Огляд Banishers: Ghosts of New Eden

Я підтримую бажання студій експериментувати, а не стояти на місці. І саме тому в мене є симпатія до Don't Nod, яка робила і Remember Me про мисливців за пам'яттю у Нео-Парижі, і інтерактивне кіно Life is Strange про підлітків із суперздібностями, а їхній крайній проєкт Jusant про альпініста досі сидить у моїй голові. Тож за іграми цієї студії я слідкую постійно, і Banishers: Ghosts of New Eden, яку редакція gg отримала на огляд, не стала винятком.

3 причини придбати Banishers: Ghosts of New Eden

• Ви найзапекліший фанат студії Don't Nod
• Вам подобаються ігри, де багато природи
• Цікава бойова система з використанням здібностей та зброї одразу двох героїв

2 причини відмовитися від покупки Banishers: Ghosts of New Eden

• Авторам не вдалося повноцінно розкрити історію кохання, через що зникає бажання активно слідкувати за подіями
• Часом у грі спостерігають проблеми з оптимізацією

Швидкий перехід:

• Що нового ми дізналися після огляду Banishers: Ghosts of New Eden
• Сюжет: втрачений потенціал
• Геймплей: бий привидів та досліджуй світ (теж з привидами)
• Технічна сторона Нового Едему
• П'ять речей, які треба знати про Banishers: Ghosts of New Eden

Що нового ми дізналися після огляду Banishers: Ghosts of New Eden

До релізу Banishers: Ghosts of New Eden мала цікавий вигляд, адже не просто так ми додали її у список наших найочікуваніших ігор 2024. І цього разу мені хочеться порівняти гру із футбольним матчем. Так, це не мав бути фінал Ліги Чемпіонів, але нас потенційного чекав цікавий матч. І якби не хотілося того визнавати, Don't Nod, маючи можливість забити красиві голіи, декілька разів дала в штангу.

З точки зору ігрового процесу гол був забитий хороший. Адже геймплей як раз відповідає рівню АА-гри. Так, є пару нюансів, але переважну більшість часу грати у це було приємно. Однак мій найбільший біль — сюжет. Останнім часом ми не часто бачимо ігри, де головною темою є кохання двох дорослих людей. Мені дуже хотілося поспостерігати за історією персонажів, що кохають одне одного, але фактично їхнє кохання вмерло, однак попереду ще остання подорож, яка поставить (або ні) крапку в цьому всьому. Сюжетно грі не вистачало емоційних діалогів, драматичних сцен та хімії між людьми, які кохають одне одного не перший день. Вищезгадані елементи все ж є, але їх катастрофічно мало для гри на яку я витратив 25 годин. Тож якщо у першу чергу вам потрібна була від Banishers сильна історія трагічного кохання, то у мене для вас є погана новина.

Хоча якщо ви не сильно переймаєтеся за сюжет, а вам просто треба гра, щоб побігати казковим лісом, повбивати привидів та дослідити світ, то проєкту Don't Nod буде, що запропонувати.

Сюжет: втрачений потенціал

Антея Дуарте і Ред мак Рейт — пара, яка разом з тим бореться з привидами. Вони прибувають в Новий Едем, адже місто та регіон навколо нього сильно страждають від потойбічних сил, тож нашим героям запропонували контракт, щоб зняти прокляття та допомогти людям.

І на початку у героїв усе вдається відносно добре, але і найкращі мисливці за привидами можуть зазнати поразки. Так і сталося в Новому Едемі, коли один з привидів зміг задурити голову парі, а під час битви Антея помирає, а Ред відправляється на морське дно. 

Однак чоловіка вдалося врятувати, але біль від втрати коханої людини надто сильно на нього впливає. Та зовсім скоро він починає чути Антею та навіть бачити її силует, і в одну мить герой знаходить її, але вже як привида. Тож дівчина стала тим, кого мисливці пообіцяли знищувати, але звичайно цього разу Ред робить виняток із правил.

Тепер героїв чекає довгий шлях мета якого — повернутися в Новий Едем, щоб забрати тіло Антеї та прийняти одне з двох рішень: відпустити дівчину у світ духів чи воскресити.

І якби цікаво усе не відбувалося на початку, але сюжетно, на жаль, гра підвела. Найбільша проблема у тому, що після декількох годин взагалі не відчувається те, що головні герої кохають одне одного. І або у мене не правильне сприйняття романтичних стосунків, або вони дійсно поводяться так, наче познайомилися місяць тому та усього декілька разів поцілувалися.

