Навіщо Україні гіперлуп та чому у літаючих електротаксі немає шансів: 5 несподіваних фактів про розвиток транспорту
Коли світ відмовиться від викопного палива та що буде замість нього? Коли затор з Борщагівки до центру можна буде оминути на літаючому таксі? Коли настане ера безпілотників, і більше не потрібно буде давати хабар за здачу іспиту на права або слухати думку таксиста щодо геополітики та макроекономіки? Чи є шанс у гіперлупа Київ-Залізний порт? Відповіді на ці та інші питання допомагає знайти нове дослідження автомобільної галузі інвестиційної компанії GS Capital. Його нещодавно презентував у Києві Віталій Голомб - експерт у сфері інвестицій, ментор та лектор у кращих університетах світу. gg розповідає про п'ять найнесподіваніших фактів з виступу експерта.
Для тих, хто хоче знати більше
Віталій Голомб більше 20 років працює у сфері венчурних інвестицій. Зараз він керуючий партнер GS Capital (інвестиційна компанія, яка базується у США), член наглядової ради в UVCA - Українській асоціації венчурного капіталу, екс-співробітник HP Ventures, ментор акселератора 500 Startups та автор книги Accelarated Startup. Здобув освіту в UC Berkeley, читає лекції у Стенфорді, UC Berkeley, St Mary's та інших університетах світу, а також акселеративних програмах у США, Європі та Азії.
Революція у транспорті ближче і далі, ніж здається
Цей графік показує ступінь розвитку тих чи інших технологій та готовність ринку до них. Дивно, але ринок уже готовий до беспилотників, однак технології - все ніяк. Істотні зміни вже відбуваються у сфері індустріальних роботів, електрокарів (та іншого електричного транспорту), і навіть у mobility-as-a-service (взяти на прокат автомобіль, велосипед або інший персональний транспорт уже простіше простого, розвиваються сервіси передплати). У той же час 3D-друк, який вже дозрів, як технологія, або системи інфотеймент вже готові, але ринкові вони наразі не цікаві.
Безпілотники будуть масовими років через 30
Припиняти ставити оцінки водіям в Uber чи Uklon та лаятися з ними за решту ще зарано, а навички водіння стануть у нагоді не лише вам, але й вашим дітям і, можливо, онукам. Хоча перші безпілотні автомобілі та вантажівки вже вийшли на дороги деяких розвинених країн, технологія стане мейнстрімом у 2050-х.
За 10 років нас чекає фаза early adoption - тобто одиниці транспорту з'являться на дорогах, почнуться зміни у бізнесі автовиробників, у сервісному ландшафті та в ланцюжках поставок.
Зараз топ країн за ступенем готовності до безпілотних технологій виглядає так.
Нідерланди дуже поспішають, тому що хочуть якомога швидше запустити на завантажені траси понад 100 вантажівок для доставки вантажів. Сінгапур готує тестову зону для безпілотного транспорту, зі світлофорами, зупинками тощо. А Швеція дозволила тестувати безпілотний транспорт у себе, зокрема, невеликі безпілотні автомобілі. Також країна планує запустити безпілотні таксі вже цього року. До речі, Китай, якого немає в топі рейтингу, теж планує запуск безпілотних роботизованих таксі. Місцевий аналог Uber під назвою Didi запустить на дороги 30 машин з автопілотом 4-го рівня вже цьогоріч.
Безпілотні електричні таксі не злетять. У прямому сенсі слова
Uber спить і бачить, як відмовиться від послуг водіїв, на оплату гонорарів яким йде 70% прибутку компанії (а у Каліфорнії її взагалі хочуть змусити платити податки та страхування, як за співробітників). Причому амбіції Uber не закінчуються на землі. Наступного року вона планує запустити тестування літаючих безпілотних таксі у трьох містах світу. В 2023-му - комерціалізувати. Але якщо хтось думає, що завтра настане ера безпілотних літаючих таксі, і ми прокинемося з картинкою за вікном, як у "П'ятому елементі", то він помиляється. Цього не буде.
Зараз у світі використовується радарна технологія контролю за польотами. Їй вже 80-років. Щоб заселити небо десятками тисяч літаючих таксі, потрібен повністю автоматизований GPS-моніторинг. Це означає, що потрібно змінити всю індустрію. Якщо навіть втрата декількох літаків за останній час не переконала компанії переходити на GPS, значить, це занадто дорого та/або складно.
