Silent Hill 2 — гра, яку не можеш забути після проходження. Bloober Team вдалося зробити настільки якісний ремейк культового survival-horror, що редакція gg не могла пройти повз туманне місто. Історія Джеймса Сандерленда, який намагається знайти свою дружину, виявилася настільки захопливою, що припинити аналізувати його шлях та вчинки просто не виходить. А перероблений візуал, аудіо та цікавий геймплей дарують якісний ігровий досвід (хоч і не без нюансів). І все це робить SH 2 якщо не грою року, то точно однією з найкращих.
Синопсис
Silent Hill 2 — це психологічний горор від третьої особи, який занурює гравця у моторошне і сюрреалістичне місто Сайлент Гілл. Головний герой, Джеймс Сандерленд, отримує загадкового листа від своєї померлої дружини Мері, яка запрошує його повернутися до містечка, де вони колись провели відпустку, яка стала для них особливою. Та що насправді приховує це місто і як Джеймс міг отримати лист від людини, якої уже немає серед живих?
5 причин придбати Silent Hill 2
- Ви грали в оригінал і хочете відчути як все це виглядатиме на Unreal Engine 5
- Ви не грали в оригінал, але любите горори (а це — культова гра жанру)
- Ви впевнені, що вас нічого не лякає, але хочете хоч раз відчути це
- Ви полюбляєте гуляти містом в тумані з палицею, оздобленою цвяхами, в руках
- Хочете дізнатися про існування клею для вінілових платівок
- Бонус: наявність текстової української локалізації
1 причина відмовитися від покупки Silent Hill 2
- Горори — це взагалі не ваш жанр
Швидкий перехід:
- Що нового я дізнався після огляду Silent Hill 2
- Сюжет: як перестати думати про тебе?
- Геймплей: вбивай, досліджуй і подумай
- Технічна сторона туманного міста
- Якою запам'ятається Silent Hill 2
- П'ять речей, які потрібно знати про Silent Hill 2
Що нового я дізнався після огляду Silent Hill 2
Я ніколи до цього не грав у Silent Hill. Та і взагалі я фактично нічого не знав про цю серію, але часто чув, що франшиза вже стала культовою, особливо друга частина. Та ідея грати в гру 2001 року, де навіть не можна керувати камерою, здавалася мені сумнівною. І тут на сцену вийшла польська студія Bloober Team, якій Konami доручила створити ремейк для тих, хто ніколи в це не грав, та і для фанатів серії, щоб вони могли повернутися в оновлене місто. І хоча у певної частини гравців був скепсис щодо успіху ремейку, але можна вже впевнено сказати, що Bloober не підвела. Відтепер я розумію, чому люди люблять Silent Hill 2 та чому називають серію культовою. Тож я нарешті зміг познайомитися із цим світом, зануритися у його безумні та страшні закутки, вийти з нього та закликати усіх зробити це ж саме.
Сюжет: як перестати думати про тебе?
Одного дня Джеймс Сандрленд отримав листа від своєї дружини Мері. Та нюанс у тому, що вона загинула ще 3 роки тому. Як це можливо? Хтось вирішив влаштувати пранк? Мері насправді жива та чекає Джеймса? Чи може головний герой просто здурів? Однак він вирішує таки перевірити це все та повертається до міста, де відбулися їхні щасливі миті — Сайлент-Гіллу.
Уже зовсім скоро Джеймс розуміє, що місто кардинально змінилося після їхнього візиту. Колись це був курортний регіон, де вирувало життя, а тепер за весь час він зустріне лише чотирьох людей.
Та навіть пропри усе це, кохання Джеймса до Мері настільки сильне, що він просто не може розвернутися та покинути місто. Він змушений пройти через усі труднощі, зустрітися з власними гріхами, переосмислити усе ним зроблене та таки дійти до фіналу цієї загадкової історії.
Є ігри про які чим менше знаєш (особливо сюжетно), тим краще буде для проходження. І SH 2 як раз відносить до цієї категорії. Не треба шукати якусь додаткову інформацію про цю гру перед проходженням. Якщо вам вона вже зараз здається цікавою — треба йти і купувати.
