Огляд Assassin's Creed Mirage: Багдадський паркур з шаблями

Буду відвертим, останній раз я грав в Assassin's Creed у 2015, коли вийшов Syndicate. Після цього серія мене не цікавила, аж поки не анонсували Assassin's Creed Mirage. Нам обіцяли повернення до витоків, багато стелсу та менший ігровий світ. Останнє мене приваблювало найбільше, оскільки витрачати 40-50 годин, як це було в останніх трьох іграх, я був не готовий. Тепер ми знову на Близькому Сході, у Багдаді, і наш головний герой — Басим (Basim), якого вже ми зустріти в AC Valhalla. Однак історія — не найсильніший аспект цієї гри, вона виділяється зовсім іншим — світом. Ubisoft настільки якісно та детально реалізувала ігровий Багдад, що здається, ніби більшість ресурсів було витрачено саме на його створення. Ігровий процес мінімально, але різноманітний. Штурмувати ворогів з мечем — ідея, яка в 90% закінчиться провалом. Тому потрібно використовувати стелс, досліджувати локації, вивчати маршрути ворогів, шукати потаємні проходи та об'єкти, які допоможуть за 1 секунду ліквідувати велику кількість противників. Загалом, Mirage — це та гра, яка може сподобатися як геймерам, які не пропустили жодної частини, так і людям, які перестали грати в асасинів декілька років тому. Редакція gg розповість про всі головні моменти гри, щоб ви зрозуміли, чи варто вам купувати Assassin's Creed Mirage.

5 причин купити Assassin's Creed Mirage:

• Ви пройшли всі попередні ігри серії
• Вам цікавий персонаж Басим з AC Valhalla
• Гра не змушує тебе жити в ній 50 годин
• Хочете собі влаштувати екскурсію Багдадом 9 століття
• Можливість відчути паркур на собі

3 причини не купувати Assassin's Creed Mirage:

• Вам не подобається, коли вороги тупі, як штурмовики із Зоряних війн
• Вас, як котів, бісять зачинені двері
• Ви не фанат східного колориту і чекаєте Асасинів у Європі

Швидкий перехід:

• Війни двох кланів у Багдаді
• Як в це грати?
• Що там з оптимізацією, візуалом та аудіосупроводом?
• Що не сподобалося
• У сухому залишку
• П'ять речей, які потрібно знати про Assassin's Creed Mirage

Війни двох кланів у Багдаді

Події гри відбуваються за 12 років до Valhalla. Ми граємо за Басима — молодого хлопця, який постійно займається крадіжками на вулицях Багдаду 9 століття. Але інколи він отримує завдання від Незримих (Hidden Ones) — так називалися асасини, до того як отримали цю назву. Басим ними захоплюється і дуже хоче приєднатися до них, але отримує категоричне ні. Але хлопець цей непростий, і він вирішує піти на одну ризиковану авантюру, яка змусить Незримих прийняти його до своїх рядів. Усе йде взагалі не за планом, і Рошан (Roshan), одній з лідерок Незримих, дійсно нічого не залишається, як врятувати Басима і почати його тренувати, щоб він став Незримим. А яка взагалі суть цієї історії? Все просто (майже) — Незримі воюють з Орденом Древніх (Order of the Ancient). Басиму потрібно ліквідувати найважливіших Древніх і паралельно розібратися, хто він такий.

Якщо набридне ліквідовувати Орден — погладьте кота

І воно звучить цікаво, але є декілька нюансів. Сюжет дуже просідає всередині проходження. Басим вишукає Древніх, і його історія відходить на другий план. Ми бігаємо туди-сюди, виконуємо завдання, але гра, здається, забуває, що Басим — це не просто ігрова моделька, а досить цікавий персонаж (особливо знаючи сюжет Valhalla). Його краще розкривають лише у моментах, коли він ліквідує важливих людей, а потім знову пауза в його історії. Вже під кінець гри все радикально змінюється, і тобі ніби кажуть: "А тепер сцену повністю собі забирає Басим". І саме фінальний відрізок сюжету сподобався мені найбільше. Але чому так не можна було робити протягом всієї гри? Хоча, якщо ви в першу чергу хочете грати, а не слідкувати за сюжетом, то у Mirage є шанси вам сподобатися.