Історія про двох людей, які фактично втратили одне одного, але повинні пройти фінальне випробовування, мала усі шанси стати драматичною та викликати різний спектр емоцій. Але вже десь на середині гри мені було трохи байдуже на їхні стосунки. Між ними було мало цікавих діалогів, непорозумінь, суму чи навіть банальних розмов про почуття. Не відчувалося розвитку стосунків між ними, а саме цього я хотів побачити найбільше. Звичайно, в цій історії вистачало цікавих моментів, особливо під кінець, але повторюся, цього мало для 25 годинної пригоди. Ситуацію могло б врятувати те, якби гра була коридорною, і більше часу приділили сценарію, а не світу чи геймплею, але уже нічого не зміниш.

Також важливо зазначити, що протягом проходження доведеться вирішувати долю живих та мертвих. Від цих рішень залежить фінал історії, але емоційно було важко прийняти тільки перші два рішення. А потім ти практично не відчуваєш прив'язаності ні до головних героїв, ні до тих, чию долю треба вирішити (за деякими винятками), і моральної дилеми не виникає. Хоча знову ж таки, теоретично це дуже класне рішення. Герої усе життя вбивали привидів, але тепер вони самі зрозуміли, що таке бути привидом, і уже не все так очевидно у цьому світі. Але через відсутність "хімії" між головними героями рішення приймаються практично завжди дуже легко.

Тож замість захопливої та емоційної історії кохання ми отримали подорож двох компаньйонів, які пару разів сказали "Я тебе кохаю", трохи посварилися, пережили пару епічних моментів, і... все. І знаючи, які історії вміє створювати Don't Nod, стає ще сумніше. Хоча я думав, що десь може підвести геймплей, а не історія, але усе склалося навпаки.

Геймплей: бий привидів та досліджуй світ (теж з привидами)

У грі доведеться багато битися, тож спершу поговоримо про цей аспект. Єдині наші вороги — різні види привидів: від худих та слабких до здорових, які можуть відправити на точку збереження за декілька ударів. Для перемоги треба використовувати увесь арсенал, а до деяких шукати свій підхід. 

Найбільше доведеться грати за Реда. У нього є меч, а пізніше з'явиться рушниця, щоб ліквідовувати ворогів на дистанції. Для меча доступна легка та тяжкі атаки, а також можливість відбити удар. Гвинтівкою, до речі, також можна бити ворогів. Дуже корисно, коли ти не встиг перезарядитися, а ворог вже біля тебе. Тож просто дай йому прикладом по голові, зроби ухиляння назад, перезарядись та ще раз дай по голові, але вже за допомогою кулі.

Але часом проти ворогів ні меч, ні рушниця не допомагають. І тоді треба перемикатися на Антею, яка володіє магічними здібностями. Вона може просто бити кулаками, робити сильний ривок, створювати вибухову хвилю або "заморозити" ворога на декілька секунд.

Найцікавіше у бойовій системі те, що натискання однієї кнопки ні до чого не призведе. Адже часом в іграх, де теж є арсенал та здібності, достатньо зробити "press X to win". У Banishers так не спрацює навіть на середньому рівні складності. Доводиться постійно аналізувати поле битви та використовувати усе, що є.

Тебе оточив натовп привидів? Вмикаєш вибухову хвилю Антеї, вороги лежать, перемикаєшся знову на Реда та біжиш їх добивати. Довго б'єш боса, а його здоров'я майже не зменшується? Отже, треба знайти у нього слабке місце, куди треба цілитися з рушниці. Намагаєшся поцілити у ворога, а він весь час ухиляється від куль? Тоді варто відкласти рушницю, дочекатися його атаки, вчасно її відбити та нанести сильну атаку, яка забере половину здоров'я.

І завдяки таким ситуаціям практично завжди цікаво битися. Саме у боях відчувається хімія між героями, адже вони не зможуть боротися одне без одного.

З мінусів відзначу тільки те, що хотілося б у боях більше пластичності. Все ж інколи поєдинки дещо "дерев'яні", особливо це відчувається під час гри за Реда, хоча це не якийсь старий дід, та і під час виконання деяких комбінацій стрибає він як треба, тож попрацювали б автори трохи сильніше над хореографією, і взагалі було б чудово. А так Banishers: Ghosts of New Eden має хорошу бойову систему, як для АА-гри.

Як стати кращим мисливцем?

