Мізки в серверній: Cortical Labs будує перші у світі біологічні дата-центри
Поки NVIDIA та AMD змагаються у тому, чий графічний прискорювач швидше розплавить розетку, австралійський стартап Cortical Labs вирішив піти шляхом еволюції. Буквально. Компанія, яка свого часу змусила групу нейронів у чашці Петрі грати в Pong, оголосила про будівництво двох «біологічних дата-центрів» — у Мельбурні та Сингапурі. Замість звичних стійок із GPU-монстрами тут працюватимуть живі людські клітини.
Нейрони замість кремнієвих транзисторів
В основі проекту лежить пристрій CL1. Це не класичний процесор у звичному розумінні, а гібридна система, де на мультиелектродному масиві вирощено близько 200 000 людських нейронів. Технологія працює за принципом зворотного зв'язку: чип стимулює нейрони електричними сигналами, а їхня реакція фіксується та інтерпретується як результат обчислень. Раніше Cortical Labs вже довели життєздатність концепції, навчивши таку систему базовим ігровим механікам.
Головна перевага «мокрих» обчислень — неймовірна енергоефективність. Генеральний директор компанії Хон Вен Чонг (Hon Weng Chong) стверджує, що один такий процесор споживає менше енергії, ніж звичайний калькулятор. На тлі сучасних центрів обробки даних, що потребують гігават електроенергії для навчання нейромереж, біологічний підхід виглядає як спроба врятувати планету від теплової смерті. Нейрони від природи оптимізовані для паралельних обчислень та розпізнавання патернів, витрачаючи на це мінімум ресурсів.
Масштабування та плани на майбутнє
Наразі проект перебуває на стадії розгортання прототипів. У Мельбурні будується центр, розрахований на 120 пристроїв CL1. Сингапурський майданчик, створений у партнерстві з Національним університетом Сингапуру, поки що обмежиться 20 чипами. Проте амбіції стартапу набагато ширші: у планах масштабування до 1000 біочипів та інтеграція в комерційну інфраструктуру компанії DayOne.
Звісно, до заміни ChatGPT на «мізки в банці» ще далеко. Технологія перебуває на ранньому етапі, і її реальна продуктивність у складних задачах — велике питання. Окрім технічних викликів, стартапу доведеться зіткнутися з етичними дискусіями, хоча клітини вирощуються зі стовбурових ліній, а не вилучаються у донорів. Поки що це виглядає як сміливий експеримент, що має шанси перетворити біокомп’ютинг із наукової фантастики на нішеве рішення для специфічних типів обчислень.
Поки біологічні системи лише готуються до виходу на масовий ринок, традиційне залізо продовжує еволюціонувати звичним шляхом. Тим, хто поки не готовий довірити свої дані нейронам, варто звернути увагу на лінійку процесорів Intel Core Ultra 200S Plus, яка пропонує прискорену архітектуру Arrow Lake для настільних ПК.