Так цікаво мені давно не було: огляд Ghost of Yotei

Ghost of Yōtei — екшен гра у відкритому світі студії Sucker Punch, яка переносить нас у мальовничу та водночас небезпечну Префектуру Хоккайдо, що на японських островах. У 2020 Sucker Punch ефектно закінчила епоху ексклюзивів PlayStation 4 своїм проєктом Ghost of Tsushima, тож редакція gg не могла пройти повз нову пригоду цієї студії. І хоча ці дві гри фактично ніяк не пов'язані між собою (різниця подій у сотні років), але спільні риси помітно одразу — мотив героя у вигляді помсти, пошук себе, насичений геймплей та локації, де хочеться наробити сотні скриншотів. 

5 причин придбати Ghost of Yōtei

• Один з найкращих пропрацьованих відкритих світів за останній час
• Ви награли десятки годин у Ghost of Tsushima
• Обожнюєте аніме Блакитноокий самурай і шукаєте гру зі схожим вайбом
• Хочеться порубати катаною сотні ворогів та випустити пару
• Вам треба мальовничі ігри, щоб радувати свої очі та робити безліч знімків

1 причина відмовитися від покупки Ghost of Yōtei

• Тебе нудить від слів на кшталт "кусарігами", "катана" чи "вакідзасі"

Швидкий перехід:

• Що нового я дізнався після огляду Ghost of Yōtei
• Сюжет: помста з катаною та духом привида
• Геймплей: так цікаво мені давно не було
• Технічна сторона гори Йотей
• Якою запам'ятається Ghost of Yōtei
• П'ять речей, які потрібно знати про Ghost of Yōtei

Що нового я дізнався після огляду Ghost of Yōtei 

Sony вкотре довела, що її студії вміють створювати фантастичні ігри. Я очікував від Yōtei хорошої пригоди, але отримав неймовірний екшн, який має змагатися за головну нагороду року. Найбільше в Yōtei виділяється відкритий світ, який настільки імерсивний та пропрацьований, що паралель із культовою Red Dead Redemption 2 сама проситься. Моїми фаворитами завжди є коридорні ігри, але Sucker Punch вдалося досягти ефекту, коли усе навколо так занурює тебе, що я й не помітив, як виконав абсолютно усі активності, які були доступні. Від таких ігор все проходження отримуєш лиш одну насолоду і подібного індустрії треба як можна більше.

Сюжет: помста з катаною та духом привида

Маленька японська родина спокійно живе себе, виховує дітей і горя не знає. Та одного дня на їхньому подвір'ї опиняється небезпечна банда, яку всі знають як Йотейська шістка (The Yōtei Six). Вцілілою лишається тільки маленька дівчинка Ацу. Хоча Йотейська шістка вважає, що і її вони вбили, адже жорстко прибили мечем до дерева та підпалили його. 

16 років дівчина тренувалася, подорожувала та готувалася до найважливішої події свого життя — повернутися у рідний регіон, знайти усіх 6 вбивць та помститися за родину.

На цьому шляху вона знайде нових друзів (і ви здивуєтеся тій кількості), небезпечні пригоди, та навіть трохи місця лишиться для гумору та хороших моментів. Однак найважливіше, що має знайти Ацу — не вбивць, а себе. Майже ніхто її не знає та не бачив, зате усі в Едзо чули про онрьо — мстивого духа, який після смерті завдає шкоди живим. 

Чи готова Ацу назавжди лишитися привидом, чи все ж вона значно більше, ніж байка про злого духа? А може треба навчитися балансуватися між цими двома світами всередині? 

Загалом історія Ghost of Yōtei вдалася хорошою та запам'ятовується. Герої прописані гарно, з ними цікаво спілкуватися та переживати за них. Сам сюжет постійно підкидає різний спектр емоцій від драми до екшену, щоб тобі постійно хотілося рухатися далі та дізнатися, чим закінчиться це все для Ацу та людей навколо. Тож якщо тема помсти — це один з ваших улюблених мотивів, а ви ще й фанат аніме Блакитноокий самурай, то у це треба грати обов'язково. 

Геймплей: так цікаво мені давно не було

Зізнаюся, останні місяці грати у щось мені геть не було цікаво. Та, на щастя, з'явилася Ghost of Yōtei, яка змінила правила і я провів у ній неймовірні 40 годин. І в першу чергу такий результат завдяки відкритому світу.

Тобі не накидують "?" по всій карті, як це часто буває в інших іграх. Абсолютно усе треба досліджувати самому. Побачив на горизонті чорний дим, приїжджаєш туди на коні, а там бандити тримають селян у заручниках і це може взагалі запустити цілу гілку з порятунку ферм, а в кінці ще й дадуть нову зброю.

Чуєш вовків? Йдеш туди і виявляється, що в цьому регіоні їх часто викрадають, а врятувавши їх один з вовків зможе приходити на допомогу у боях, що суттєво буде допомагати вам.

І подібних прикладів у грі багато. Не хочеться розкривати навіть частину із цього всього, тому що усе це гравець має відчути сам. Єдине, що додам, — світ відчувається дуже імерсивним завдяки тому, що усі елементи та герої переплітаються між собою, що створює цілісність і віру в ситуацію навколо. Наприклад, герой, якого ти зустрів ще на початку сюжету може потім з'явитися під кінець у другорядному завданні і вам знову треба рятувати його п'яту точку. Тож гра не відчувається "декоративною", а працює як живий організм. І саме такого я хочу бачити в іграх як можна більше.

