Мінотавризація щурів: огляд Resonance: A Plague Tale Legacy

Resonance: A Plague Tale Legacy — пригодницька екшен гра від третьої особи, розроблена Asobo Studio. Цього разу гравців переносять у дві різні часові лінії — середньовічну Європу та стародавній мінойський Крит, — де молода грабіжниця Софія вирушає в небезпечну подорож, щоб розкрити таємницю, що переслідує її з дитинства. Гра зміщує акцент серії зі стелсу на ближні бої на мечах та головоломки, пов’язані зі світлом. Редакція gg також вирушила на острів Мінотавра, щоб побачити, як цей новий розділ переосмислює те, якою може бути гра серії A Plague Tale.

4 причини придбати Resonance: A Plague Tale Legacy

• Нарешті можна усім наваляти, а не ховатися в кущах
• Хочеться погуляти за межами чумної Франції
• Скакати між часовими лінями - ваше хобі
• Ніяких затягнутих відкритих світів. Тільки насичена лінійна історія

1 причина відмовитися від покупки Resonance: A Plague Tale Legacy

• Бої часом дещо дубові, а вам хочеться максимальної плавності

Швидкий перехід:

• Сюжет: щури спізнюються, прийде Мінотавр
• Геймлей: забудьте все чому вас вчили
• Чи все в порядку на острові?
• Якою запам'ятається Resonance: A Plague Tale Legacy
• П'ять речей, які потрібно знати про Resonance: A Plague Tale Legacy

Сюжет: щури спізнюються, прийде Мінотавр

У Resonance: A Plague Tale Legacy фокус серії зміщується з Амісії (Amicia) та Гюго (Hugo) на Софію. Дія розгортається за п’ятнадцять років до подій Requiem, де ми вперше її і зустріли. Після того як у Венеції катастрофічно провалився план пограбування, пов’язаний з бандою покійного батька Софії, юна дівчина змушена тікати разом зі своєю найближчою подругою Лені. Разом вони прямують до таємничого місця, яке переслідувало її у снах з самого дитинства: острова Мінотавра біля узбережжя Криту. Те, що починається як відчайдушна втеча, швидко перетворюється на особисту місію з питаннями: "а що тут в біса відбувається?". Софія намагається зібрати уламки минулого своєї родини, розшукати скарб, про який ходять чутки, і розібратися з тривожним відчуттям, що сам острів кликав її задовго до того, як вона зрозуміла, чому.

Історія розгортається у двох часових лініях: сучасна боротьба Софії проти тих, хто на неї полює, та легендарне минуле Тесея — воїна, чиї рішення в мінойські часи позначаються на її долі. Ця подвійна структура перетворює сюжет на діалог між епохами, де кожне відкриття в далекому минулому по-новому висвітлює розуміння Софією власної ідентичності та ще одним поглядом на природу «прокляття», яке з самого початку захопило франшизу.

Автори подарували нам історію про горе, спадщину та ціну пошуку відповідей, які можуть змінити те, ким ти є. А дедалі сильніша одержимість таємницями острова штовхає героїв до небезпечних рішень і болісного самопізнання. Усе це перетворює першочерговий план з пошуком скарбів на роздуми про свою роль у цьому світі.

І хоча спершу у мене були сумніви, чи буде гра цікавою без головної фішки серії -- щурів, але у фіналі я лишився задоволений. Resonance показує, що світ A Plague Tale не закінчується тільки на чумі у Франції, а жесті буде повно чи з гризунами, чи без них. Частина ж пригоди змушувала хвилюватися та втикатися у крісло, як і у попередніх частинах. Мінотавр (ким би він там не був) гарно підстрахував щурів, поки ті готуються до чуми. І тепер я ще більш голодний до наступного виклику у цьому божевільному світі.

Геймлей: забудьте все чому вас вчили

Resonance переосмислює серію, переходячи від гри на виживання з акцентом на стелсі до динамічної екшен-пригоди, орієнтованого на ближній бій. В основі тепер агресивний бойовий стиль Софії, побудований навколо системи парування та серії ударів. Гравці поєднують удари мечем, жбурляння предметів навколо та маневри з гаком, щоб скоротити відстань або притягнути ворогів і добити їх. Це все перетворюючи сутички на динамічні смертельні танці.

