Репетиція 2050 року: що відомо про Kawasaki Corleo — водневого робота-коня для бездоріжжя

На виставці Expo 2025 в Осаці Kawasaki викотила (а точніше, вигнала копитами) концепт концепт Corleo — чотириногого робота-коня на водневому двигуні. Їздити на ньому можна, колес нема, хвоста теж, зате є гібридний воднево-електричний двигун  і дизайн «байкерська душа в тілі трансформера». Це поки що не транспорт, а маніфест: про те, яким може бути пересування без асфальту, без бензину і без компромісів. Corleo — не серійний продукт, а скоріше візія: «що, якби ми схрестили мотоцикл із конем, додали штучний інтелект і запхали в це все "зелений" водень?» І якщо вам здається, що це звучить як трейлер до нового "Horizon Zero Dawn" — ви не одні.

Швидкий перехід

• Кентаври з департаменту R&D: хто приручав залізного коня
• Як працює Corleo
• Як Corleo думає, ходить і не падає
• Нотки скецптицизму
• До 2050 року ще далеко
• В сухому залишку

Kawasaki Heavy Industries — це не просто компанія, яка вміє робити байки, що ревуть, як голодний тигр, і роботів, які працюють точніше за швейцарський годинник. Це цілий техно-звіринець з багаторічним досвідом у всьому, що має двигун, сенсори й бажання рухатись. А Kawasaki Corleo — це концепт машини, яка втілює її дивну, але захопливу ідею: «А що, якби ми зробили їздову машину на чотирьох ногах замість коліс і заправляли її воднем?». Власне, Corleo — це мікс байкерської душі й роботизованої начинки, що народився десь на перетині мотоінженерії та меха-фантастики. Звісно, поки що, це виставкова іграшка для демонстрації майбутніх можливостей. Kawasaki намацує майбутнє персонального транспорту для тих, кому замало мотоциклу і не вистачає позашляхових можливостей квадроциклу. Тепер — тільки стрибком у бездоріжжя, з HUD-екраном і в такт ваговим сенсорам.

Kawasaki Corleo — це чотириногий робот, на якому можна сидіти верхи, як на коні, але замість вівса — водень. Саме так: сталевий скакун на екологічному паливі. Зовні — гібрид байкерської естетики й кінської грації, ніби хтось змусив спортбайк і жеребця провести вечір наодинці в лабораторії. Усе це виглядає не лише ефектно, а й має практичний сенс: Corleo розробляють для бездоріжжя, складних ландшафтів і тих моментів, коли звичайні колеса пасують, а душа просить пригод.

Втім, не поспішайте обирати колір для свого «робоконя» — комерційний запуск планується орієнтовно на 2050 рік. Тобто зараз це більше фантазія інженерів, ніж варіант для наступного шопінг-туру в Альпи. Але концепт уже натякає: транспорт майбутнього буде не тільки чистим, а й ефектно дивним.

Кентаври з департаменту R&D: хто приручав залізного коня

Історія Corleo почалась не з гучного анонсу на Expo, а, як повідомляють деякі джерела, з тихого запитання десь у кабінеті R&D Kawasaki ще у 2018-му: «А що якби ми зробили робота, який рухається, як тварина?». І все — поїхало. Точніше — побігло на чотирьох ногах. Офіційних звітів про старт проєкту, звісно, немає — інженерні легенди не пишуться пресрелізами. Але вже тоді народилась ідея про щось, що могло б залишити колеса в минулому та пробігтись там, де вони буксують.

Хто конкретно приручав Corleo — поки таємниця за сімома NDA. Відомо тільки, що на презентації світився Takashi Torii, один із топів Kawasaki, але справжні герої, ті, хто збирав цього кіберконя по болтиках, поки залишаються в тіні. Та можна з великою часткою впевненості сказати: над проєктом працював цілий техно-цирк — і байкарі, і робототехніки, і, не повіриш, навіть спеціалісти з поведінки тварин.

Щоб машина рухалась, як справжній кінь, замало просто приєднати мотор до ніг. Ілюстрація: джерело

І це логічно. Щоб машина рухалась, як справжній кінь, замало просто приєднати мотор до ніг. Тут треба знати, як тварина тримає рівновагу, як переносить вагу, як реагує на перешкоди. Kawasaki, певно, зібрала команду, яка мислить не лише через інструкції, а ще й через інстинкти — хай і симульовані.

Corleo задумували як коня, що не боїться каміння, схилів і майбутнього.