Яка ж рольова гра без прокачки? Тож і в Banishers вона присутня. Ми можемо покращити свої речі або здібності. Робиться це тільки біля спеціальних вогнищ, які також допоможуть відпочити та швидко переміститися до іншого вогнища, щоб зекономити час.

Є два типи речей: для Реда та Антеї. У першого це броня, меч, рушниця та фляга, яка відновлює здоров'я. У Антеї це різні аксесуари, наприклад кільця чи намиста, які покращують її магічні здібності. Покращуються усі ці речі за допомогою ресурсів, які розкидані світом, даються за виконання завдань або купуються у торговців. Однак разом з тим інколи окрім ресурсів також можна знайти нові предмети або валюту за яку ви придбаєте ті ж ресурси або предмети.

Окремо похвалю розробників за те, що гра не вимагає тебе годинами збирати ресурси, щоб покращити речі. Я дослідив далеко не всю карту та виконав не усі додаткові завдання, але разом з тим половина речей була покращена до максимального рівня.

Також можна покращувати здібності як для Реда, так і для Антеї. Здібності поділені на декілька розділів, а у кожному розділі є свої гілки. Але ви не можете активувати дві здібності в одній гілці, тільки одну. Тож доводиться думати, яка здібність вам більше потрібна, а яка ні. Досить цікавий задум, адже не вийде просто бездумно розблоковувати нові навички і все. Усе потрібно вміло комбінувати, і такого хочеться бачити в іграх більше. А ще більшість здібностей дійсно корисні, а не філерні. Майже все, що я активував, використовувалося під час битв.

Наприклад, навичка, коли рушниця автоматично перезаряджалася після атаки Антеї місцями дуже рятувала. Або коли після пострілу з рушниці наступна атака стає сильнішою на 50%. Тож не було відчуття, що я витрачаю очки здібностей на якусь безглузду навичку, яку використаю 1-2 рази.

І якщо зрозуміти, як у грі все працює (для цього навіть не обов'язково мати 200 IQ) та поєднувати свій арсенал і здібності, то геймплейно Banishers: Ghosts of New Eden здатна подарувати хороший досвід. Так, це ні в якому разі не рівень умовної God of War. Бо я бачив як ці дві гри вже порівнювали між собою. Але треба враховувати і різницю в бюджеті, тож як для AA-гри можна сказати, що Don't Nod впоралася з побудовою геймплею на 4 бали з 5.

Компактний світ гри

Але на боях та здібностях гра не закінчується, адже у нас тут відкритий світ. За розмірами його як раз можна порівняти із God of War 2018, щоб краще пояснити його масштаб. Локації не найбільші, але для любителів дослідити усе і вся буде чим зайнятися. Скрізь розставлено по 3-5 знаків питань, за якими знаходяться скрині, тотеми, що підвищують рівень здоров'я героїв, гнізда привидів, які треба зачистити та портали в інший вимір, де також чекають битви з ворогами. Останні значно сильніші, ніж у звичайно світі, але і нагорода відповідна. І мені особисто подобається саме такий концепт, а не коли у тебе на карті 1000 знаків питань та активностей і ти не знаєш за що взятися.

Опинився на новій локації і в тебе 4 знаки питання? Прекрасно. 10-15 хвилин і майже всі вони вже пройдені. Тільки треба враховувати, що деякі ділянки гри будуть закриті і повернутися можна буде тільки тоді, коли Антея відкриє нові здібності. Але навіть попри це значну частину карти я зачистив взагалі не напружуючись. Просто заглядав скрізь куди можна та дивився на карту, щоб перевірити, де нова точка інтересу.

Чогось прямо ультра мега цікавого в ігровому світі ви не знайдете, але разом з тим досліджувати його не набридає завдяки компактності та відсутності перенасичення різним мотлохом. Однак враховуючи те, що сюжет зірок з неба не хапає, краще б все ж це була коридорна гра з більш пропрацьованим сюжетом.

Додаткові завдання

На останок варто згадати про додаткові завдання. Їх не багато, але більшість із них максимально шаблонні та створенні за формулою "принеси-подай", тож не буду на цьому зациклюватися.

Але також є справи пов'язані із привидами, які треба розслідувати. Наприклад, ми зустрічаємо в лісі чоловіка, який каже, що давно не бачив свого товариша. Але одразу стає зрозуміло, що щось цей чоловік приховує. Відправляємо до приблизного місця зникнення товариша і знаходимо його труп. Проводимо біля нього ритуал, який викликає спогади пов'язані з людиною, і бачимо, що чоловік, якого ми зустріли в лісі, вбив товариша, а через голод просто почав його їсти, щоб вижити.