Можливо, з'явиться новий вид літаючих безпілотників, щось схоже на гелікоптери, які зараз пересуваються на певній висоті та знають, де вони можуть працювати. Поки що в цій темі забагато хайпу.
Окрім великого технологічного апгрейда, є й другий вирішальний фактор. Це батарея. Tesla важить 3 тонни, 40% ваги припадає на акумулятор. Їздити по землі - це можливо. Але з таким багажем далеко не полетиш. Тому, виходячи з поточного рівня розвитку елементів живлення, найреальнішим та максимально "зеленим" рішенням може стати гібрид. Таксі будуть злітати на звичайному двигуні, а на висоті перемикатися на електричний.
Водень - дурня, графену чекати ще 10 років
Але повернемося до батареї. Останніми роками у світі був презентований водневий транспорт - автобуси, поїзди (наприклад, днями Flixbus оголосив про інвестиції в альтернативне паливо та анонсував тестування водневих моделей автобусів, до 2030 року компанія планує на 100% перейти на екологічний транспорт - прим. Редакції). Але воднева технологія теж непрактична. Водень потрібно діставати з землі, це набагато складніше, аніж генерувати електрику. Крім того, він небезпечний. Найімовірніше, від нього в результаті відмовляться з багатьох причин. Залишиться лише електрика. Більшість людей їздить не більше 30 км на день - цілком можна собі дозволити електромобіль.
Автобус Mercedes-Benz Citaro на водневих паливних елементах, джерело фото - ВікіпедіяБагато хто покладає великі надії на графен, але ера суперпровідника настане лише через покоління.
Наступне покоління елементів живлення - це твердотільні батареї. До речі, про таку перспективу розповідав у інтерв'ю gg один з розробників акумуляторів eneloop, а нині один з топ-менеджерів Panasonic Тайши Маєда ще кілька років тому. Вони будуть легшими і дешевшими у виробництві, але їх ми побачимо протягом п'яти років. А можливо і пізніше - зараз розробки стали настільки складними, що інженери весь час зривають терміни. Адже розробки ще треба довести до стану комерційного продукту.
Суперпровідники на кшталт графена будуть ще тоншими і дешевшими, та будуть швидко заряджатися. Але сьогодні ми знаходимося на відстані приблизно 10 років від цих технологій.
Окрім технологічних обмежень є ще й регуляторні. У США та ЄС регулятори дуже не люблять міняти правила. Особливо складно зміни відбуватимуться в ЄС, де беспилотникам належить літати через кілька країн. Для безпілотників потрібен буде повністю автоматизований контроль повітряного простору.
У цьому контексті наразі непогані шанси у Дубаї, де вже експериментують із транспортом майбутнього, там авіаційні влади можуть дозволити подібне переміщення. До речі, перший Hyperloop буде в Абу-Дабі, на World Expo 2020.
Замість звичного приватного і громадського транспорту буде персональний електричний та щось на кшталт гіперлупа
У транспорті є дві тенденції - розвиток мікромобільності (електросамокати, електровелосипеди та інша чортівня такого роду) і створення рішень, які дозволять людям переміщатися швидше. З точки зору екологічності вони обидві гарні. Персональний електротранспорт імовірно буде затребуваний, щоб їздити на невеликі відстані, куди пішки вже далеко, а на автомобілі нерентабельно, а для громадського транспорту далекого прямування занадто близько.
Uber, Lyft, Bolt та інші вже пропонують або працюють над тим, щоб пропонувати персональний транспорт в оренду. Всі три компанії рухаються у бік того, щоб бути єдиною точкою входу. Клієнт заходить у додаток, обирає маршрут, а додаток саме прораховує, на чому і як йому варто добиратися.
З іншого боку, для переїздів на великі відстані сьогодні інженери створюють вигідніші та швидші масові рішення, аніж машини, автобуси, поїзди тощо. Це, зокрема, Hyperloop. Такий транспорт проходить через повністю закриті тунелі. Він витрачає менше енергії, ніж генерує, і вже не такий дорогий у впровадженні. Якщо будівництво японського маглева коштувало $175 млн за кожен кілометр, то Hyperloop обійдеться у $30- $40 млн за кілометр. Hyperloop від Києва до Львова обійдеться у мільярди доларів, проте він швидко себе окупить, вважає Голомб. Навіть у такій бідній країні як Україна.
Світ дивитиметься у бік масового транспорту ще й через зміну клімату. Транспорт значно впливає на глобальне потепління. Відмова від автомобілів та впровадження Hyperloop принесе великий ефект.
Прочитати повну версію звіту можна за цим посиланням.