Замість копит — гумові лапи, замість інстинктів — сенсори, замість GPS — штучний інтелект. В основі всього — біомімікрія, тобто спроба вивчити, як рухаються живі істоти, і дати цю здатність машині. Бо коли треба пролізти крізь хащі чи перебратись через завал, ноги справляються краще, ніж будь-яка підвіска.

В основі розробки — біомімікрія, тобто спроба вивчити, як рухаються живі істоти. Ілюстрація: Kawasaki

Як працює Corleo

В основі Kawasaki Corleo — водневий двигун на 150 "кубів", який не обертає колеса (бо їх тут, нагадаю, нема), а виробляє єлектричний струм та спрямовує його у лапи. Бо кожна з чотирьох ніг працює автономно й закінчується гумовим «копитом», яке тримає зчеплення як на асфальті, так і на ґрунті, де навіть танк би задумався. Залишилися референси до класики байкобудування — наприклад, маятниковий механізм підвіски (той, що в мотоциклі тримає заднє колесо й гасить удари), тепер працює у ногах Corleo. Але замість колеса — незалежна роботизована нога з гумовим копитом, поділеним на сегменти, щоб краще чіплятись за рельєф. Бо слизьке каміння чи піщана стежка — не привід для глухої пробуксовки.

Замість колес — незалежна роботизована нога з гумовим копитом, поділеним на сегменти, щоб краще чіплятись за рельєф. Ілюстрація: Kawasaki

Корпус — суміш металу й карбону. Міцний, але не як цегла, бо треба зберігати легкість і маневреність. Усе живиться від 150-кубового водневого двигуна, який не крутить шестерні напряму, а генерує струм для кожної лапи. Така схема дозволяє управляти рухом кожної ноги окремо — майже як у тварини з власним мозком на кожну кінцівку.

Керування — це окремий кайф — воно інтуїтивне, як у Segway: ти просто нахиляєш тіло, а сенсори в підніжках і кермі зчитують твої рухи. Майже як верхи на справжньому коні, тільки цей не боїться грози, не жеребець — і точно не вкусить. Усе це доповнене HUD-дисплеєм, який показує паливо, навігацію, стабільність і твою ж масу, щоб робот знав, як краще балансувати.

Зовні Corleo — це чистий Kawasaki: гладкий, агресивний, з металу й карбону, з фарою-щитком, яка більше схожа на шолом із майбутнього.

І як вишенька на торті — він ще й вміє стрибати через перешкоди. Бо їздити просто вперед — це для коліс, а Corleo винайдено, щоб перестрибнути ваші уявлення про транспорт.

Corleo стрибатиме через перешкоди. Ілюстрація: Kawasaki

Як Corleo думає, ходить і не падає

Corleo думає, аналізує, тримає рівновагу й не питає, коли ти востаннє качав прес. Усе завдяки вбудованому штучному інтелекту, який у реальному часі стежить і за рельєфом, і за тобою — кожен нахил тіла, кожен мікронахил фіксується, перетравлюється, і миттєво перекладається в корекцію руху. Тобто якщо ти сів криво — Corleo вже вирівняв ситуацію, імовірно, ще до того, як ти сам про це подумав.

HUD-дисплей із навігацією. Ілюстрація: Kawasaki

Кожна нога — окремий бортовий модуль з повною свободою дій. Чотири лапи — чотири незалежні одиниці, які адаптуються до будь-якого безладу під копитами: від каміння до болотного щастя. А ще тут є система «передбачення нестабільності» — звучить як діагноз, але насправді це фіча: Corleo сканує ризики та коригує кроки ще до того, як почне втрачати баланс.

І це ще не все. HUD-дисплей із проєкційною навігацією дозволяє підсвічувати шлях вночі, тож, грубо кажучи, Corleo світить собі під ноги, щоб не втрапити в халепу. Усе це працює на основі біомімікрії — інженери реально аналізували, як рухаються коні, щоб змусити металеві ноги працювати максимально природно. Результат? Ходячий байк, який не лише виконує твої команди, а ще й сам знає, куди не варто лізти.

