Роботи Maholo LabDroid проводять до 1000 медичних експериментів на добу без людей
Японський технічний університет Institute of Science Tokyo запустив перший у світі повністю автоматизований медичний дослідний центр, де 10 гуманоїдних роботів Maholo LabDroid працюють без жодного персоналу на місці. Кожен робот виконує до 1000 різних експериментів на добу — дозування реагентів, культивування клітин, робота з холодильниками та термоконтрольним обладнанням — цілодобово, без перерв і помилок від втоми. Університет планує масштабувати систему до 2000 роботів протягом наступних 14 років, автоматизувавши весь цикл медичних досліджень від гіпотези до верифікації.
Як працює система
Maholo LabDroid — гуманоїдний лабораторний робот з двома маніпуляторами, розроблений найбільшим державним науковим інститутом Японії AIST спільно з виробником промислових роботів Yaskawa Electric. Вперше представлений у 2017 році, робот вже використовується у лікарні Кобе для клінічних досліджень з індукованими плюрипотентними стовбуровими клітинами.
Директор Robotics Innovation Center Кейіті Накаяма стверджує, що роботи можуть прискорити дослідження в 10–100 разів порівняно з традиційними лабораторіями. Японія володіє 46% глобального ринку промислових роботів станом на 2023 рік і активно інвестує в лабораторну автоматизацію на тлі скорочення робочої сили через старіння населення.
Перегони з США
У березні 2025 року американська біотех-компанія з AI drug discovery Insilico Medicine запустила двоногого гуманоїда Supervisor у своїй повністю роботизованій лабораторії LifeStar1, що працює з грудня 2022 року. Компанія досягла середнього терміну розробки препаратів 12–18 місяців замість традиційних 3–6 років, синтезуючи лише 60–200 молекул на програму, і вже має 10 препаратів з FDA clearance.
Японія робить ставку на універсальних гуманоїдів Maholo, тоді як США та Китай використовують конвеєрні системи для специфічних завдань. Накаяма стверджує, що японські роботи значно універсальніші — здатні виконувати різноманітні делікатні процедури без перенастроювання обладнання.
Наслідки для науки
Технологія дозволяє працювати цілодобово, зменшуючи людські помилки та дефіцит кваліфікованих кадрів — критичний фактор для країн з браком цитологів і лаборантів. Японія вже тестує AI для аналізу клітинних зображень у скринінгу раку, інтегруючи алгоритми безпосередньо в роботизовані системи.
«AI може сформулювати гіпотезу, перевірити її й написати статтю без участі людей», — стверджує Накаяма. Залишається лише догадуватися, як саме виглядатиме підзвітність за результати у лабораторії без жодного персоналу на місці — етичне питання, яке поки не має чіткої відповіді.
