Декорації проти супутника: Росія встановлює нові муляжі ЗРК С-300/400 на Далекому Сході
Росія оновлює свою «візуальну маскувальну систему» на Далекому Сході, встановлюючи нові муляжі зенітно-ракетних комплексів С-300/400. Про це свідчать останні супутникові знімки Google Earth, проаналізовані OSINT-аналітиком, відомим, як AS-22. Фото демонструють появу додаткових муляжів пускових установок біля кількох зенітних підрозділів.
Супутникові знімки з Google Earth. Ілюстрація: Twitter
Що відомо
- 1533-й гвардійський зенітний полк отримав два муляжі. Один із них, ймовірно, імітує буксирувану установку С-300, хоча відсутність радара робить його скоріше виставковим експонатом, а не інструментом обману.
- 1534-й зенітний ракетний полк має муляж, схожий на С-300ПС 5П85С. Та знову — без радара, тобто, навіть якби він був справжнім, він залишався б «декором».
- 24-та зенітна ракетна бригада обзавелася трьома новими муляжами. Вони вже ближчі до справжньої форми, хоча конструкція все ще надто «тонка», щоб бути переконливою в очах розвідки.
Супутникові знімки з Google Earth. Ілюстрація: Twitter
Незважаючи на спроби покращити маскування, ефективність цих муляжів викликає сумніви. Вони досі не оснащені ключовими елементами — передусім радарами — через що швидше грають роль «антуражу», ніж реальної обманки для розвідсупутників чи дронів.
Автор спостереження припускає, що в майбутньому Росія може вдосконалити ці моделі, додавши більш деталізовані пускові елементи та, можливо, імітацію менш поширених варіантів пускових установок.
Про системи С-300/С-400
С-300 і С-400 — це російські зенітно-ракетні комплекси середньої та великої дальності, призначені для знищення літаків, крилатих і балістичних ракет. С-300 розроблено в СРСР у 1970–80-х роках, С-400 — його глибока модернізація, прийнята на озброєння у 2007 році. Обидва комплекси можуть вражати цілі на висотах до 30 км і дальності до 400 км (у С-400, залежно від ракети). Система включає пускові установки (TEL), радари, командні пункти та допоміжні машини. С-400 вважається однією з ключових ланок російської ППО та активно експортується, зокрема до Китаю, Індії та Туреччини.
Що таке OSINT
OSINT (Open Source Intelligence) — це розвідка на основі відкритих джерел. У перекладі з англійської — «розвідка з відкритою інформацією». Це метод збору, аналізу та використання даних, які публічно доступні: новини, соцмережі, супутникові знімки, форуми, реєстри, відео, офіційні сайти тощо. OSINT використовують як спецслужби, так і журналісти, аналітики, волонтери чи навіть звичайні користувачі інтернету.
У XXI столітті роль OSINT стрімко зросла: завдяки супутникам, Telegram і Twitter стало можливо в режимі майже реального часу фіксувати переміщення техніки, місця ударів або спростовувати фейки. Війна в Україні стала яскравим прикладом ефективності OSINT — сотні фактів про російське вторгнення вперше з'являлись саме завдяки відкритій аналітиці.
Перевага OSINT — доступність. Недолік — необхідність перевірки, адже відкрите джерело не завжди = достовірне.
Джерело: Twitter
