Огляд Sony PlayStation Classic: квиток в дитинство

Виробники час від часу люблять будити в користувачах ностальгічні почуття. Особливо це стосується ігрових гігантів, як у сенсі ігор, так і консолей. Не дарма ж регулярно виходять рімейки класичних ігор та консолей. Однією з таких "машин часу" стала і консоль Sony PlayStation Classic, що нещодавно з'явилася в продажу. Публіка її сприйняла неоднозначно, на що є цілком реальні причини. Але редакція gg вирішила самостійно познайомитися з нею та оцінити, що вийшло добре, а що не дуже.

Чим цікава Sony PlayStation Classic?

Оригінальна ігрова консоль Sony PlayStation вийшла у 1994 році в Японії, а у 1995 році - у США та Європі. Напевно серед читачів є колишні власники, а у когось може і залишилася оригінальна з тих часів. У нас власників було не дуже багато, але була епоха комп'ютерних клубів, де були Sony PlayStation. Ми з друзями регулярно там вбивали багато часу, "рубалися" в Tekken 3, WWF SmackDown! 2 і так далі. Sony PlayStation Classic - це візуально зменшена в розмірі копія найпершої, оригінальної PS із HDMI-виходом, двома провідними USB-геймпадами оригінальної конструкції (без стіків) та з 20 встановленими іграми.

Що в коробці?

Консоль поставляється в коробці середніх розмірів з великою кількістю красивою поліграфії: зображенням самої консолі, списком встановлених ігор, характеристиками і так далі. В комплекті - сама консоль, два класичних дротових USB-контролера, кабель micro-USB для живлення, HDMI-кабель та документація. Що цікаво, живиться консоль від джерела живлення на 5В з силою струму в 1А, його в комплекті немає. Судячи з інформації в мережі, вкрай бажано знайти саме такий БЖ, інакше можуть виникнути деякі проблеми. Я знайшов БЖ від старого HTC Desire S, він підійшов відмінно: 

Як виглядає Sony PlayStation Classic?

Sony PlayStation Classic - зменшена копія своєї попередниці. Форма, конструкція, колір і сам пластик максимально близькі до оригіналу, але розміри менше на 45%. Вона дійсно дуже компактна, її значно легше взяти з собою у гості, ніж, наприклад, актуальну PlayStation 4.

Світлодіод та кнопки на тих самих місцях, всі три функціонують, декоративною стала лише кришка оптичного приводу. В ньому просто немає необхідності. Призначення кнопок трохи змінилося. Кнопка живлення залишилася без змін, кнопка Reset повертає в головне меню вибору гри, а Open тепер відповідає за перемикання віртуальних образів дисків там, де це необхідно (деякі ігри виходили на декількох дисках):

Ззаду розташувалися HDMI-вихід та MicroUSB для підключення живлення. Може здатися, що ліворуч - кришка, яку можна відкрити, але це не так. Це - виключно декоративний елемент. В оригінальній PS1 під нею був порт Parallel I/O, який прибрали у пізніших ревізіях:

Спереду - два USB-роз'єми для підключення геймпадов. Вони також стилізовані під оригінальні пропрієтарні, над ними - декоративні псевдороз'єми для карт пам'яті, в яких зараз також немає потреби:

На нижній частині консолі - перфорація для охолодження, наклейка з технічною інформацією, чотири ніжки та п'ять гвинтів. Відкрити консоль не проблема, при бажанні:

Геймпади саме такого світло-сірого кольору, зроблені у вигляді оригінальних, найперших варіантів без аналогових стіків. Візуально, за вагою і відчуттям дійсно дуже близькі до оригінальних. Вони дротові, коннектори USB також постаралися зробити такими, як в PS1:

З естетичної точки зору, Sony PlayStation Classic вийшла на відмінно: викликає характерні ностальгічні емоції, при цьому компактна і не займає багато місця.

Як це все влаштовано?