Однак хочу зазначити, що особисто мене історія дуже зачепила. Мене досі не покидає думка, що Сайлент Гілл — це більше ніж просто місто. Це метафорична проєкція почуттів і провини Джеймса. Гра пронизана символізмом, де усе, що ми бачимо втілює глибокі страхи і внутрішні конфлікти головного героя.
Мені не вистачає таких історій, де тебе не водять за руку, а дозволяють самому усе проаналізувати та інтерпретувати історію так, як вона рефлексує саме собі.
Тож дуже важливо під час проходження звертати уваги на найдрібніші деталі, зазирнути у кожен куток Сайлент Гіллу, щоб зрозуміти, як це місто впливає на вас і що воно для вас значить. Бо ця історія досі не відпустила мене і я не певен, що це станеться найближчим часом.
Геймплей: вбивай, досліджуй і подумай
Ігровий процес Silent Hill 2 можна поділити на 3 етапи: дослідження локацій, головоломки та битви з ворогами, і дуже часто усі ці 3 компоненти працюють одночасно.
І хоча події відбуваються у місті, але відкритого світу тут немає. Зазвичай Джеймс опиняється у великій локації, як лікарня, готель чи житловий будинок, де повинен бігати туди-сюди, щоб знайти вихід та перейти до наступної сюжетної локації. Хоча звичайно дадуть побродити і самим містом, яке ну прям дуже атмосферне.
Загалом елемент дослідження, як і самі локації, мені сподобалися. Єдине мені не подобається, коли певні місця у грі дуже темні, як в'язниця, а частину локацій я б скоротив на 20%. Адже часом здається, що у певному місці ти вже занадто затримався, як, наприклад, у лікарні. Від того, що гра стала б на годину-дві коротше нічого погано не сталося, а лише навпаки пішло б їй на користь.
Та все ж завдяки своїй загадковості ти не можеш заспокоїтися поки не перевіриш кожну кімнату, не оглянеш усі важливі предмети чи записки. І у мене пару разів таке було, коли я вимикав гру, щоб лягати спати, а потім собі казав: "Ну там останній поверх лишилося дослідити", і я знову запускав SH2 і губився у ній ще на годину, бо після дослідження того останнього поверху ти ж не йдеш спати, а далі граєш.
А за останні роки дуже рідко знаходиться гра, яка не може відпустити мене від себе. І фактично після місяця ігрової апатії дослідження усіх цих моторошних коридорів стало для мене, якби це дивно не звучало, променем радості, коли прокидаючись, ти думаєш про те, як після роботи побіжиш знову вмикати свою консоль.
Напружуй мозок
І куди ж без головоломок. Більшість із них не складі, але змушують тебе увімкнути свій мозок, щоб він почав генерувати ідеї для того, щоб пройти далі. Спершу нам дають простенькі задачки, коли ми знаходимо записку, де говориться, що предмет (або його частина) знаходяться десь неподалік і нам треба його там знайти.
Однак далі стає все цікавіше. Наприклад, на перших годинах гри, досліджуючи апартаменти, ми опиняємося в закритій кімнаті із сейфом, де лежить ключ до дверей. А як дізнатися код? На стіні написаний віршик, орієнтуючись на який потрібно знайти на стіні цифри, які складають єдину комбінацію.
Або в лікарні одна із дверей зачинена на кодовий замок. Тут пошук відповіді ще цікавіший. Біля дверей знаходиться рентгенівський кабінет, де лежать різні знімки. Їх усіх треба викласти у правильному порядку і під правильним кутом, щоб побачити цифри. Та за усіма канонами жанру в кабінеті лежать одразу не всі фото і їх треба шукати. А знайшовши одне з них, ми бачимо, що воно в поганому стані і для того, щоб там щось розгледіти, треба знайти спеціальний засіб. А де такий може бути? От ти сидиш і думаєш, де ж було б логічно зберігати хімічні засоби. На щастя, у грі завжди є карта, тож загубитися тут просто не можливо.
Здавалося, нічого супер складного, але тут витриманий гарний баланс між тим, що у тебе немає відчуття наче загадки для дітей, але й разом з тим ти годинами не морочишся, зате часто тобі приємно, що ти зміг провести логічний ланцюг у своїй голові та знайти правильну відповідь.
Розчавлюй і відстрілюйся
А тепер переходимо до найцікавішого — бойової системи. На Джеймса весь час нападатимуть декілька ворогів, але щоб не спойлерити, розкрию лише трьох — постаті, манекени та медсестри.
