Після повномасштабного вторгнення українські ділери дронів опинилися центрі підвищеної уваги з боку суспільства. Вони постачають та ремонтують дрони волонтерам, навчають пілотуванню та навіть розробляють власні та різноманітні моделі безпілотних літальних апаратів. Останні місяці у всіх на слуху FPV-дрони як сучасна зброя, що здатна уражати навіть рухомі цілі на війні. Вони коштують відносно недорого (у порівнянні з будь-якою військової технікою та, наприклад, БПЛА оперативного рівня) та мають надходити до ЗСУ десятками тисяч на місяць. Сучасна війна продемонструвала, що дрони — це такі ж витратні матеріали на фронті, як патрони чи снаряди. Редакція gg поспілкувалась з Андрієм Штепою, який є власником компанії AirUnit та одним з тих українських підприємців, що активно підтримує Збройні Сили України та виробляє власноруч FPV-дрони.
gg: Чому на війні використовують саме FPV-дрони? Їх же зі самого початку робили як racing drones
Андрій Штепа: Це одне з його застосувань. У нас до повномасштабної війни активно функціонувала в країні Ukrainian Association of Drone Racing, і там на FPV-дронах проводили змагання. Але FPV — це не класифікація самого дрона, а характеристики його зв’язку і методології керування. Розміри теж можуть бути будь-які. Чому саме FPV багато на фронті? Їх більш ефективно використовують.
gg: А де ще окрім перегонів використовують FPV-дрони?
Андрій Штепа: Та будь-де у цивільному житті — це ж розваги. Їх часто роблять маленькими, бо у Європі дрон до 249 грамів дозволений навіть для дітей без жодних документів. Деякі надають перевагу саме збиранню дронів, воно схоже на авіамоделювання. Тим паче, усі схеми давно вже є в інтернеті з описом того, як його скласти, бери їх та й виготовляй. Для людей це вже як хобі. Бо одне діло — прийти в магазин і купити конструктор LEGO, який тобі в тому ж магазині і зберуть, а інше — купити набір і самому його скласти.
gg: Як саме відбувається їхнє застосування на фронті?
Андрій Штепа: Дрон летить на бойове завдання, йому потрібно скинути припас, і мінімальна висота, з якої це зараз робиться — 150 метрів, що досить високо. Той, хто ніколи цим не займався, не може собі уявити, як це складно, а той, хто кидав, знає, що для успішного виконання задачі потрібні, як мінімум, дві спроби: перша спроба — це прицільна, щоб розуміти швидкість вітру та інші похибки, а друга — вже більш точна, коли оператор зі свого досвіду робить поправки.
Щоб бути більш ефективним, треба мінімум 100 бойових вильотів, а за цей час можна втратити 20 дронів і тут не говориться про точність. Якщо припас влучив за 4 метри від цілі — то вже треба аплодувати, бо усі ті відео, які ми бачимо в Інтернеті, де прямо пряме влучання дроном — це більше про везіння. Є правда один виробник, який зробив нарізний ствол: у нього закручується припас і йде менше впливу на вітер. Це може спростити роботу, а взагалі треба лазерне наведення, але я такого в українських виробників ще не бачив.
gg: Чому для керування дроном оператор використовує окуляри?
Андрій Штепа: Так простіше сприймати оператору поведінку дрона. Він швидше адаптується і швидше вчиться на ньому літати.
gg: А які тактики використовують оператори дронів?
Андрій Штепа: Можна виділити 3 ключові стратегії. Перша — дрон із 7-дюймовою рамою (відстань вимірюється між роторами), з уламковим або запальним снарядом, спалює неброньований транспорт або живу ціль.
Друга — це вже рама 9 дюймів, яка несе більш потужний заряд та може вражати як кумулятивним снарядом по танках, так і більш потужним запальним, щоб спалювати важку техніку. Не впевнений, що їх застосовують проти живої сили, але якщо потрібної цілі немає, то краще вже вразити хоч щось, а не повертатися "додому" і ще ж не факт, що дрон повернеться.
І третя — це тилові дрони, їх запускають з катапульт. У них вже дальність польоту до 30 кілометрів і паралельно ведеться робота з ретранслятором. Тобто запускається дрон, який на своєму борту несе коробку з ретранслятором, який є проміжним пунктом зв'язку між наземною станцією і дроном, який полетів за горизонт, бо на шляху дрона будуть рельєфні перешкоди і оце питання вирішує ретранслятор. Таке застосування використовується переважно для розвідки.
gg: Є якась специфіка у детонування снарядів, які несе дрон?
