Шведський робот-«собака» Luna отримав справжню штучну «нервову систему» IntuiCell
Стартап IntuiCell (Швеція), започаткований у 2020 році з Лундського університету, представив робота-«собаки» на ім’я Luna, фактично перший робот, що отримав функціональну цифрову «нервову систему». Ця технологія дозволить роботам отримати власне «штучне нервове» сприйняття. Йдеться не лише про швидке реагування на команди, а про можливість роботи адаптивно й автономно — з урахуванням умов середовища та навіть «відчуттів» механічного тіла.
Підхід IntuiCell заснований на імітації біологічної нервової системи й перенесенні її архітектури до програмного забезпечення. У Luna немає потреби у попередньому навчанні на масивних базах даних чи офлайн-симуляціях — він «вчиться» безпосередньо у реальному світі, аналізуючи свої дії й помилки в режимі реального часу . Як пояснив генеральний директор компанії Віктор Лутман (Viktor Luthman): «Це перше програмне забезпечення, що дозволяє машині вчитися так само, як людина або тварина».
Суть технології полягає у впровадженні системи, що моделює роботу периферійних і центральних компонентів нервової системи людини. Це означає, що роботи зможуть не тільки фіксувати дотик, натиск або температуру, а й самостійно приймати рішення щодо реакції — наприклад, відсмикнути маніпулятор у разі надмірного навантаження чи перегріву.
У демонстраційних відео Luna показують, як він пробує стояти й адаптуватися, немов щойно народжене цуценя або жираф, поступово покращуючи рівновагу без людського втручання .
Мета IntuiCell — розширити застосування технології на складніші платформи: глуманоїдні роботи, дослідження глибоководного морського середовища чи міжпланетні місії, де недоступні дані для попереднього тренування. Застосування таких машин може бути корисним у екстремальних умовах — на Місяці, Марсі чи при роботі в зонах стихійних лих.
IntuiCell отримав фінансування від Navigare Ventures (Швеція), SNÖ Ventures (Норвегія) та фондів Європейського Союзу. Тепер компанія готується масштабувати систему й застосовувати її на різних типах роботів — від чотириногих платформ до майбутніх мобільних гуманоїдних систем.
Шведські розробники використовують просунуту архітектуру штучного інтелекту, яка забезпечує тактильний і просторовий зворотний зв’язок у режимі реального часу. Завдяки цьому робот не тільки відчуває зовнішні сигнали, а й вчиться на основі накопиченого досвіду — подібно до того, як це відбувається в живих організмах. Технологія орієнтована на застосування в складному виробництві, медицині, реабілітаційній техніці та сфері догляду.
За словами розробників, мета полягає не в імітації людського інтелекту як такого, а у створенні ефективного тілесного інтерфейсу для машин — здатного аналізувати, адаптуватися і діяти без необхідності прямого дистанційного управління.
У глобальному контексті це може стати ключовим кроком до появи більш автономних і безпечних роботів, які зможуть працювати у середовищах, де людська присутність обмежена або небажана — наприклад, на об’єктах зі шкідливими речовинами, у глибоководних дослідженнях або в зонах стихійних лих. Очікується, що перші прототипи будуть представлені вже у 2026 році.
Джерело: 1e9.community