Постаті — найпростіші із ворогів. Вони не швидкі, а усе, що вони можуть зробити — плюнути на вас кислотою або заподіють незначну шкоду. Однак є різновид, який повзає підлогою. Цей ще менше завдасть вам шкоди, але і впіймати його важче.
Манекени — найцікавіші вороги. Взагалі у Джеймса є радіо, яке починає видавати шум, якщо поблизу ворог, тож ви завжди попереджені. Але манекени можуть ховатися у різних місцях та взагалі не робити ніяких звуків, що робить їх невидимим для радіо. Тож навіть якщо ваше радіо не шумить — це ще не значить, що поруч нікого немає. Забудеш перевірити кут, ванну кімнату або стіл і на тебе вистрибне манекен від якого ще спробуй відчепитися.
Найстрашніше відбувається, коли у темному приміщенні ти вмикаєш ліхтар, перед тобою пробігає манекен, а потім радіо затухає. І ти чітко знаєш, що він поруч з тобою, але ти не знаєш де саме і панічно починаєш зазирати куди можеш, щоб першим побачити ворога. І такі способи налякати працюють набагато краще, ніж звичайні скримери.
А от медсестри носять із собою зброю: ніж або палицю, тому з ними теж треба бути обережними. Бо отримати трубою по голові якось не дуже хочеться.
Для їхнього знищення у нас є ближня та дальня зброя. Ближньої служить спочатку дерев'яна палиця з гвіздками, яка пізніше заміниться на металеву трубу. А з вогнепальної зброї нам дають пістолет, дробовик та гвинтівку.
Якщо проходити гру на легкому рівні складності, то з набоями (особливо для пістолета) взагалі не буде проблем і ви можете перетворити гру на шутер, а от на середній та важкій складностях уже такого щастя буде менше і треба ретельніше рахувати кожну кулю. І не забувайте, що окрім куль також треба шукати медикаменти, щоб відновлювати здоров'я.
З трубою Джеймс може тільки атакувати. Ніяких блоків або різних видів удару немає. Єдине, що ви можете зробити — увернутися від ворожої атаки. Але мені подобається з якою агресією він робить кожен удар, що також передає його емоційний стан. Він ненавидить усе це і готовий з усієї сили розчавити все, що сповільнює його шлях до дружини.
Та найкраще поєднувати металеву трубу та вогнепальну зброю. Наприклад, якщо вистрілити медсестрі в коліно, то вона присяде на деякий час і ви її вб'єте трубою з одного удару, а не буде "довбати" 7-10 разів, поки та не впаде.
Взагалі битися у грі дуже сподобалося. Вороги хитрі, ти відчуваєш, що вони можуть становити загрозу, якщо їх декілька, а ти будеш неуважним та спішити. Та і арсенал хоч і не найбільший, але все одно дозволяє розгулятися. Постаті спокійно відлітають як бейсбольні м'ячики завдяки трубі, медсестрам ти прострілюєш коліна, а якщо тебе задовбали манекени, то береш дробовик і з одного пострілу їх уже робиш нерухомими.
Мені усе це не набридало навіть під кінець, бо тебе постійно кидають на нові локації, де також знаходяться нові види ворогів, тому тобі хочеться вивчити модель їхньої поведінки, знайти підхід та вийти з арени переможцем. Та й часом гра навіть підкидує битви з босами. Деякі із них, особливо зустріч із легендарним Пірамідоголовим, запам'ятовуються.
Як загалом грається в Silent Hill 2?
Bloober Team вдалося поєднати дослідження, головоломки та битви таким чином, що жоден із цих елементів не набридає. Досліджувати світ дійсно цікаво, адже він сповнений великою кількістю загадок. Головоломки кидають приємний челендж, а битви з ворогами додають драйву у ці події, коли можна наваляти усім навколо трубою, а вцілілих добити із пістолета. Тому ми маємо гру, де є одночасно і цікавий сюжет і класний геймплей, який не набридає.
Технічна сторона туманного міста
З оптимізацією у грі є певні проблеми. На PlayStation 5 їй не завжди вдається тримати стабільні 60 fps і часом відбувається втрата кадрів. Також інколи зустрічаються візуальні артефакти і в деяких сценах це дуже сильно помітно. І хоча гра ні разу не вилітала, і також я не помітив жодного багу, грі все ж би не завадило хоча б мати стабільні 60 кадрів.