Окремо варто сказати про персонажів. Чесно кажучи, окрім Басима та Рошан, сильно ніхто не запам'ятовується. Протягом 20 годин проходження ми контактуємо з великою кількістю людей, але я, окрім двох вищезгаданих, згадаю ще хіба що Ніхаль (Nehal), подругу Басима, яка з ним на початку гри, а потім повернеться пізніше. І діалоги теж не зацікавлюють (знову ж таки, окрім фінальної частини). Вони всі щось обговорюють, а ти сидиш і тобі стає місцями нудно. Але завдяки іншим аспектам гри, цей момент вдалося компенсувати. Чи погано це? Усе залежить від вас. Для частини геймерів гарна історія — це лише приємний бонус, і їм найбільше треба геймплей. Для когось відсутність цікавої історії — це причина не купувати гру. Тож відштовхуйтесь від своїх вподобань, але історія явно не жахлива, вона просто нормальна, а інколи навіть цікава.

Тепер мені хочеться відвідати Близький Схід

Не скажу, що мене колись сильно приваблював Близький Схід, але завдяки Ubisoft, це змінилося. Настільки якісно вони створили віртуальний Багдад (це ще справжня столиця Іраку), що мені не залишається нічого, як похвалити розробників. Проблема для авторів була в тому, що їм треба був Багдад 9 століття, але місто було повністю спалене в 13-му столітті монголами і інформації про ті роки не так і багато. У ті часи Багдад був "серцем Шовкового шляху" та переживав Золотий вік ісламу, тож світ гри вийшов дуже активним. Скрізь повно людей, вони все обговорюють, паралельно з цим щось продають: зброю, одяг, тварин, тканину, їжу та ще безліч всього. Відчувається, що світ — живий. Додатково мій інтерес підігріло те, що я мало знайомий з цією культурою, і якщо є можливість її дослідити, то чому б ні? І тобі час виконувати чергове завдання, а ти ходиш базаром Багдаду і просто насолоджуєшся цією атмосферою.

Саме місто кругле, з вузькими вулицями, що ідеально підходить для серії Assassin's Creed з точки зору дизайну рівнів, адже основа пересування — паркур і стрибати низькими будівлями, де більшість із них стоять близько одна до одної — те, що треба. А якщо вийти за межі Багдаду, то вас чекає пустеля, яку можна дослідити на своєму верблюді, де час від часу можна зустріти невеликі поселення та будівлі, що контрастують з активним круглим містом, але ці контрасти також занурюють, адже тобі цікаво подивитися на іншу сторону цього регіону. Тож з атмосферою у Mirage проблем взагалі немає, і з останніх великих ігор, що я грав, цей світ мені сподобався найбільше.

Одна із частин Багдаду

Як в це грати?

Щоб просуватися сюжетом, ми відкриваємо меню розслідування, де вказані важливі цілі. Але для їх виконання потрібно розібратися із завданнями меншого масштабу, які оточують ціль номер один. Наприклад, якщо ми повинні ліквідувати одного з Ордену Древніх, то спершу ми повинні: а) звільнити повстанців, б) зібрати докази, які вказують на причетність до Ордену, в) визначити локацію, де знаходиться наша ціль, розібратися, як до неї потрапити та ліквідувати людину. Останній момент найцікавіший, адже гравцю надають кілька варіантів для ліквідації.

Перевагою меню розслідування є те, що гравець дійсно відчуває себе у ролі потаємного вбивці. Адже для отримання нової інформації потрібно тихо переслідувати когось, проникати в будівлю та красти документи і так далі. Це працює набагато краще, ніж ситуація, де Басим дістав би меч, крикнув "За Незримих" і побіг вперед. (Такі місії все ж існують, але їх можна порахувати на пальцях однієї руки).