Всередині Sony PlayStation Classic встановлено досить скромне "залізо" за мірками нинішніх смартфонів. Начинка близька швидше до TV-приставок на Android. Це - 64-бітний чотириядерний процесор MediaTek MT8167A, який сама MediaTek позиціонувала, як енергоефективне рішення для планшетів. Процесор включає в себе чотири ядра ARM Cortex-A35 з частотою до 1,5 ГГц та графічний прискорювач PowerVR GE8300. Оперативної пам'яті - 1 ГБ DDR3-1866, вбудованої - 16 ГБ eMMC 5, звук - MediaTek MT6392A. Процесор підтримує вивід відео у 1080p до 60 FPS. Формально начинки більше, ніж достатньо, враховуючи, що Sony PlayStation Classic виводить гри у 720p або 480p.

Програмно ще цікавіше: використовується безкоштовний емулятор з відкритим вихідним кодом PCSX. Він не був першим, подібних рішень було кілька свого часу. Перша версія PCSX вийшла у 2000-му році. Колись Sony боролася з емуляторами, але, як бачимо, ситуація кардинально змінилася. Таке рішення не ідеальне, але цілком життєздатне. Інтерфейс і меню прості та зрозумілі:

У що пограти та як по відчуттях?

Заглиблюватися в особливості та причини немає сенсу, але є підозра, що набір вбудованих ігор обумовлений ліцензійними угодами, відрахуваннями, правами на інтелектуальну власність і так далі. Кінцевому споживачеві ці всі юридичні особливості просто нецікаві. Загалом, список доступних ігор вийшов суперечливим. Є як хіти тих років, так і відверто прохідні тайтли (включаючи раніше невідомі мені):

• Battle Arena Toshinden - один з перших 3D-файтингов, свого часу на ПК багато часу було мною витрачено на нього
• Cool Boarders 2 - покатушки на сноуборді, хотілося б 4-у частину, яка також вийшла на PS1
• Destruction Derby - гонки на виживання (знову ж таки, хотілося б Destruction Derby 2)
• Final Fantasy VII - представник культової лінійки, коментарі не потрібні
• GTA - перша частина культової лінійки, що не потребує презентації
• Intelligent Qube - дивна, але цікава головоломка
• Jumping Flash - 3D-платформер від першої особи
• Metal Gear Solid  - ще одна легендарна гра
• Mr. Driller - щось з численних варіацій на тему знищення n-кубиків одного кольору в ряд
• Oddworld: Abe's Oddysee - класичний платформер
• Rayman - ще один легендарний платформер
• Resident Evil: Directors Cut - дещо поліпшена і допрацьована версія першої частини франшизи
• Revelations: Persona - японська рольова гра у дещо обрізаному вигляді
• R4: Ridge Racer Type 4  - непогані аркадні гонки
• Super Puzzle Fighter II Turbo - цікава "вбивалка" часу у вигляді суміші файтинга та головоломки
• Syphon Filter - цікавий стелс/шутер від 3-ї особи, для якого явно не вистачає стіків
• Tekken 3 - легендарний файтинг, комбо з якого пальці пам'ятають й досі
• Tom Clancy's Rainbow Six - шутер від першої особи, якому у випадку Sony PlayStation Classic також не вистачає стіків для комфортної гри
• Twisted Metal - гонки на виживання зі стріляниною. Дивно, що вибір припав на першу частину, враховуючи, що на PS1 всього вийшло 5 штук

Серед завантажених ігор є версії для різних регіонів (PAL та NTSC), що в сумі з відкритим безкоштовним емулятором та платформою MediaTek виливається у певні проблеми з продуктивністю. Насправді, всі ігри іграбельні, але в деяких відчувається просідання FPS. Наприклад, в Tekken 3. Незважаючи на це, ефект "залипання" та ностальгії присутній: при першому ж включенні ми з друзями не помітили, як "залипнули" в GTA та Tekken 3 на кілька годин. Відповідно, з основним своїм завданням PlayStation Classic впорався. Чого мені дуже не вистачало - це Fighting Force, Tony Hawk's Pro Skater 2, Mortal Kombat, WWF SmackDown! 2, Road Rash 3D, Bio FREAKS, Crash Bandicoot та банальної Need for Speed. Ну і все ж дивне рішення із шутерами: вони є, а геймпадов зі стиками немає. Без стіків грати у шутери - біль.