Андрій Штепа: Використовують 2 способи. Перший — від удару. Другий — дистанційний. Є лазер, він вимірює дистанцію і спрацьовує на підльоті. Такий спосіб гарно працює для ураження живої сили.
gg: Скільки в Україні виробників FPV-дронів?
Андрій Штепа: Якщо ми говоримо про тих, хто вже пройшов процедуру постановки на озброєння і має перелік і допуск до експлуатації, то я думаю, що їх більше ніж п'ять. А всіх інших — більше ніж сто. Є колективи із 2-3 людей, які можуть виготовляти по 3 дрони на добу, але це суто волонтерська тема. Держава не може їм щось замовити, навіть якщо вони роблять по 500 дронів в день.
Для того, щоб у вас щось замовили, потрібно пройти процедуру кодифікації та сертифікації.
Тільки після цього отримується допуск до експлуатації, а потім — спільне рішення на замовлення, постачання і подання в список потреб. Після цього сидить військова частина, дивиться список з переліку доступного, ніби в онлайн-магазині, обирає потрібне, відправляє заявку до Міноборони, а вже Міноборони замовляє це через агентство оборони закупівель у цього виробника.
Там дуже складна процедура. Хоча вона зараз спростилася до тримісячного режиму. Раніше це було 2-5 років, але все одно вона не дуже user-friendly, бо немає відкритої програми і ви читаєте перелік документів, які потрібні, вам відразу хочеться поставити питання, а його нема кому поставити.
gg: А скільки може коштувати FPV-дрон?
Андрій Штепа: Та може бути і 5 тисяч гривень, щоб він просто "пожужав", але я не враховую сюди пульт керування та окуляри, бо це не розхідний матеріал. Їх може спокійно вистачати на 100-200 вильотів.
А взагалі ціна може доходити до 40 000 гривень. Це якщо рама для скидання 7-9 дюймів. Ціна буде залежати від компонентів, які ви будете використовувати, тому що і мікросхеми є різної якості, і телеметрія є різної якості. Хтось по-різному оцінює свій досвід, свою інтелектуальну власність і час. Може бути таке, що хтось продає польотний контролер з однаковими характеристиками за тисячу доларів, а хтось за 500.
gg: Що ще найбільше впливає на ціну?
Андрій Штепа: Польотний контролер і телеметрія. З камерою теж цікава ситуація, там є два варіанти: якщо це звичайна камера низької роздільної здатності — вийде дешево. Якщо ми говоримо вже про тепловізійні камери — вже буде дорого.
gg: А компоненти переважно з Китаю, чи це Європа і США?
Андрій Штепа: Багато замовляється з Китаю. Я не поділяю їхньої позиції, тому що я не вважаю, що Китай — це та країна, з якою потрібно зараз налагоджувати стратегічні і довгострокові відносини. Не викликають вони якоїсь довіри у мене зараз.
Особисто ми співпрацюємо з американською компанією Airon. У них є система автоматичного наведення на ціль, яка зараз проходить останні тести. Я вже бачив прототип і в принципі задоволений результатами. Думаю, з такою технологією ефективність FPV-дронів буде 50%.
Щодо ефективності, давайте згадаємо російський Ланцет, який активно обговорюють. Його ефективність — 30%, хоча він вважається дуже проблемним дроном і фінальної методології боротьби з ними немає.
А у наших FPV-дронів результативність — 10%. Зараз ключова проблема в тому, що у росіян є окопні РЕБи і мобільні рішення, які вони встановлюють на авто та броньовану техніку. Ці окопні РЕБи дуже просто працюють. Дрон на відстані 300 метрів до цілі втрачає зв'язок, спрацьовує safemode, у дрона просто вимикаються двигуни, він падає і все.
gg: Є дрони, які здатні справитися з РЕБ?
Андрій Штепа: Ніхто поки не зробив революції, щоб дрон міг впоратися з РЕБ. Захистом від РЕБ займається розробник телеметрії, тобто зв'язку, і в залежності від того, наскільки якісний зв'язок і скільки в нього вкладено, і за скільки він куплений, така і буде вірогідність досягання до цілі.
Зв'язок може коштувати 50 доларів, а може бути за тисячу доларів, і за тисячу доларів зв'язок дуже важко буде покласти і заглушити.
gg: А які характеристики мають бути у FPV-дрона?