Меню розслідування

Стелс — твій найкращий друг

Більшу частину завдань доведеться проходити максимально тихо та намагатися залишитися непоміченим. Розповім це на прикладі однієї місії. Потрібно звільнити повстанців. Ми приходимо на локацію, і далі починається найцікавіше. Можна запустити у небо свого орла Енкіду (Enkidu), який розвідає місцевість та позначить ворогів. Після чого обираємо, як ми будемо рухатися до цілі: зверху, по землі або навіть під водою. Обираємо йти по землі, стаємо за стінку та вмикаємо орлиний зір, який показує ворогів навколо та те, куди вони дивляться. Бачимо, що стоїть лише один ворог, і він не дивиться в наш бік. Підходимо та тихо його ліквідовуємо, а тіло скидаємо в річку, щоб інші вороги не побачили труп. Потім підіймаємося на дах і бачимо, що над двома ворогами висить мішок з камінням. Дістаємо метальний ніж та запускаємо. Вуаля, одразу мінус два. А тепер бачимо найбільшого ворога, у якого броня і який може викликати підмогу. Але він стоїть біля бочки, з якої йде вогонь, знову запускаємо ніж і йдемо далі. Якщо ж нам не вдається підійти до ворога, то можна сховатися у траві, свиснути, він сам підійде і ми тихо його знищуємо.

На завершення варто згадати нову здібність, яка дозволяє за 1 секунду знищити від 3 до 5 ворогів. У Басима є спеціальна шкала, яка дозволяє телепортуватися до ворогів і одразу їх вбити. Ми активовуємо шкалу, вибираємо цілі, і Басим швидко все робить. Пояснюється ця здібність тим, що наш герой настільки швидкий, що анімус не встигає за його рухами. І хоча не всі оцінили це нововведення, мені воно сподобалося, адже додає трохи різноманіття та розширює тактику.

Якщо прямого зіткнення не уникнути, тоді доведеться використовувати меч. Ми можемо відбивати атаку, якщо противник світиться жовтим, або ухилятися, якщо противник світиться червоним. Атаки у нас усього дві — легка та сильна, і кожна наша дія знижує витривалості, яка дуже швидко закінчується. І якщо проти вас "звичайні" вороги, то навіть невелику групу можна легко завалити, але якщо в цій компанії буде "тяжкий" ворог в броні, то шанси різко падають, адже такого противника можна атакувати лише зі спини, а коли вас намагаються вбити інші — то це вже  випробування. А якщо на підмогу прийдуть інші вороги, то краще перезапускати з контрольної точки. Тож меч краще використовувати або проти групи з 1-4 звичайних ворогів, або зовсім не використовувати.

Скриншот: sportskeeda

Як можна стати кращим асасином?

У грі доступна система прокачки, яка складається із трьох гілок. Перша — розширює здібності Басима, друга — його арсенал, а третя — покращує нашого орла. Остання найменш ефективна, тому варто акцентуватися на перших двох. Наприклад, можна відкрити здібність, яка дозволить стрибати з великої висоти та не втрачати здоров'я або відкрити нову комірку для інструмента.

Дерево навичок

Також у нас є шість інструментів. Перші два — факел та металеві ножі. Вони даються майже одразу, інші треба відкривати самостійно. Наприклад, є дротики, які відправлять солдата спати або димова бомба, щоб дати собі можливість втекти від противників. І наче арсенал невеликий, але для двадцятигодинної пригоди його вистачає.

Інструменти

Ще у нас є інвентар, де можна змінити костюм, меч та подивитися, скільки у вас ресурсів, адже речі можна покращувати. Для цього варто знайти відповідну людину, заплатити їй, і ваше спорядження стане кращим. Нічого унікального або особливого, ми це вже бачили десятки разів, тож Ubisoft просто вирішила додати те, що гарно працює та не вигадувати щось незвичне.

Інвентар

Але разом з тим у нас є звичайна валюта, за яку ми купуємо предмети, та три унікальні монети: зелені, срібні та золоті. Зеленою можна отримати знижку в магазині або дати хабаря персонажу, щоб він розповів важливу інформацію, або провів у секретне місце. Срібні можна заплатити музиканту, щоб він відволік охорону, а жовті треба, щоб прибрати рівень розшуку. Так, якщо творити анархію, то на вас почнеться полювання, яке ділиться на три етапи: перший — на вас звертають увагу мешканці, і якщо вас впізнають, вони повідомлять охороні. Другий — на будівлях з'являються лучники, які вас шукають. І третій — вулицями ходить елітна охорона, яка одразу вас знайде. Але якщо ви не хочете платити, то достатньо зірвати від 1 до 3 плакатів з вашим обличчям, і рівень розшуку зникне.