Знайшовши усі докази та розібравшись у ситуації, ми повертаємося до людини та ведемо з нею діалог, де уся правда опиняється на поверхні. Після цього треба зробити вибір — вбити чоловіка або відпустити душу привида чи навпаки загнати його у страждання. І саме від цих виборів у першу чергу залежить доля Антеї. Вбивства та страждання інших повернуть кохану до життя, а от помилування, навпаки, допоможе самій Антеї нарешті отримати спокій.

І хоча деякі розслідування все ж не цікаві, але були такі, де я сидів по декілька хвилин, намагаючись прийняти рішення, бо кожен персонаж достатньо наробив гріхів. Тож можна було б кількість розслідувань дещо скорити та зробити так, щоб абсолютно кожен випадок змушував тебе добряче думати над тим, чи правильно ти вчинив.

Технічна сторона Нового Едему

Я проходив гру на PlayStation 5, і Banishers: Ghosts of New Eden не вдається тримати стабільні 60 кадрів в секунду. І я не можу пояснити, як це працює, але під час битви з ворогами, де на екрані багато об'єктів — нічого не зависає. Але, йдучи лісом, де взагалі нікого немає, відбувається суттєва втрата кадрів. І до релізу було б краще це полагодити, адже спостерігати час від часу, як частота кадрів починає стрибати туди-сюди, нікому не подобається. Зате я не зустрів ні одного багу, а також гра ні разу не вилітала.

Візуал сповнений природою

Пам'ятаємо, що це АА-гра, і графіки рівня Cyberpunk чекати не варто, але разом з тим візуальна складова гри мені сподобалися. Автори попрацювали над дрібними деталями, як мокрий одяг після дощу, сліди ніг на болоті або трава, яку розхитує вітер. Так, це все ми вже бачили не раз, тож увагу візуальна складова найбільше привертає зовсім іншим — локаціями. Я обожнюю ліси, гори та загалом природу, а цього у грі вистачає. Тож часом під час проходження я забивав абсолютно на все та блукав регіоном. На нашому шляху зустрічаються поселення, озера, гори, поля після кривавих битв, розбиті кораблі, покинуті будинки, печери, водоспади, а зайшовши в густий ліс починаєш повільно йти та насолоджувати природою. Тож так, природа в іграх — це моя Ахіллесова п'ята, і завдяки цьому я закохався в атмосферу Banishers: Ghosts of New Eden, адже разом з красою регіону тебе скрізь чекає містика, що також додає стимулу дослідити місцевість.

Аудіосупровід грає на атмосферу

Звуки у грі зроблені на хорошу рівні. Усі персонажі гарно озвучені, у ліси постійно присутній спів пташок або інші звуки, які притаманні цій місцевості, у поселеннях чути звуки роботи інструментів та розмови людей, що теж впливає на атмосферу. Саундтрек у грі не поганий, не скажу, що він мені запам'ятався, але усі композиції звучать у потрібний момент та представлені у різних стилях: від динамічного до більш меланхолічного.

П'ять речей, які треба знати про Banishers: Ghosts of New Eden

• Banishers: Ghosts of New Eden — екшн RPG у відкритому світі студії Don't Nod
• Історія розповідає про любовну пару, яка полює на привидів
• Події відбуваються у лісах Північної Америки 17 століття
• Завдяки різним здібностям та можливості грати за двох героїв — бойова система є одним з найсильніших елементів гри
• Найбільше гра страждає від нерозкритої до кінця історії кохання

Banishers: Ghosts of New Eden
Жанр	Action RPG
Платформи	PC, PlayStation 5, Xbox Series
Кількість гравців	Однокористувацька
Розробник	Don't Nod
Видавець	Focus Enetertainment
Час на проходження	20-30 годин
Дата виходу	13 лютого 2024

Для тих, хто хоче знати більше

• Де мене шукатимуть рідні? Найочікуваніші ігри PlayStation 4/5 у 2024
• Ескапізм альпініста: огляд медитативної пригодницької гри Jusant
• Огляд The Last of Us Part II Remastered
• Огляд Prince of Persia: The Lost Crown
• Огляд God of War Ragnarok: Valhalla
• Огляд Avatar: Frontiers of Pandora