Андрій Штепа: Все залежить від ситуації і потреб. Повинен бути баланс, у першу чергу, між батареєю та розміром рами. Чим більша рама — тим більше може він летіти і більше нести заряду. А мала батарея довго не дозволить знаходитися у повітрі. Якщо ж дрон зробити надто швидким, то акумулятор швидко помре і дрон не зможе повернутися "додому". Тут треба оцінювати свої можливості, дивитися на компоненти та постійно експериментувати.
gg: Як ви знайшли баланс у дронах, які збираєте?
Андрій Штепа: Зараз ми виконуємо запити та потреби. До нас звернулися бійці, сказали, що їм потрібно 100 дронів, 7 дюймів рама. Вони працюють на Донецькому напрямку. Я знаю, що в цей час на Донецькому напрямку працюють такі-то частоти. Підібрав польотний контролер і можливості для них, щоб виконувати ті завдання за цей короткий проміжок часу.
gg: Скільки дронів ви можете зробити за місяць?
Андрій Штепа: Це залежить від прототипу і того, чи є у нас усі компоненти. Але за день ми робимо мінімум 10 дронів.
Хоча були моменти, коли за місяць треба було зібрати 500 дронів, тоді працювали у посиленому темпі, але і 500 дронів на місяць цілком реально.
gg: Чому ви збираєте дрони в Україні, а не купуєте готові за кордоном?
Андрій Штепа: Вартість. Ви не уявляєте, яка там націнка, це божевілля.
gg: У чому зараз вузьке місце виробництва? Не вистачає грошей чи фахівців, чи дефіцит компонентів на глобальному ринку?
Андрій Штепа: Не вистачає впевненості в окупності самого продукту. Можна робити хоч 1000 дронів, але ви за них отримаєте 1000 гривень.
Немає просто впевненості в тому, що держава допоможе усім цим виробникам. Тому всі трохи обережно підходять до цього процесу. А все інше у нас є. Компоненти — не проблема. Повірте, хто каже, що важко щось знайти — це не зовсім так. Важко знайти стабільність. Ви маєте бути впевнені в розробнику, що він нікуди не зникне, його конструкції будуть вироблятися протягом певного часу і ви зможете запустити серійне виробництво. І немає інституту, який взяв би на себе відповідальність за такі процеси і створив зрозумілу методологію постачання на озброєння для виробників і пересічних громадян. Це зараз все складно, у мене сидять два юристи, які вивчають матеріали, як це все має працювати.
gg: Скільки часу треба, щоб навчити керувати FPV-дроном для військового призначення?
Андрій Штепа: Той, хто ніколи в житті не тримав в руках пульт дистанційного керування або взагалі дрона, у нашій школі навчається до 10 днів. Ми створили свій навчальний центр і тренуємо там військових безкоштовно. В групу стараємося назбирати 30 людей, і їх навчають 5 інструкторів, які використовують і треки, і симулятори, і все, що треба для навчання.
gg: Чи є план дій на «після війни» у виробництві FPV-дронів?
Андрій Штепа: FPV-дрони ми робимо зараз як волонтери, щоб допомогти на фронті. Чи згорнемо ми виробництво дронів після війни? Не буду зарікатися. Якщо наші ідеї зацікавлять державу, то чому б не? Але ми точно будемо вдосконалювати ті проєкти, що у нас є. Це AARonia — обладнання для аеропортів та критичної інфраструктури, яка після війни буде дуже популярною, але зараз на війні у неї інше призначення.
Для тих, хто хоче знати більше
- Від пінопластових літаків до універсальної платформи SKIF: історія української компанії Culver Aviation
- Як обрати військовий тепловізор: посібник для волонтерів
- Валерій Яковенко (EcoFlow): ми маємо виробляти електроенергію вдома, щоб самостійно її споживати
- Кожній гвинтівці по комп’ютеру: як працюють сучасні розумні приціли для гвинтівок
- Протези для тварин, зброя Fallout та військові проєкти: фоторепортаж фестивалю 3D-друку RepRapUA в Києві
Наш гейм-редактор грає в ігри ще з 4 років і не уявляє себе без цього. Пройшов 100+ ігор на PlayStation, але досі вважає The Last of Us Part II найкращою в індустрії. У січні 2022 приєднався до команди gg. Навчається на факультеті журналістики в Київському міжнародному університеті.