1) Монету, яку можна заплатити, щоб дізнатися інформацію; 2) Постери, які треба зривати, щоб прибрати рівень розшуку

Можливість відчути себе майстром паркура (але з нюансом)

Паркур — візитівка серії Assassin's Creed, тож без нього нікуди. Він тут максимально простий. Затискаєш кнопку та біжиш собі, перестрибуючи з однієї будівлі на іншу, або лізиш на стіну. Звичайно, це не Unity, де одна з найкращих систем паркуру в серії, але згодиться. Щоправда, є одна проблема: Басим не завжди розуміє, що треба робити. Наприклад, я хочу залізти у вікно, натискаю кнопку, а він лізе на стіну і так разів чотири. Завдяки цьому я навіть один раз провалив завдання і довелося починати усе спочатку. З цим бажано щось зробити, бо наче ти зловив свій ритм, як справжній майстер, перестрибуєш усі перешкоди, а потім персонаж різко робить щось не те і все задоволення зникає. Але, на щастя, ця проблема не є масовою.

Чим можна займатися в Багдаді?

Перше і найголовніше — досліджуйте це місто, пориньте у нього, адже тут немає сотень знаків питання на кожних 10 метрах. Так, є класичні вежі, на які потрібно залізти і зробити стрибок віри, є магазини, де можна оновитися, є невеличкі завдання "історії Багдаду", які тривають до 5 хвилин, але якщо активно досліджувати місто та його околиці, то можна знайти табір охорони під водою, де заховані скарби та золота скриня, в якій є зброя та інші цікаві секрети. Скринь у грі взагалі вистачає, є ті, що дають ресурси, а є унікальні, де схована зброя або одяг. Тож Mirage все ж тримає курс на те, що ви будете проходити основну історію, а паралельно просто гуляти містом, ніби ви дійсно зараз в Іраку 9-го століття.

В пустелі біля Багдаду я знайшов печеру, де були скарби та скриня

Контраки — аналог додаткових завдань

Але все ж, у грі є трохи додаткових завдань, які звуться контрактами. Вони діляться на три види: когось провести, щось вкрасти та вбити конкретну людину. За їхнє виконання вам дають валюту, один з трьох видів спеціальних монет та інші приємні бонуси. Але я не можу сказати, що ці контракти дуже цікаві. Плюс, економіка у грі дещо зламана і достатньо один раз прокачати своє спорядження — про валюту можна забути, адже її та ресурсів завжди буде повно. Хоча є непогані завдання, але після декількох виконаних таких, я перестав звертати на них увагу. Хочете затриматися у грі довше — виконуйте їх, але повірте, ви не сильно щось втратите, якщо пропустите їх.

Контракти потрібно брати у лігві Незримих

Що там з оптимізацією, візуалом та аудіосупроводом?

Я гру на PlayStation 5 і в режимі продуктивності вона тримає стабільні 60 кадрів. За все проходження втрата кадрів була усього двічі, але це тривало декілька секунд. Але є інша проблема — баги. Найчастіше — об'єкти застрягають в текстурах. Був ще баг, коли під час фінальної битви противник просто завис і його довелося лупити як манекен. Баги зустрічаються не часто, більшість з них не критичні, але ще декілька патчів необхідно, щоб все полагодити.

Візуал пора оновлювати

Грі заважає те, що вона вийшла на PlayStation 4 та Xbox One. Через це страждає версія для поточного покоління, адже треба зробити так, щоб гра нормально працювала і на PS4 і на PS5, тож доводиться йти на жертви, одна з яких — гірша картинка. Скоро вже 3 роки з моменту релізу PlayStation 5 і вже, як би прикро це не було, треба прощатися з АА та ААА-іграми для минулого покоління, адже тоді дуже важко показати усі можливості сучасних консолей. А от пейзажі дуже красиві, найбільше зранку та увечері. У такі моменти єдиний варіант — зупинитися та насолодитися моментом, особливо коли ти на відкритій місцевості. Але якщо починати детальніше вдивлятися в текстури, стає ясно, де довелося схитрити, щоб випустити гру де тільки можна. Хоча у грі є навіть невелике різноманіття локацій. Ми більшість часу проводимо в одному місті, але побуваємо на базарі, площі, палацах, печерах, пустелях та інших місцях, де є що порозглядати. Але знову ж таки, потрібно робити красивими і дрібні деталі, а у Mirage з цим є певні проблеми.

