Planet of Lana — дебютна гра шведської інді-студії Wishfully, яка розроблялася з 2018 року. Це 2D-платформер, який розповідає історію дівчинки Лани (Lana) та її вірного помічника — крихітної істоти Муї (Mui) з надзвичайними здібностями, які разом шукають сестру головної героїні. І хоча, на перший погляд, може здатися, що таких інді-проєктів більше ніж достатньо, Planet of Lana виділяється серед інших подібних ігор двома особливостями: візуалом та світом гри. Перше взагалі нагадує роботи Хаяо Міядзакі (Hayao Miyazaki), і на цю гру просто приємно дивитися. Тобі хочеться в неї грати, щоб побачити нові мальовничі локації та дослідити їх. А світ гри показує цікавий концепт, який геймери могли вже бачити у серії Horizon — загадкові машини у світі, де люди навіть не знайшли електрику. Але, враховуючи, що ігор з таким стилем не багато, воно сприймається цікаво. Звичайно, як для дебютного проєкту, у грі є недоліки — головоломки інколи трохи затягнуті, а для вирішення деяких потрібно потрапляти у нереальні таймінги. Прибравши це, гру можна було б скоротити на 30-40 хвилин, і це пішло б на користь.
Однак, щойно я дізнався про цю гру, то побачив щось таке, що мені захотілося зробити огляд Planet of Lana. Я не знав про те, що її давно розробляли та показували на різних виставках, я випадково на неї натрапив і захотів пройти. І забігаючи наперед: я не шкодую, що пройшов цю гру, вона змогла мене зачепити. Реліз відбудеться вже 23 травня, і щоб зрозуміти, чи варто вам її купувати, редакція gg розповість про усі головні моменти Planet of Lana, які варто знати.
5 причин купити Planet of Lana
- ви втомилися від шутерів і хочете щось для душі та серця
- ви фанат аніме майстра Міядзакі
- у вас обмаль вільного часу, і ви шукаєте гру, що можна пройти за один підхід
- ви хочете бути серед тих, хто через 10 років скаже про відомих розробників: "А я грав в їхню першу гру"
- ви давно не розв'язували головоломки, і час перевірити свій мозок
2 причини не купувати Planet of Lana
- у вас просто немає серця
- ігри де всього декілька персонажів — не для вас
Швидкий перехід:
- Хоробрість може вміститися в найменшій істоті
- А як в це грати?
- Що там з оптимізацією, візуалом та аудіосупроводом?
- Що не сподобалося?
- У сухому залишку
Хоробрість може вміститися в найменшій істоті
Planet of Lana — гра, яка проходиться за один день, тож розповісти багато про сюжет, уникаючи спойлерів, неможливо. Тому я зупинюсь на головних деталях історії.
Починається гра з того, що ми опиняємося у поселенні біля озера та разом із сестрою б'ємо байдики: бігаємо, стрибаємо, ховаємося від злої бабусі, яка щось готує на кухні, і відправляємося гуляти за межі поселення — у ліс. І от на цьому моменті гра показує, що ми будемо робити до самих титрів. На планету прибуває армія загадкових машин, яка викрадає сестру Лани. Трохи пізніше вони знищують поселення та все, що тільки бачать. І от, за усіма законами жанру, маленька дівчинка мусить перетворитися на хоробру героїню та врятувати свою сестру і, заодно, увесь світ. Але не варто дивуватися такому банальному (на перший погляд) сюжету — адже він у грі другорядний. Якби розробники дійсно хотіли створити якусь наповнену історію, то персонажі б тут розмовляли англійською, а не невідомою мовою, яка складається із набору декількох звуків. Однак гра привертає увагу не цим. Головне у Planet of Lana — це атмосфера подорожі.
І от, трохи пізніше, Лана рятує із пастки маленьке чорне створіння, що нагадує кота — Муї. І тепер Лана та Муї — два друга, які будуть рухатися разом, допомагати одне одному, боротися проти істот і машин, розв'язувати головоломки та постараються, для початку, вижити у цьому фантастичному світі, а якщо пощастить — і врятувати його. Тут я буду вимушений зупинити переказ сюжету, бо все, що йде після порятунку Муї, — серйозні спойлери, які вам знати не треба.
