в музеї можна дізнатися про безліч цікавих речей з його біографії. Наприклад, Корольов не просто був конструктором — у молодості він захоплювався авіацією, сам будував планери, на яких брав участь у змаганнях. І був пілотом літаків, коли вони були зовсім примітивними.

Це та сама ракета ГІРД-09, відома нам за хрестоматіями, з якої почався шлях Корольова як конструктора ракет.

А цей експонат для мене виявився справжнім відкриттям — перед вами макет у масштабі 1:5 крилатої ракети 212 Корольова, розробленої в період з 1936 по 1938 рік. Вона проєктувалася у військових цілях, запускалася з ракетних санчат завдовжки 30-60 метрів і летіла на відстань до 80 кілометрів. Раніше я вважав, що подібні штуки з'явилися лише у 40-ті роки у Вернера фон Брауна.

У музеї є окремий стенд із фотографіями того періоду в житті Корольова.

Ще в музеї є особисті речі Сергія Корольова, якими він користувався. Фотоапарат Agfa, компас, бритва із механічним заводом.

Незважаючи на те, що друга експозиція музею містить мінімум техніки, я все одно рекомендував би брати екскурсовода і для неї. Взагалі Житомирський музей космонавтики перевершує всі очікування, його варто відвідати всім, хто цікавиться історією досліджень Космосу.

Усі фото та відео зняті камерою смартфона Xiaomi 11T Pro

Xiaomi 11T Pro

Топовий процесор Snapdragon 888 та швидка зарядка за 20 хвилин

Флагманський смартфон Xiaomi з чудовим балансом технічних можливостей та ціни. Відрізняється швидкою зарядкою (120-ватний зарядний пристрій входить у комплект поставки), акумулятором ємністю 5 000 мА-год та дизайном модуля з камерами (108 МП + 8 МП + 5 МП), що надає схожість із кінопроектором. Цей смартфон має 120-герцевий 6.67-дюймовий AMOLED-дисплей із захисним склом Gorilla Victus, роздільною здатністю 2400x1080 пікселів, а також підтримкою HDR10+ та Dolby Vision. Крім стандартної версії з 8 ГБ ОЗУ, є модифікація з 12 ГБ.

бестселер

Для тих, хто хоче знати більше

Українська версія gg виходить за підтримки MasterCard
Читайте gg українською у Telegram