Національний університет Сінгапура запустив сервер на живих нейронах: коли «залізо» буквально має мізки
Поки енергетичні компанії з острахом дивляться на апетити дата-центрів для ШІ, у Сінгапурі вирішили підійти до питання з біологічного боку. Національний університет Сінгапура (NUS Medicine), оператор дата-центрів DayOne та австралійська компанія Cortical Labs представили прототип серверної стійки, де обчислення виконують живі нейрони.
Біологічна інтеграція замість кремнію
Система складається з 20 комп’ютерів CL1. Це не просто спроба імітувати роботу мозку кодом — тут використовують справжні нейрони, вирощені зі стовбурових клітин у лабораторіях Інституту наук про життя NUS. Розробники називають свій витвір першою у світі самостійно працюючою серверною стійкою з біологічною інтеграцією.
Головна фішка такого підходу — енергоефективність. Один модуль CL1 споживає близько 25 Вт, а вся стійка вкладається у 800–1000 Вт. На фоні сучасних високощільних стійок для ШІ, які можуть споживати понад 100 кВт, це виглядає як радикальна економія. Проте є нюанс: значна частина цієї енергії йде не на самі обчислення, а на підтримку життя біомаси. Кожен модуль оснащений насосами, системами змішування газів, контролем температури та фільтрацією. Фактично, це сервер і система життєзабезпечення в одному корпусі.
?NUS Medicine, DayOne Cortical Labs unveiled a Biological Data Centre prototype which uses living neurons to support AI systems, marking a key milestone in biological computing. ? pic.twitter.com/9beeGYtkbT
— Yong Loo Lin School of Medicine (@NUSMedicine) August 17, 2026
Чи виграє біологія у цифри?
Попри вражаючі цифри споживання, реальна ефективність системи залишається під питанням. У Cortical Labs поки не надали результатів обчислювальних тестів або показника продуктивності на ватт. Ми знаємо, що нейрони можуть залишатися в робочому стані до 6 місяців, але наскільки швидко вони «думають» порівняно зі звичайними серверами — поки невідомо.
Прототип Центру біологічних даних DayOne та Cortical Labs. Ілюстрація: NUS
Сінгапурський проєкт — не єдиний у своєму роді. Наприклад, швейцарська компанія FinalSpark вже експлуатує платформу з 16 органоїдів мозку, заявляючи, що її біологічні процесори споживають у мільйон разів менше енергії за цифрові чипи. Водночас у Європі, зокрема в Нідерландах, розвивають нейроморфні обчислення, де намагаються імітувати роботу мозку за допомогою спеціальних чипів без використання живої тканини.
Сінгапурський прототип переводить біологічні обчислення від досліджень до комерційного застосування.
Серед потенційних сфер застосування компанія називає розробку ліків, гуманоїдну робототехніку, кібербезпеку та виявлення шахрайства. Втім, поки CL1 не продемонструє реальну швидкість роботи на фоні традиційних систем, він залишатиметься цікавою, але екзотичною дослідницькою платформою.
Поки одні вчені вирощують нейрони для серверів, інші займаються масштабними логістичними операціями в океані. Наприклад, космічний корабель Starship Ship 40 нещодавно вирушив у свою першу морську подорож після успішного повернення на Землю.