Персонажі, яких ви полюбите (так, усіх, які тут є)
Пару слів все ж варто сказати про персонажів. Тут, окрім Лани та Муї (якщо не рахувати сестру та людей, які живуть у поселенні), ви (майже) не зустрінете, і я вважаю це правильним рішенням. Адже так ця маленька історія максимально концентрується на Лані та Муї, на тому, як змінюються їхні стосунки та як вони прив'язуються одне до одного. Для гри, яка проходиться за годин 5, двох персонажів більш ніж достатньо. Так, тут ніхто не розмовляє англійською чи іншою мовою — від Лани можна почути лише набір звуків. Але інтонація, рухи та емоції створюють портрет героїні, і ти розумієш, що це дівчинка, яка любить свою сестру і Муї та до жаху боїться їх втрати.
Знову ж таки, ми говоримо про дебютну інді-гру від маленької студії, і в кінці у них вийшло викликати емоції. Адже під кінець історії ти встигаєш отримати спектр емоцій: переживання, страх, радість та злість. Якщо згадати Inside та Limbo, які досі вважаються еталонними серед пригодницьких інді-ігор, то там взагалі ніхто і звуку не видав, але хіба люди їх полюбили за це? Такі ігри мають зовсім інші особливості, втім про них поговоримо пізніше.
Який же тут казковий світ
А тепер те, що чіпляє найбільше — світ гри. Поєднання світу в теплих відтінках, до якого увірвалася таємнича армія холодних машин, в обгортці наукової фантастики, але в епоху, коли тут тільки будують будинки з дерева, — контрастне, але вдале поєднання. Інколи мені навіть здавалося, що я опинився на планеті Татуїн (Tatooine) у всесвіті Зоряних Війн — ось тобі спокійна пустеля з невеличким поселенням, де кочовий спосіб життя, а вже через мить з'являється армія машин, яка прагне знищити тебе. Гра вміло балансує між моментами, коли тих машин немає навколо, і ти занурюєшся у казковий світ, та епізодами, коли розумієш, чому в описі Steam розробники вказали, що це "epic sci-fi saga".
Помічаю, що інді-студії найкраще вміють створювати саме світ гри. Ми вже бачили це у Stray та вищезгаданих Limbo та Inside. Тому, якщо в першу чергу вам хочеться роздивлятися світ гри, то Planet of Lana для вас. Бо тут ще час від часу на стінах можна побачити різні наскельні малюнки, натяки на ще якусь цивілізацію, а з додаткових задач у грі можна збирати загадкові фрагменти, які мають утворитися у цілісну картину.
Таємні місця, де можна знайти фрагменти, що розкривають світ гри
А як в це грати?
Ігровий процес тут можна розділити на три основні складові: подорожі, головоломки та зустрічі з противниками.
Подорожі тут більш медитативні. Йдучи локаціями, гра вас взагалі не підганяє і дає можливість насолодитися локаціями та саундтреком. Тут навіть немає кнопки бігу, тож якщо на горизонті немає ворогів або головоломок, гуляйте собі, не поспішаючи, разом з Муї та насолоджуйтесь моментом.
Хоча час від часу трапляються динамічні та напружені сцени, їх не багато. Але для контрасту, щоб ви взагалі раптом не заснули, вони ідеально підходять і зрежисовані також на найвищому рівні. Тут розробникам треба поставити плюс.
Розв'язав усі головоломки самостійно — тепер я розумний
А тепер те, чим ви будете займатися більшу частину, — розв'язувати головоломки. І їхня складність змінюється пропорційно тому, як далеко ви просунулися сюжетно. Якщо на початку гри для розв'язання задачі ви витрачаєте 30-40 секунд, то вже під кінець доведеться витратити більше часу. Але головоломок, де я застряг більше ніж на 5 хвилин, було не більше 3. Перша була пов'язана із розгадуванням шифру, який я просто перші хвилини не міг зрозуміти. У другій я просто затупив, і розв'язання проблеми було на поверхні. А от в останній треба було потрапити в такі таймінги, що я почав відчувати себе кіберспортсменом у StarCraft 2, і це вже було буквально перед фіналом історії. І якщо не рахувати ці 3 ситуації, то більшість головоломок мені сподобалися (не всі звичайно, деякі ми посваримо, але це пізніше). Я давно не грав у ігри-головоломки, але тут вони дійсно цікаві. У більшості випадків не потрібно довго морочити собі голову, виконувати якісь незрозумілі дії. Достатньо зрозуміти, як тут все працює, і от ти вже не помічаєш, як дві години без перерви бігаєш мальовничим світом і разом з Муї прокладаєш собі шлях далі.