Пейзажі гри

Аудіосупровід, який намагається підігравати Багдаду

Якщо ви дивилися хоча б один фільм, події якого відбуваються на Близькому Сході, то маєте розуміти, яка музика у грі. Вона непогана, але не скажу, що сильно запам'ятовується. Вона грає у важливих моментах історії, щоб посилити атмосферу, але їй це рідко вдається, от просто не витягує вона. А сказати тут більше і не має чого.

Що не сподобалося

Найбільша проблема гри — штучний інтелект ворогів. Таких тупих противників я давно не зустрічав. Ти можеш спокійно сидіти в кущі біля трьох охоронців, свистіти, і до тебе буде підходити лише один ворог, і так по черзі їх можна нейтралізувати. Їм взагалі начхати, що у них під носом зникають товариші. Дві секунди подивилися у кущі, далі сіли і дивляться в стіну. Єдиний момент, коли противники розумні — це коли вони тебе переслідують, тоді треба постаратися, щоб сховатися. В усіх інших ситуаціях — модельки без мізків, яких навіть шкода, що вони такі дурні та сліпі.

Також не сподобалося те, що у грі дуже багато зачинених дверей. Ти придумав у голові собі тактику, хочеш пролізти і бачиш сповіщення "двері зачинені із середини". І такого у грі дуже багато. Ubisoft, будь ласка, робіть менше зачинених дверей. Чим більше можливостей кудись пролізти — тим більш варіативною буде гра.

Ще мені не зрозуміло, чому в деяких сюжетних місіях гра навмисно не дає просуватися. Якщо я вже зрозумів, як мені діяти далі, все одно треба пройтися по усіх пунктах і вже тоді дозволять йти вперед.

Більше серйозних мінусів грі для себе я не знайшов. Звичайно, є ще баги, недостатньо сфокусованої уваги на Басимі та нецікаві контракти, але про це вже було згадано вище.

У сухому залишку

Якби мені сказали описати Assassin's Creed Mirage одним словом, то це слово — нормально. У грі далеко не найкращий сюжет, місцями криво зроблений паркур і баги. Але атмосферний та деталізований Багдад, фінал гри та незатягнутий ігровий процес компенсують ці проблеми, і ми отримуємо проєкт, який хоч не пропонує чогось нового (Ubisoft це розуміла, адже гра коштує не $70, а $50), але це точно не погана гра. Місцями вона цікава, і були вечори, коли їй вдавалося мене затягувати на 5+ годин безперервної гри. Я більше не відчуваю розчарування від AC, і це вже плюс для Ubisoft. Чи радив би я її фанатам Assassin's Creed? Так! Чи радив би я її тим людям, які довго думали про те, щоб повернутися до серії? Дочекайтеся знижки. Чи радив би я її тим, хто до цього був нейтральним до цього всесвіту? На жаль, але ні.

П'ять речей, які треба знати про Assassin's Creed Mirage

• Mirage — вже 13 гра серії Assassin's Creed
• Події відбуваються у Багдаді 9 століття, якому приділили найбільше уваги
• Гра відмовилися від неадкватно великого світу, що тільки йде на користь
• Сюжет мав сконцетруватися на головному герої, але часто забуває про це
• Assassin's Creed Mirage — непоганий фундамент для майбутніх ігор серій, який треба ще трохи модернізувати

Для тих, хто хоче знати більше

• Світ жука навиворіт: огляд Cocoon — мозковибухової інді-головоломки гейм-дизайнера LIMBO та INSIDE
• Кіберпанк, на який ми заслуговуємо: Огляд Phantom Liberty — сюжетного доповнення до Cyberpunk 2077
• Підводний світ депресії: огляд Under the Waves — пригодницької гри про життя чоловіка на дні Північного моря
• Саспенс в марсіанській шахті: огляд психологічної інді-гри Fort Solis
• Божевільне життя дайвера, який працює у суші-барі: Огляд Dave The Diver — пригодницької інді-гри, яка вам сподобається