Що ще можна зробити?

Вищезазначені нюанси дещо засмутили користувачів у мережі і умільці практично одразу після виходу почали намагатися "зламати" Sony PlayStation Classic. У цьому розділі ми не будемо викладати інструкції по зламу консолі, додаванню нових ігор і так далі. На це можна виділити окремий матеріал. Плюс в мережі є величезна кількість інструкцій на цю тему, використовувати Google всі вміють. Ми обмежимося розповіддю про те, що на даний момент вже реально працює і що можна додати в свою PlayStation Classic. Можливість щодо простого апгрейда є завдяки використанню Open Source ПЗ та стандартної, поширеної платформи, яка використовується в Android-планшетах. Нагадуємо, описані нижче маніпуляції ви робите на свій страх і ризик!

• Запуск інших ігор з флешок можливий завдяки BleemSync (був такий емулятор PS1 під назвою Bleem!). Для цього потрібна флешка, яка відформатована у FAT32 і названа SONY (працює не будь-яка, бажано USB 2.0, хоча це не є достатньою умовою працездатності), інтернет та трохи вільного часу якщо бібліотека ігор на флешці створюється вручну. Зараз вже є готові архіви, які просто потрібно скопіювати на флешку.
• З першого пункту випливає цілком логічне запитання: другий USB зайнятий флешкою, як же грати удвох? Відповідь: USB-хаб в перший USB-порт. Знову ж таки, "заводиться" не кожен.
• Є можливість підключити по кабелю DualShock 4 (потрібен BleemSync).
• Є можливість підлаштувати графіку у налаштуваннях емулятора (і це дійсно у багатьох випадках відчутно допомагає).
• Є можливість зайти в меню налаштувань емулятора підключивши клавіатуру. Цей момент виявили практично одразу. Але, знову ж таки, працює далеко не з кожною клавіатурою.

Можливо щось забув, але вже і цього достатньо для того, щоб відчутно "прокачати" свою Sony PlayStation Classic та встановити улюблені ігри дитинства.

У сухому залишку

Самий по собі задум випуску Sony PlayStation Classic - це чудово і правильно. Реалізація ж вийшла небездоганною. З одного боку, консоль отримала класичний, улюблений усіма ностальгічний дизайн, але в більш компактному, придатному для транспортування корпусі. У комплекті одразу є 2 геймпади, що тішить. Та й в цілому, з основною своєю метою пробудити ностальгічні спогади вона відмінно справляється. З іншого боку, трохи псує враження суперечливий набір ігор "з коробки", проблеми з продуктивністю у деяких іграх та геймпади без стіків. Але ці моменти цілком можна підправити своїми руками та завантажити свої улюблені ігри. Sony PlayStation Classic - дуже непогане естетичне доповнення до домашньої колекції консолей, яке не лише тішить око своїм дизайном, а й дозволяє згадати молодість та пограти в старі ігри з друзями. Зараз консоль продається за 2000 грн, що робить її ще й цікавим варіантом подарунка для геймера.

5 причин купити Sony PlayStation Classic:

• улюблений усіма класичний дизайн;
• компактні розміри;
• 2 геймпада в комплекті;
• ви хочете зробити собі чи другу-геймеру прикольний подарунок;
• можливість грати в інші ігри на свій розсуд (неофіційно).

3 причини не купувати Sony PlayStation Classic:

• суперечливий набір попередньо встановлених ігор;
• проблеми із продуктивністю в деяких іграх;
• геймпади без стіків.

Для тих, що хоче знати більше:

• Огляд Jagged Alliance: Rage! - чи не цього ми чекали від покрокової тактики
• Огляд Mutant Year Zero: Road to Eden - затишний покроковий постапокаліпсіс