Приклад деяких головоломок
До речі, щодо Муї. З ним пов'язана більшість головоломок, бо арсенал цього малого серйозний. Перше — Муї можна віддавати команди. Їх декілька. Основні: сидіти, слідувати або спустити мотузку, щоб ви могли піднятися. Але пізніше відкриваються нові здібності. Розповім про ті, які описували ще розробники, щоб уникнути спойлерів. Муї може контролювати інших живих істот. Наприклад, взаємодіючи зі стіною чорних заростей, Муї може їх прибрати або взяти під контроль якусь тварину, щоб перемістити її в інше місце та розчистити прохід. Або в темних локаціях він може освітлювати шлях, щоб зорієнтуватися, куди потрібно йти. Можливо, не так багато здібностей, як комусь хотілося б, але для гри на 5 годин — це ідеальний набір навичок, які не встигають набриднути через те, що постійно комбінуються, і ти їх усі одразу запам'ятовуєш і не губишся у тому, яку кнопку потрібно натиснути.
Приклад головоломок, де треба допомога Муї
Цікавий факт: Муї не вміє плавати, тому щоб пересуватися водою, його потрібно саджати на дерево та переправляти. Самі розумієте, так і хочеться це порівняти з The Last of Us Part I.
1) Лана & Муї; 2) Джоел & Еллі
А що робити, коли на тебе нападають всякі залізяки та істоти?
Є ще другий вид головоломок: зустрічі з противниками. У Лани та Муї немає зброї, тому доводиться перемагати хитрістю. Перший і найпростіший варіант — коли противник один, то достатньо просто сховатися у траві, зачекати, коли він піде в інший бік, і тікати. Є варіант цікавіший — коли противників декілька. У такому разі треба добряче пофантазувати. Варіантів, знову ж таки, декілька. Перший: ви, не поспішаючи, проходите усіх противників і йдете собі далі. Другий: ви використовуєте Муї як приманку, щоб про вас усі навколо забули. Тільки враховуйте, що Муї також можуть вбити — він не безсмертний. Тому в таких ситуаціях в голові треба проаналізувати, як швидко та безпечно повернути його до вас та разом проходити далі. І ще один варіант: ви берете під свій контроль машину або істоту, і вам відкривається ще більше можливостей. Але можливості ці ви будете відкривати самі, бо я тут зараз не розповім шляхи вирішення усіх варіантів головоломок.
Приклади зустрічей з ворогами
Окремо хочу подякувати розробникам за те, як вони розставили точки збереження. Якщо ви виконали декілька дій і розв'язали половину головоломки, але загинули, то ви будете починати не з початку, а з останньої дії, яку виконали. Це дуже виручало, коли для того, щоб зрозуміти, що треба робити далі, ти помираєш разів 10. Бо так би доводилося кожного разу починати спочатку, але таким способом зберігається час та нерви.
Що там з оптимізацією, візуалом та аудіосупроводом?
Проходив я Planet of Lana на ігровому ноутбуці Lenovo IdeaPad Gaming 3 (NVIDIA GeForce GTX 1650 + AMD Ryzen 5 4800H). На високих налаштуваннях графіки гра працювала у стабільних 60 fps, і жодного разу кадри не просіли навіть до 55. У рекомендованих системних вимогах Steam вказана відеокарта GTX 1060, тож середньобюджетний ПК має спокійно запускати гру у 60 fps, якщо не на високих, то точно на середніх налаштуваннях. Хоча я чомусь думав, що у гри можуть бути з цим проблеми, тим паче грав я у дорелізну версію. Але все працює бездоганно. Разом з тим розробники обіцяють на релізі випустити патчі, які мають покращити оптимізацію (напевно для менш потужних ПК).
Ох, цей візуал, який же він...
Найкраще, що є у цій грі та заради чого її варто пройти, — це візуал. Як тільки бачиш цю гру, перша думка, яка виникає у голові: "Це ж як у Хаяо Міядзакі". Стиль Planet of Lana дійсно нагадує роботи японського режисера, і це є візитівкою гри. Усе навколишнє середовище автори малювали вручну, і це створює відчуття, що ти знаходишся в картині, що ожила.
Planet of Lana має різноманітну кольорову палітру і вдало поєднує її у різних сценах. На початку це спокійні зелені, блакитні та білі кольори, які символізують спокій поселення, де мешкає Лана та її сестра. Вже під вечір, щоб передати атмосферу заходу сонця, картинка стає помаранчевою, а під час нападу армії машин, який відбувається уночі, зображення на екрані стає холодно-синім, прямо як армія, що атакувала Землю. І це все вже у перші 15 хвилин гри.
Зміни кольорової палітри у грі
До розмаїття локацій тут теж жодних нарікань: дерев'яне поселення; галявини з високими деревами, кущами та травою; кам'яні печери, які натякають на те, що тут живе щось загадкове вже багато років; густі болотисті ліси; пляжі з рештками древніх істот; пустелі та інші. Все це варто побачити на власні очі. Тож, якщо в іграх ви найбільше цінуєте візуал, який можна поволі роздивлятися, то ця гра просто те, що вам потрібно.