Десятки способів врятувати Едзо

Та не менш важливими аспектом Ghost of Yōtei є бойова система, яка, спойлер, також виконана на високому рівні. Наш арсенал суттєво збільшився у порівнянні з Tsushima. Тепер під різних ворогів ми не міняємо стиль бою, а обираємо різну зброю. Під когось підходить катана, для іншого треба спис, а хтось швидко помре лише з використанням кусарігами (kusarigama). А ворогів зазвичай багато і всі вони різні, тож часом геймпад перетворюється на піаніно, коли ти в епічному бою ще й на високому рівні складності швидко змінюєш зброю декілька разів за 30 секунд, щоб перемогти.

Про далекобійну зброю також не забули. Окрім луків, які ідеальні для стелсу, у нас тепер є і вогнепал. Все ж таки 300 років прогресу дали про себе знати. Тож Ацу ще й носить гвинтівку та пістолет, які підходять під різні ситуації, але точно знадобляться у бою, особливо під кінець проходження.

Та і на цьому звісно все не закінчується. Різні "гаджети", як вибухові чи димові бомби з кунаями також прикрашають бойову систему, яка завдяки усьому екшену та різноманіттю не набридає до самих титрів.

Геймплейно Ghost of Yōtei мені немає за що сварити. Відкритий світ зроблений чудово. Він не гігантський в стилі Ubisoft, але концентрація контенту у ньому така, що тобі хочеться ще і ще щось повиконувати. Я навіть і не помітив як зачистив усю карту на 100%. От наскільки це цікаво реалізовано у грі.

Та і бої не відстають. Кінцівки ворогів відлітають, усе навколо палає, вибухає, на тебе біжить цілий натовп, ти швидко міняєш зброю, кидаєш у них зброю, використовуєш пістолет, ще вовк може прибігти допомогти і в кінці ти отримуєш такий заряд емоцій, що не полюбити Yōtei вкрай важко.

Технічна сторона гори Йотей

Навіть у прес версії Ghost of Yōtei працювала майже бездоганно. За весь час я не зустрів жодного крити чного багу чи інших подібних моментів, які б викликали дискомфорт. Єдине, за 40 годин проходження гра лише раз вилетіла. І на тлі останніх подій в індустрії бачити проєкт, який ще до релізу чудово працює і гравці можуть не переживати за технічний стан, не викликає нічого іншого окрім поваги до розробників.

Графічний рай

Ghost of Tsushima свого часу полюбили найбільше ледь не за візуал. І Yōtei вдало успадковує цей момент. Ліси, озера, поля з квітів, пляжі, гори та японська архітектура створюють різноманітні пейзажі і дарують ігровій індустрії одну з найкрасивіших ігор цього року. Пройти повз поле на якому висаджені червоні квіти чи проїжджаючи верхи на коні повз ліс, де ростуть золоті дерева і не сказати "вау" просто неможливо. А забравшись на якусь високу точку ти просто спиняєш, затамовуєш подих і насолоджуєшся моментом. 

На PlayStation 5 Pro, де я проходив гру, картинка настільки бомбезна, що часом я просто катався світом, щоб надивитися на усі можливі локації і фотографував усе підряд.

Навіть у людей, яким не дуже близька та цікава Японія, буде відвисати щелепа від пейзажів Едзо у грі. Скриншоти: Gagadget

Японське аудіо звучить як треба

Аудіосупровід у Ghost of Yotei створює відчуття, ніби холод гірського вітру пронизує до кісток. Саундтрек поєднує тихі, протяжні ноти японських струнних із глухими ударами барабанів, що нагадують далекі кроки у тумані. Усе це працює на атмосферу епічної японської пригоди. У моменти небезпеки музика різко змінюється на напружені, пульсуючі ритми, змушуючи серце битися швидше. Завдяки цьому аудіо не просто супроводжує події, а стає повноцінним інструментом занурення у світ гри.

Якою запам'ятається Ghost of Yōtei

Ghost of Yōtei запам'ятається чудовою грою, де кожна проведена година відчувалася справжньою пригодою, яку хотілося б пережити ще раз. Історія, геймплей та відкритий світ з неймовірним візуалом створюють мікс, який захоплює увагу гравця з перших секунд та не відпускає до самих титрів. Подібні ігри хочеться рекомендувати, вони викликають бажання сидіти до ночі і за них точно не шкода витрачених грошей. Для мене Ghost of Yōtei — однозначно одна з найкращих ігор 2025!

П'ять речей, які потрібно знати про Ghost of Yōtei

• Ghost of Yōtei — ексклюзив PlayStation 5 студії Sucker Punch
• Головна героїня — мстивий дух онрьо, який шукає вбивць батьків
• Гра своєю атмосферою нагадує аніме Блакитноокий самурай
• Величезний арсенал зброї допоможе ефектно рубати сотні ворогів
• Візуал та імерсивний світ змусять залипнути вас у грі на десятки годин

Для тих, хто хоче знати більше

• Чи варто було лякатися знову? Огляд горору Until Dawn Remake
• Закохався з першого погляду: огляд Astro Bot — галактичної пригоди на PlayStation 5
• Гостре лезо з крутими стегнами: огляд екшену Stellar Blade для Playstation 5
• Огляд God of War Ragnarok: Valhalla
• Огляд The Last of Us Part II Remastered