Оновлений та атмосферний візуал
Гру переробили на Unreal Engine 5 і тепер вона має неймовірний вигляд. Туман відчувається реалістичним. Сильно попрацювали над анімаціями обличчя і міміка героїв одразу каже гравцю про те, що вони відчувають. Ще й освітлення впливає на атмосферу і загалом завдяки UE5 авторам вдалося створити таку гру, де хочеться роздивитися все і всіх. Ніколи не міг подумати, що місто, яке повністю вкрито туманом, а у його будівлі ледь пробивається світло, вдасться зробити таким красивим і захопливим.
Також нарешті у грі камера "через плече", що також підсилює занурення в гру та і проходити так SH2 набагато приємніше, коли ти сам керуєш камерою, а не дивишся на фіксований кадр.
Аудіоряд на іншому рівні
Та якщо до графіки на UE5 ми вже потрохи звикаємо, то аудіосупровід у цій грі це щось з чимось. Для горорів звук є ледь не найважливішим аспектом і тут усі причетні виконали свою роботу на відмінно. Гра найбільше лякає саме звуками. Ти чуєш як десь далеко доноситься відлуння чужих звуків. У тебе виникає питання: "Це людина чи монстр?". Одного разу в голові Джеймса взагалі почав звучати шепіт і це був ледь не найстрашніший момент гри. Звуки у цій грі весь час тиснуть на тебе та гнітять.
Окремо варто відзначити музику. Як і в оригіналі, музика для ремейку написав Акіра Ямаока і цього року він став для мене відкриттям серед ігрових композиторів. Його музика, як і звуки, посилює атмосферу, але окрім страху в його музиці також звучать ноти надії, які символізують те, що можливо Джеймс таки зможе нарешті стати щасливим.
Якою запам'ятається Silent Hill 2
Silent Hill 2 запам'ятається ремейком на рівні останніх Resident Evil. Bloober Team провела чудову роботу і подарувала нам оновлену історію з якою тепер зможе познайомитися велика кількість гравців. Історія про Джеймса та його подорож в туманне місто лишає свій відбиток на гравці, а протягом цієї подорожі ми досліджуємо різні куточки цього місця, паралельно вирішуючи цікаві головоломки та у брутальних боях зустрічаємося із найгіршими жителями Сайлент Гілу, що робить ігровий процес динамічним і підсилює емоції від цього атмосферного ремейку.
Закінчуючи цей текст, я усвідомлюю, що не дарма вірив у польську студію, а мої враження навіть перевищили очікування, бо я не думав, що горор може аж так сильно сподобатися. Для мене це одна з кращих ігор цього року і я сподіваюся побачити ремейки інших частин серії, бо тепер у своїх думках я постійно бачу це місто — Сайлент Гілл.
П'ять речей, які потрібно знати про Silent Hill 2
- Silent Hill 2 — психологічний survival-horror
- Історія розповідає про Джеймса, який повертається у Сайлент Гілл, щоб знайти свою дружину
- Геймплей поєднує у собі дослідження локацій, цікаві головоломки та насичені битви з ворогами
- Ремейк переробили на Unreal Engine 5, що допомогло оновити туманне місто та зробити його більш атмосферним
- Bloober Team вдалося зробити одну з найкращих ігор 2024, яку треба пройти усім фанатам горорів
Silent Hill 2 | |
---|---|
Жанр | Survival-horror |
Платформи | PC, PlayStation 5 |
Кількість гравців | Однокористувацька |
Розробник | Bloober Team |
Видавець | Konami |
Час на проходження | 13-20 годин |
Дата виходу | 8 жовтня 2024 |
Для тих, хто хоче знати більше
- Чи варто було лякатися знову? Огляд горору Until Dawn Remake
- Закохався з першого погляду: огляд Astro Bot — галактичної пригоди на PlayStation 5
- Привабливість божевілля: огляд Senua’s Saga: Hellblade II
- Гостре лезо з крутими стегнами: огляд екшену Stellar Blade для Playstation 5
- Огляд The Last of Us Part II Remastered
Редакція дякує Keymailer за люб'язно надану для огляду гру
Дякую за огляд!
Відповісти