HUD-дисплей дозволяє підсвічувати шлях вночі. Ілюстрація: Kawasaki

Нотки скецптицизму

Як тільки Kawasaki показала Corleo на Expo 2025 в Осаці, інтернет почав дихати важко. Очевидно, що така штука не могла пройти повз пости типу «дайте два» та навпаки —  крім «вау», було й «пфф». Бо скептики теж не дрімали: хтось одразу запитав, де, власне, його заправляти воднем, скільки це коштуватиме, і чому чекати доведеться аж до 2050 року. У жартівників одразу виникає питання "Чи є вагіна?". Та скептично ставляться до якості візуалізації. Одні захоплювались дизайном і технологіями, інші нагадували, що між "концепт" і "магазин" лежить прірва, заповнена проблемами з логістикою, законами і банальними грошима. І поки Corleo у 2025 — лише красивий макет, ці питання не безпідставні.

Питань до Corleo поки що більше, ніж відповідей. Ілюстрація: Kawasaki

Деякі цитати:

• "Схоже на пізній першоквітневий жарт"
• "Їздовий покемон? Візьміть мої гроші!"
• "Хтось коли-небудь їздив верхи? Це не найплавніша їзда. Крім того, з усіма рухами та ударами ця річ розвалиться за місяць"
• "Чи можу я піднятися на Еверест із цим... Мені потрібні вбудовані кисневі балони"
• "Коні, напевно, дешевші і кращі"
• "Є відео, де хтось на ньому їздить? Навіть якщо воно не може стрибнути. Я бачив достатньо відео про механічних биків, щоб знати, що це може бути катастрофічним. Можливо, такий бот корисний для транспортування, але у нас є для цього квадроцикли"
• "Я куплю це лайно. На Ґелоуїн ви всі побачите мене як лицаря в блискучих обладунках і мого вірного коня... що скаче галопом, або розбиває смуги, чи як там це буде називатися на дорогах Каліфорнії."
• "Загорніть мені три такі приємності та поспішайте. Нарешті механічна їздова собака. Я це люблю"
• "Я радше повірю, що ми отримаємо подорож у часі завтра, ніж ця річ буде життєздатною навіть до 2050 року"
• "Класне відео, щоб залучити багатих ідіотів для інвестицій"
• "Ви знаєте, що це хороший стартап, якщо він включає хренову рекламу 3D візуалізації"
• "Як мотоцикліст, кажу: це сидіння в поєднанні з цими рухами знищить ваш таз"

До 2050 року ще далеко

Kawasaki не поспішає випускати Corleo в продаж, орієнтовна дата запуску — 2050 рік. Corleo — не товар, а експеримент у стилі "якщо".Водночас, це може стати серйозною історією про те, яким може бути транспорт, коли ми нарешті подорослішаємо як цивілізація і заправлятимемося не бензином, а воднем.

Але цей "конячка-концепт" має плани більші, ніж просто катати людей у лісі. Завдяки здатності лазити туди, де колеса плачуть, Corleo може стати новим другом рятувальників, дослідників, інспекторів та тих, хто веде екотури без шкоди для природи. Чудовий для подорожів, де "дороги нема, але йти треба", а ще — чудовий демонстратор того, як Японія просуває свою "зелену" стратегію і рухається до вуглецевої нейтральності.

Але між «ідеально» та «реально» — купа нюансів. Потрібна інфраструктура для водню, нові закони для таких залізних кентаврів, технології ще не на 100% готові, а ціна, ну, скажімо прямо — буде не для щоденних прогулянок. І все ж навіть якщо Corleo ніколи не стане масовим, самі розробки, сенсори, алгоритми, система управління — усе це знайде своє місце в інших продуктах Kawasaki. Бо в цій грі важливий не тільки фініш, а й те, наскільки дико і круто ти скакав до нього.

В сухому залишку

Нажаль, Corleo — це поки що макет. Ілюстрація: Kawasaki

Справжній стан речей такий: Corleo — це поки що концепт, і Kawasaki чесно про це каже. Те, що показали на Expo 2025 в Осаці — це макет. Гарний, футуристичний, із блискучим корпусом і зухвалим поглядом фари, але без справжнього «серця». Всередині — ще не та техніка, яку можна вивести на бездоріжжя. Швидше — тизер на великому екрані майбутнього, а не трейлер до серійного виробництва.

Так, шлях до релізу — довгий, складний і всіяний питаннями: де заправляти воднем? хто буде законодавчо регулювати чотириногих роботів? скільки це все коштуватиме? Але суть не в тому, що Corleo ще не готовий — а в тому, що він уже змушує переосмислювати, яким ще може бути персональний транспорт майбутнього. Новий тип взаємодії між людиною, машиною і середовищем. І поки він лише макет — але дуже гучний.