Мальовничі локації гри
А як це все звучить?
Над саундтреком працював японський композитор Такесі Фурукава (Takeshi Furukawa). І якщо це ім'я вам не знайоме, то ви точно бачили або грали у те, до чого він створював музику. Він був композитором гри The Last Guardian та мультсеріалу Star Wars: The Clone Wars. І враховуючи медитативний темп Planet of Lana, саундтрек у грі такий же — спокійний, драматичний та місцями романтичний. Адже навіть розробники описують гру наступним чином: "Це не історія про війну. Це історія про яскраву, красиву планету — і подорож, щоб зберегти її такою." І цей саундтрек прекрасно передає атмосферу подорожі планетою, де попри війну герої стараються знаходити щось прекрасне та рухатися далі.
Що не сподобалося?
У Planet of Lana є декілька недоліків, і більшість з них пов'язані з головоломками. Перший мінус — частина головоломок трохи затягнута, особливо це стосується тих, коли на локації є вороги, вода, і тобі потрібно доплисти до іншого краю берега, посадити Муї на дерево та переправитися на інший. Цей процес займає трохи більше часу ніж хотілося, і це не тому, що ти не розумієш, як це правильно зробити. Ні, там все очевидно, тільки або потрібно було вирізати такі фрагменти, або скоротити їх. Замість таких моментів, я б краще спробував головоломку, яка була представлена на одному зі скриншотів у Steam, коли Лана намагається за допомогою мотузки скинути великий комп'ютер на робота (але такого у грі немає). Це звучить і виглядає більш цікаво, ніж тягти Муї на дереві до берега.
Друге — не завжди чутливе керування. Я грав на геймпаді (DualSense), і часом, натискаючи кнопку стрибка, Лана просто не дострибувала, і це нагадувало божевілля, коли ти робиш точне повторення однієї й тієї самої дії. Раз за разом, у надії на зміну. Спочатку я думав, що це залежить від того, з якого місця я стрибаю, але це не завжди так працювало. Стрибнувши з однієї платформи на іншу, стоячи на одному і тому ж місці, Лана інколи могла дострибнути, а інколи ні. Можливо, це виправлять оновленнями, і таких ситуацій було лише кілька (найбільше у фінальному відрізку), але враження це трохи зіпсувало, коли ти стрибаєш, стрибаєш, а воно щось не йде. Зате у грі я не зустрів жодного багу — Лана або Муї ні разу не зникли, не було такого, що не піднімався важливий сюжетний предмет або ще щось. У цьому плані все ідеально, і більше мені немає за що сварити гру.
У сухому залишку. П'ять аспектів, які потрібно знати про Planet of Lana
- Planet of Lana — одіссея в обгортці наукової фантастики, де армія холодних машин напала на людство, створюючи нестандартний та захопливий контраст
- Візуально, цей платформер нагадує роботи Хаяо Міядзакі, тож фанати такого стилю не зможуть відірватися від гри ні на секунду
- Тут є цікаві головоломки, сутички з ворогами та епічні моменти, які додають різноманіття у цю історію
- Атмосферну подорож Лани та Муї можна пройти всього за один день
- Гра з першого дня з'явиться у сервісі Game Pass (PC+Xbox), тож спробувати проєкт Wishfully можна абсолютно безкоштовно, і ви нічого від цього не втратите
- Бонус: у гри є тектсова українська локалізація
Planet of Lana | |
---|---|
Жанр | 2D-платформер |
Платформи | Xbox Series X|S, PC |
Кількість гравців | Однокористувацька |
Розробник | Wishfully |
Видавець | Thunderful Publishing |
Час на проходження | 4-7 годин |
Дата виходу | 23 травня 2023 |
Для тих, хто хоче знати більше
- Microsoft запустила в Україні сервіс PC Game Pass: як отримати та у що пограти
- Тяжкий шлях у далекій-далекій галактиці: Усе, що потрібно знати перед покупкою STAR WARS Jedi: Survivor
- Розвіяти рожеві мрії про легку роботу в геймдеві: про що книга Джейсона Шраєра «Натисни Reset»
- Чума на всю Францію, голоси міфічних потвор у голові та письменник замкнений у власних кошмарах: 3 гри жанру Horror-Adventure, про які ви не знали
- Історія Stray: як кіт із кіберміста став відкриттям року та вплинув на ігрову індустрію
Редакція дякує PR-агенції Plan of Attack за люб'язно надану для огляду гру