Колонка редактора: полуниця, пилососи і британський сюр — як Dyson перетворив ферму на лабораторію майбутнього
Є речі, які не потребують пояснень: чому чай з молоком, навіщо британцям гумові чоботи та як пилососи Dyson знищили концепт мішків для сміття. А ось пояснити, чому Джеймс Дайсон (James Dyson) вирішив вирощувати полуницю, — завдання рівня «науковий стендап з елементами сюрреалізму».
Так, це правда. Dyson тепер вирощує і продає полуницю. І це не якась ситуативна примха чи спроба хайпанути на фермерських трендах. Це капітальний проект з серйозними амбіціями та ще серйознішими інвестиціями. Поки ви обирали між феном Supersonic і пилососом V15 Detect, Dyson скуповував гектари землі..
Dyson Farming
На рахунку Dyson Farming — 36 000 акрів землі (це майже Київ з передмістями), понад 140 мільйонів фунтів інвестицій у агротехнології та теплиця розміром з 15 футбольних полів, де росте 1.2 мільйона кущів полуниці. Це не звичайна теплиця. Це гібридний інженерно-ботанічний об’єкт довжиною 760 метрів, нафарширований сенсорами, камерами, ШІ та роботами.
Але полуницею справа не обмежується. Dyson Farming — це повноцінна аграрна імперія. Вони вирощують пшеницю для борошна та кормів, ячмінь для пивоварів та тваринництва, картоплю для супермаркетів і переробки, зелений горошок найвищої якості. А ще — кукурудзу, яка перетворюється не на попкорн, а на паливо для біогазових установок.
Dyson Farming вирощує пшеницю для борошна та кормів, ячмінь для пивоварів та тваринництва, картоплю для супермаркетів і переробки, зелений горошок найвищої якості. Ілюстрація: Dyson Farming
І це ще не все. Dyson розводить овець і велику рогату худобу. Окремий привіт стабілізованим породам — новеньке стадо стабілізерів (Stabiliser Breeding Cattle) вже щипає британську травичку. Тут народжується ягнятина та яловичина, яку обіцяють вирощувати за найвищими стандартами добробуту тварин.
Худоба. Ілюстрація: Dyson Farming
Нейромережі стежать за кожним кущем, кожним телям і кожним гектаром. Кого погріти, кого полити, кого освітили ультрафіолетом — усе вирішується даними і алгоритмами. Є навіть роботизовані збирачі ягід, які акуратно відрізають плодоніжки й складають ягідки в контейнер. Щоправда, британська стриманість притаманна і їм — працюють вони, скажімо так, без поспіху.
Нейромережі стежать за кожним кущем, кожним телям і кожним гектаром. Ілюстрація: Dyson Farming
Теплиця і ферма функціонують на повному замкнутому циклі. Біогаз із залишків кукурудзи й ріпаку перетворюється на електрику та тепло. А відпрацьований CO2 подають назад у теплицю для посилення фотосинтезу. По суті — симбіоз ферми, заводу та лабораторії.
Біогаз із залишків кукурудзи й ріпаку перетворюється на електрику та тепло. Ілюстрація: Dyson Farming
Навіщо Dyson займається фермерством?
Причина максимально британська: набридло їсти імпорт без смаку й запаху. За словами самого сера Джеймса, «Британія має сама вирощувати їжу». Але це лише частина історії. Ферма — це ще й гігантський полігон для тестування сенсорів, роботів та ШІ, які згодом можуть стати частиною майбутніх пристроїв Dyson.
Фінансова частина проєкту менш романтична. Половина прибутку надходить не від ягід, а від продажу електроенергії, яку генерують біогазові установки. Сама полуниця — більше іміджевий та експериментальний проєкт. З рентабельністю близько 1% тут явно ніхто не женеться за швидкими грошима. Це довга стратегія — і дуже інженерна.
Що ми спостерігаємо?
Це більше, ніж ягідний бізнес. Це новий погляд на продовольство, де фермер — це інженер, а плантація — це хмарна платформа з апдейтами прошивки для кожного куща. Світ, де їжа — це вже результат програмування, мікроклімату та точних даних.
Якщо подумати, цілком можливо, що наступна модель пилососа Dyson буде частково зроблена з біополімерів, вирощених у тій самій теплиці. Бо у них тепер для цього є всі компоненти — від сонця до полуничного листя... ну, або від горошку до овечої шерсті.