Для того, щоб робити це краще, на локаціях будуть зустрічатися нові клинки. Наприклад, деякі викликають кровотечу після успішної серії атак, а інший дозволяє нанести спец удар по декількох ворогах одразу. Окрім цього будуть траплятися різні браслети, амулети та прикраси, які Софія чіпляє на себе і має більше шансів на виживання. Завдяки цьому є більший шанс, що лучники промажуть або з ворогів частіше падатимуть предмети, які можна кинути в інших. І це дуже гарний підхід, коли ви знаходите не банальну прикрасу, а водночас інструмент, що може врятувати життя. Хоча і без звичного дерева навичок, яке розблоковується пошуком спеціальних малих предметів, також не обійшлося. 

Розв’язування головоломок також переосмислені, а їхньою основою стала нова механіка маніпулювання світлом, пов’язана зі вкраденим мінойським артефактом. Призматична сфера відбиває промені світла, щоб активувати стародавні механізми, відкривати приховані шляхи та розкривати найпотаємніші таємниці острова. Ці головоломки поєднують спостереження за оточенням із просторовим мисленням, тоді як у платформенних ділянках Софія використовує свою спритність та гак, щоб пересуватися по руїнах, що розсипаються. У результаті виходить інтерактивний світ, який спонукає до експериментів та дослідження. Однак відкритого світу чекати не варто. Уся гра розбита на глави з відносно просторими локаціями, але такий підхід мені подобається значно більше. 

Щодо стелсу, то мала частка його лишилася, де вам доведеться ховатися від чогось або когось та шукати вихід із ситуації, коли рівень стресу стає все вище і вище. Тож гра постійно жонглює з геймплейними елементами на екрані, щоб вам не набридало.

З мінусів відзначу лиш те, що самі бої місцями відчуваються дещо дубовими. Хотілося б, щоб Софія та її атаки були більш пластичними, а флоу нагадував умовну Batman Arkham. 

Чи все в порядку на острові?

Я проходив гру на PlayStaion 5 Pro і з оптимізацією були певні нюанси. Один раз гра просто зависла і вилетіла. Час від часу відбувалася просадка кадрів, особливо, коли на екрані багато дрібних деталей. Однак більше критичних багів чи чогось, що не давало пройти гру, я не зустрів. Тож частину гріхів спишемо на прес версію гри.

Але ж гарно в Греції

Художнє оформлення гри базується на драматичних контрастах: яскраві мінойські палаци в золотистих відтінках, оздоблені мармуром і фресками, різко контрастують із вицвілою, задушеною пилом руїною середньовічної архітектури, створюючи світ, який водночас здається міфічним і реалістичним. Тож у цій Грецькій подорожі є що роздивитися, а притаманний серії поступовий перехід від усього барвистого до депресивних місць гарно збережений.

Звуки також не підводять

Красива музика гри поєднує емоційні мелодії з міфічною величчю. Завдяки цьому саундтрек здається водночас стародавнім і позачасовим. Від особистих треків, що підкреслюють скорботу Софії, до громоподібних бойових тем із хором — музика підносить кожен момент. А звукове оформлення від відлуння кроків у мармурових залах до віддалених морських вітрів допомагають сильніше зануритися у світ.

Якою запам'ятається Resonance: A Plague Tale Legacy

Resonance: A Plague Tale Legacy запам’ятовується тим, що сміливо переосмислює ідентичність серії, зберігаючи при цьому її емоційну суть. Замінивши стелс на бої в ближньому бою, гра надає гравцям новий вид свободи дій. Головна героїня вже не тікає від небезпеки, а протистоїть їй віч-на-віч, використовуючи меч, кинджал і гак. А зміна сетингу з чумної Франції на давньогрецькі міфи з середньовічним занепадом та двома часовими лініями, показує, що цю франшизу є куди розвивати і вона значно багатша,  ніж може здатися спершу.  

П'ять речей, які потрібно знати про Resonance: A Plague Tale Legacy

• Це приквел, дія якого розгортається за 15 років до подій Requeim і ми вперше граємо за бандитку Софію
• Історія розгортається у двох часових лініях: середньовічній Європі та стародавньому мінойському Криті
• Стелс більше не є головним. Натомість акцент на динамічному ближньому бою
• Дія переноситься з охопленої чумою Франції до залитого сонцем Середземномор’я
• Resonance є 3 грою у серії A Plague Tale 

Для тих, хто хоче знати більше

• Напитися рому від щастя: огляд Assassin’s Creed Black Flag Resynced
• Вмирай, вмирай, але тобі сподобається: огляд roguelite-екшену Saros
• Мистецтво ШІ-хакінгу: огляд пригодницької гри Pragmata
• Чудернацька пригода з гігантським сомом: огляд South of Midnight на PlayStation 5
• Естетика самогубства: огляд extraction шутера Marathon